Планування занять з аплікації

Ю. В. Рібцун


Сучаснийрозвитоксуспільства передбачає переорієнтацію загальнолюдських цінностей, появу новітніх досягнень науки, докорінну зміну концептуальних засад освіти, у т. ч. й дошкільної, якісний перехід до спрямування освітнього простору на розвиток дитини, її особистісних і культурних якостей, формування цілісного підходу до всебічного гармонійного розвитку дошкільника.


Якщо науковцями лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України тільки-но цього року завершується розробка спеціальних корекційно-розвивальних програм для вчителів-логопедів (перший програмно-методичний комплекс разом із практичними додатками вже отримав гриф МОН України і побачив світ), то для вихователів, які працюють у логопедичних групах дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу, досі не розроблено жодної програми. Саме тому нами пропонується комплексний, інтегрований підхід до планування у середній логопедичній групі (п´ятий рік життя), що включає вимоги як Державної базової програми, так і корекційної спрямованості навчання тавиховання, з обов´язковим урахуванням наявних компенсаторних можливостей дітей. В основу новоствореної програми покладено психолінгвістичний підхід до виправлення мовленнєвих порушень у дошкільників. Як відомо, провідним завданням роботи педагогів у логопедичній групі є формування та розвитокмовленнядітей. Згідно психолінгвістичного підходу формування і функціонування мовленнєвої діяльності забезпечується двома основними групами механізмів, кожен з яких має свою структуру:


  • загальнофункціональними,
  • специфічними мовленнєвими.



Так, до загальнофункціональних механізмів належать розумові операції аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, довготривала й оперативна пам´ять,увага, які забезпечують засвоєння семантики мовних знаків — морфем, слів та речень (Є. Ф. Соботович). Специфічні мовленнєві механізми складаються з двох ланок — рецептивної та мовновідтворювальної. Рецептивна ланка мовленнєвого механізму здійснює прийом мовленнєвих сигналів у їхній акустичній фізичній модальності, а також їхню внутрішню переробку, результатом якої є перекодування цих акустичних одиниць у мовні знаки — фонеми. Мовновідтворювальна ланка забезпечує перекодування смислового змісту майбутнього висловлювання у систему мовних знаків та її моторну реалізацію (так звана дія програмування мовленнєвого висловлювання) (Є. Ф. Соботович). Тісний взаємозв´язок вищезазначених мовленнєвих механізмів дає змогу повноцінно оволодіти мовленням. Ми навмисне не виокремлюємо категорію дітей відповідно діагнозу, а враховуємо лише вік, адже вихователь, працюючи, наприклад, із дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), спиратиметься на лексико-граматичний матеріал, із дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ) — на фонетичний матеріал, на заняттях із заїкуватими — робитиме акцент на ритміко-просодичній складовій мовлення. Розглянемо, як реалізується інтегрований підхід у плануванні занять з аплікації у середній логопедичній групі. Заняття з аплікації проводяться вихователем з дітьми п´ятого року життя раз на два тижні (чергуючись із ліпленням). Крім зазначених у Державній базовій програмі сфер життєдіяльності, змістових ліній, форм активності особистості (загальноосвітній блок), ми:


  • виділяємо освітні напрями, що конкретизують зміст спеціальної освіти;
  • наводимо перелік вимог до знань та умінь, якими має оволодіти дошкільник упродовж навчального року;
  • розписуємо спрямованість корекційно-розвивального навчання із зазначенням як загальноосвітніх, так і корекційно-розвивальних завдань;
  • пропонуємо засоби, забезпечення, за допомогою яких здійснюється реалізація спеціальної програми (корекційний блок).



Реалізація принципу дитиноцентризму та взаємозв´язок загальноосвітнього і корекційного блоків представлено на схемі.



У програмі нами виділені такі освітні напрями:

  1. Інтерес до аплікації як виду зображувальної діяльності.
  2. М´язово-моторні та технічні навички аплікації.
  3. Предметна аплікація.
  4. Сюжетна аплікація.
  5. Декоративна аплікація.



Такий розподіл обумовлений необхідністю вироблення у дітей з мовленнєвими порушеннями:


  • пізнавальної та мотиваційної основи виконання завдань;
  • рухової вправності;
  • загальної готовності до засвоєння програмного матеріалу.



Розглянемо на конкретному прикладі, як забезпечується взаємозв´язок загальноосвітнього та корекційного блоків програми. У навчально-виховному процесі ми завжди йдемо від дитини, її потреб, а тому починаємо розгляд з вимог до знань та умінь дошкільника. У першому блоці освітнього напряму «Інтерес до аплікації як виду зображувальної діяльності» у колонці «Вимоги до знань та умінь дошкільника» зазначено: «Спостерігає за предметами та явищами оточуючої дійсності, діяльністю людей, вміє помічати красу природи, отримує задоволення від побачених картин, почутої музики та літературних творів». Спеціальна програма має забезпечувати насамперед корекцію та розвиток, а тому переходимо до колонки «Спрямованість корекційно-розвивального навчання», в якій написано: «Збагачення власного практичного досвіду. Розвиток слухового і зоровогосприйманнята уваги, розумових операцій аналізу, синтезу, порівняння, естетичного смаку». Установлюємо взаємозв´язок: слухання - слухове сприймання та увага, спостереження - зорове сприймання та увага, операції аналізу, синтезу та порівняння, естетичний смак, збагачення досвіду. Наступний крок — з´ясувати, яким чином розвинути вищезазначеніпсихічні процеси. Відповідь на це запитання ми знаходимо у колонці «Засоби забезпечення»: спостереження, екскурсії, розгляд картин, предметів народних промислів (витинанок, рушників, вишиванок, скатертин, килимків); театралізована діяльність, слухання музичних та літературних творів; бесіди, самостійні розповіді за навідними питаннями педагога; свята і розваги.


Таким чином, ми проаналізували корекційний блок і висвітлили причиново-наслідкові зв´язки між його складовими. Розглянемо загальноосвітній блок програми на тому самому прикладі. В цьому блоці ми також ідемо від потреб дитини: «Спостерігає за предметами та явищами оточуючої дійсності, діяльністю людей, вміє помічати красу природи, отримує задоволення від побачених картин, почутої музики та літературних творів». Такі вимоги до знань та умінь дошкільника реалізуються у трьох сферах життєдіяльності («Культура», «Я Сам», «Природа») та охоплюють кілька змістових ліній: предмети і явища оточуючої дійсності - предметний світ, картини, музичні і літературні твори - світ мистецтва, отримання задоволення - психічне «Я», краса природи - природа планети Земля. Все вищезазначене дає змогу виокремити дві чітко виражені форми активності особистості: отримання задоволення від слухання та розглядання - емоційно-ціннісна форма активності; слухання, розглядання, спостереження, тобто процес пізнання - пізнавальна форма активності. Як бачимо, корекційний і загальноосвітній блок нерозривно пов´язані між собою, що, в свою чергу, забезпечуватиме цілісний, комплексний, інтегрований підхід до подолання порушень мовлення. Отже, пропонуємо таблицю орієнтовного планування, що містить як загальноосвітні навчально-виховні завдання, передбачені Базовою програмою «Я у Світі», так і корекційно-розвивальні, необхідні для подолання мовленнєвих вад у дошкільників п´ятого року життя.

загрузка...
 

Вгору