Порушення лексичної і граматичної сторони мовлення в дітей із ЗНМ

В. Ф. Пугакова


Загальний недорозвитокмовленняхарактеризується порушенням формування всіх компонентів мовної системи в їх єдності (фонетичних та фонематичних процесів, лексики, граматичної будови мови) у дітей з нормальним слухом та відносно збереженим інтелектом.

Для дітей із ЗНМ характерний системний недорозвиток мовлення. При цьому особливо складним і стійким є порушення формування лексики і граматичної будови мови.

Розвитоксловника дитини тісно пов´язаний/ з одного боку, з розвитком мислення та ін-| ших психічних процесів, а з іншого — з розвитком всіх компонентів мовлення: фонетико-фонематичної і граматичної будови мови.

Через слова дитина позначає лише те, що доступне її розумінню. У зв´язку із цим у словнику дитини раніше з´являються слова конкретного значення, пізніше — слова узагальнювального характеру.

Порушення формування лексики в дітей із ЗНМ | проявляється в обмеженості словникового за-I пасу, різкому розходженні об´єму активного 8 і пасивного словника, неточному використанні слів.

Однією з виражених особливостей мовлення дітей із ЗНМ є більш значне, ніж у нормі, розходження в об´ємі пасивного й активного словників. Дошкільнята із ЗНМ розуміють значення багатьох слів, об´єм їх пасивного словника близький до норми. Однак використання слів у експресивній мові, актуалізація словника викликають великі труднощі.

Бідність словника проявляється, наприклад, у тому, що дошкільники із ЗНМ навіть шестирічного віку не знають значень багатьох слів:

  • назв диких тварин (кабан, леопард), пташок;
  • інструментів, професій (маляр, зварювальник, швачка);
  • частин тіла (лікоть, стопа);
  • частин предмета (фара, кузов);
  • квітів тощо.

Особливо різниця між дітьми з нормальним і порушеним мовним розвитком спостерігається під час актуалізації предикативного словника (дієслів, прикметників). У дошкільників із ЗНМ виникають труднощі в називанні багатьох прикметників, які використовують у мові їх ровесники з нормальним розвитком мовлення (вузький, кислий, пухнастий,, гладкий та ін.).

У дієслівному словнику дошкільників із ЗНМ переважають слова, що позначають дії, які дитина, щодня виконує або спостерігає (спати, умиватися, купатися, йти, бігти, їсти, пити тощо).

Значно складніше засвоюються слова узагальнювального значення; слова, які позначають стан, оцінку, якість, ознаку та ін.

Порушення . формування лексики в цих дітей івиявляється як у незнанні багатьох слів, так і в труднощах пошуку відомого слова.

Характерною особливістю словника у дітей із ЗНМ є неточність використання слів. В одних випадках діти використовують слова в надмірно широкому значенні, в Днілих — проявляється дуже вузьке розуміння значення слова. Розуміння і використання слова носить ще ситуативнийхарактер. Дуже розповсюджена є в ііих дітей заміна слів, які належать до одного семантичного поля. Серед замін іменників переважають заміни слів, які входять в одне родове поняття (лось — олень, тигр — лев, ластівка — чайка, оса — бджола, лимон — апельсин, сковорода — каструля, весна — осінь, вії — брови тощо).

Заміни прикметників свідчать про те, що діти не виділяють. суттєвих ознак, не диференціюють якість предметів.

Розповсюдженими є, наприклад, такі заміни:

  • високий — довгий,
  • низький — малий,
  • вузький — тонкий,
  • пухнастий — м´який.

Заміни прикметників здійснюються через недиференційованість ознак величини, висоти, ширини, товщини.

У замінах дієслів звертає на себе увагу невміння дітей диференціювати окремі дії, що в деяких випадках призводить до використання дієслів більш загального, недиференційованого значення (повзе — іде тощо).

Також спостерігаються заміни слів на основі інших семантичних ознак:

а)зміщення слів на основі схожого функціонального призначення:
миска — тарілка;
кружка — стакан;

б)заміни слів, які означають предмети, схожі ззовні:
майка — сорочка;
фонтан душ;

в)заміни слів, які означають предмети, об´єднані схожістю ситуацій:
вішалка — пальто;
ковзанка — лід;

г)заміни слів, які означають частину і ціле:
кузов — машина;
паровоз — поїзд;
підвіконня — вікно;

д)заміна узагальнювальних понять словами конкретного значення:
взуття — черевики;
квіти — ромашки;

є) використання словосполучень у процесі пошуку слова:
ліжко — щоб спати;
плита — газ горить;
клумба — скопують землю;

ж) заміна слів, які означають дії чи предмети, словами-іменниками:
грати — лялька;
чи навпаки: ліжко — спати; ліки — хворіти.

Процес пошуку слова здійснюється не тільки на основі семантйчних ознак, але і на основі звукового образу слова.

У процесі пошуку слова через недостатнє закріплення його значення і звучання відбувається вибір слова, схожого за звучанням, але іншого за значенням:

  • персик — перець;
  • поїзд — пояс;
  • колобок — клубок.

Характерною для дітей із ЗНМ є варіативність лексичних´, замін,, що . свідчить про більшу збереженість слухового контролю, ніж кінестетичних . образів слів. На основі слухових образів слів дитина намагається відтворити правильний варіант звучання слова.

У дітей із нормальним мовним розвитком процес лошуку слова вібувається дуже швидко, автоматизовано. У дітей із ЗНМ, на відміну від норми, цей процес відбувається дуже повільно, недостатньо автоматизовано. При реалізації цього процес відволікаючий вплив здійснюють асоціації різної характеру (смислові, звукові).

Також дошкільники із ЗНМ здійснюють поми. ки під час добору антонімів і синонімів до пер важної більшості слів.

У дітей із ЗНМ спостерігається різноманітні характер помилок при підборі антонімів.
Замість антонімів діти із ЗНМ підбирають:

  1. слова тієї ж частини мови, семантично близ кі запропонованому антоніму (день — веч швидко —тихо);
  2. слова´ семантично близькі, але іншої части мови (горе — весело; високо —низький);
  3. слова-стимули з часткою не (брати — не брат);
  4. слова ситуативно близькі (говорити — співати, сміятися);
  5. форми слова-стимула (говорити — говорять);
  6. слова, пов´язані синтагмантичними зв´язкам, словами-стимулами (піднімати — вище);
  7. синоніми (брати — забирати).

Однією із складних проблем мовного розвитку є проблема формування синонімії. Діти з нормальним мовнмм розвитком часто підбирають декілька синонімів до одного слова-стимула; діти із ЗНМ, як правило, відтворюють тіл по одному синоніму.
У завданнях на добір, синонімів у дітей із ї ною патологією виявляються ті ж самі трудн що й у доборі антонімів: обмеженість словникого запасу, труднощі актуалізації словника, невм виділяти суттєві семантичні ознаки в структурі чення слова, здійснювати порівняння значення на основі єдиної семантичної ознаки.

Формування, "граматичної будови мови (синтаксична структура речення) здійснюється лише на основі певного рівня розвитку дитини. Так, під час словозміни дитина насамперед повинна вміти диференціювати граматичні значення роду, числа, відмінку тощо), оскільки перш ніж почати використовувати мовну форму, вона ма зрозуміти, що та форма означає.

Граматичні операції є надзвичайно складними і вимагають достатньо високого рівня роз аналітико-синтетичної діяльності. При ЗНМ формування граматичної будови відбувається з більшими ускладненнями, ніж оволодіння активним та пасивним словниками. Це зумовлено тим, що граматичні значення завжди більш, абстрактні, ніж лексичні, а граматична система мови організована на підставі більшої кількості мовних правил.

Граматичні форми словозміни, словотвору, типи речень з´являються у дітей із ЗНМ? Як правило, у тій же послідовності, що й у дітей з нормальним мовним розвитком. Своєрідність оволодіння граматичною будовою мови дітей із ЗНМ проявляється в повільнішому темпі засвоєння, у дисгармонії розвитку морфологічної і синтаксичної систем мови, семантичних і формально-мовних компонентів. Аналіз мовлення дітей із ЗНМ. виявляє в них порушення в оволодінні як морфологічними, так і синтаксичними одиницями. У цих дітей виникають труднощі Як у виборі граматичних засобів для висловлення думки, так і в їх комбінуванні.

Розвиток морфологічної системи мовлення тісно пов´язаний із розвитком не тільки синтаксису, але й лексики, фонематичногосприймання.
Порушення формування граматичних операцій призводить до більшої кількості аграматизмів у мовленні дітей із ЗНМ. Основний механізм морфологічних аграматизмів проявляється в труднощах під час виділення морфеми, співвіднесення значення морфеми з її звуковим образом.

У роботах, багатьох дослідників (Н. С. Жукова, В. К. Ковшикова, Л. Ф. Спірова, 6. Ф. Соботович, Т. Б. Філічева, С Н: Шаховської та ін.) виділяються наступні неправильні форми з´єднання слів у речення за ЗНМ:

  1. неправильне використання родових, числових, відмінкових закінчень іменників, займенників, прикметників (багато ложков, мій бабуся, червоний квіти);
  2. неправильність відмінкових і родових закінчень кількісних числівників (нема дві книжок);
  3. неправильне узгодження дієслів з іменниками і займенниками (діти малює, вона упав);
  4. неправильне використання родових! числових закінчень іменників в минулому часі (дерево упала);
  5. неправильне використання прийменнико-від-мінкових конструкцій {під стола, із стакан).

Характерною особливістю мовлення дітей із ЗНМ є одночасне існування двох стратегій засвоєння граматичної будови мови:

  • засвоєння слів у їх цілісному виді;
  • оволодіння процесом ділення слів на складові морфеми (на основі механізмів аналізу і синтезу), яке здійснюється в дітей із ЗНМ більш повільними темпами.

У дітей із ЗНМ відмічається і порушення формування синтаксичної структури речення. Порушення синтаксичної структури речення зазвичай виявляється в пропуску членів речення, у незві ному порядку слів. Порушення синтаксису проявляється як на глибинному рівні, так і на ріі поверхневого синтаксису. На глибинному різ порушення синтаксису виявляється в трудноп під час оволодіння семантичними компонентами організації семантичної структури висловлювані На поверхневому рівні — у. порушенні граматичв зв´язків між словами, у неправильній послідовності слів у реченні.

Під час проведення логопедичної роботи з формування лексики та граматичної будови мови необхідно враховувати:

  • сучасні лінгвістичні та психолінгвістичні уз лення про слово;
  • структуру значення слова;
  • закономірності формування лексики та граматики в онтогенезі;
  • особливості лексико-граматичної будови в шкільників із іновною патологією.
загрузка...
 

Вгору