Робота з дошкільниками із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ)

Н. М. Мовчан


З кожним роком життя встановлює все більш високі вимоги не тільки перед дорослими, але й перед дітьми: невпинно зростає об´єм знань, які потрібно засвоїти. Для того щоб допомогти дітям впоратися зі складними завданнями, які вони мають виконати, потрібно піклуватися про своєчасне і повноцінне формування їхньогомовлення. Це — основна умова успішноговихованнята навчання, одна із найважливіших проблем, що стоять перед дошкільним закладом.



Правильне мовлення — один із показників готовності дитини до навчання в школі, запорука успішного засвоєння письма та читання. Дітей, що мають загальний недорозвиток мовлення — складне порушення мовленнєвого розвитку, під час якого спостерігаються вади фонетико-фонематичного та лексико-граматичного ладу, — часто спіткають труднощі на шляху формування писемного мовлення. Малий словниковий запас, неправильне використання деяких слів, переважання в мовленні іменників та дієслів над прикметниками, прислівниками, прийменниками, сполучниками та іншими частинами мови, помилки граматичного оформлення речень, вади звуковимови призводять до порушень письма йчитанняза типом дисграфії та дислексії. Система навчання та виховання дітей дошкільного віку із ЗНМ включає:


  • корекцію мовленнєвого дефекту;
  • підготовку до повноцінного навчання грамоти.



Діти в групах із ЗНМ повинні засвоїти обсяг основних знань, умінь і навичок, необхідний для успішного навчання в загальноосвітній школі. У літературі немає даних про те, який відсоток випускників мовленнєвих груп із ЗНМ усе ж таки мають труднощі в оволодінні читанням та письмом. Але з досвіду роботи логопедів виявлено, що для більшості дітей-випускників таких груп рекомендується школа, де працює логопед. До дитячих поліклінік звертаються школярі з дисграфією, дис-лексією, які відвідували групи із ЗНМ. Тому питання про підвищення ефективності роботи логопеда залишається актуальним, і нам здається, що один із успішних методів — це налагодження більш тісного зв´язку між логопедом, вихователями та батьками.


Основні напрямки корекційної роботи з дітьми старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення.


Усю корекційно-виховну роботу у дошкільному закладі ми проводимо як на спеціальних заняттях, так і в повсякденному житті. Педагоги групи — логопед, психолог, вихователі — тісно співпрацюють, прагнуть створення єдиного підходу в корекційно-виховній роботі. Цьому сприяє спільне вивчення змісту програми навчання й виховання в спеціальному дошкільному закладі та створення спільного плану роботи. Вихователь вивчає зміст не тільки тих розділів програми, за якими він безпосередньо проводить заняття, але й тих, які проводить логопед, оскільки правильне планування занять забезпечує необхідне закріплення матеріалу в різних видах діяльності дітей. Разом ми обговорюємо результати, що отримали під час спільного вивчення дітей (на заняттях і в повсякденному житті), проводимо спільну підготовку до всіх дитячих свят (логопед відбирає мовленнєвий матеріал, а вихователь закріплює його), розробляємо загальні рекомендації для батьків. Основними завданнями корекційного навчання в старшій групі для дітей із ЗНМ у дошкільному закладі є:


  • формування ірозвитокслухового та фонематичногосприймання, слухової пам´яті;
  • формування звуковимови;
  • формування навичок диференціації звуків;
  • формування складової структури слова і звуконаповнювання складу;
  • формування звуко-складового аналізу і синтезу слова;
  • розширення лексичного запасу, формування зв´язного мовлення;
  • розвиток пізнавальних процесів (мислення, образної оперативної пам´яті, слухової та зорової уваги, а також здібності до концентрації, розподілення і переключення уваги);
  • удосконалення просторово-часових орієнтувань;
  • розвиток дрібної моторики руки;
  • розвиток конструктивного праксису;
  • розвиток зображувально-графічних здібностей.



У процесі корекційної роботи з дітьми із загальним недорозвитком мовлення ми переконалися в тому, що подолання ЗНМ досягається за рахунок цілеспрямованої логопедичної роботи з корекції звуковимови й розвитку фонематичного сприймання. Також корекційне навчання передбачає розвиток кола знань і уявлень про навколишній світ, розширення словника, розвиток зв´язного мовлення, звукового аналізу та синтезу, мовленнєвих умінь і навичок, які повинні бути засвоєнні дітьми на даному віковому етапі. Корекційну роботу з дітьми з порушенням мовленнєвого розвитку ми спрямовуємо на подолання мовленнєвих і психофізичних вад шляхом проведення індивідуальних, підгрупових, фронтальних, логоритмічних занять. На індивідуальних заняттях ми проводимо роботу:


  • з розвитку артикуляційної моторики;
  • постанови звуків;
  • розвитку фонематичного сприймання;
  • корекції порушених функцій з урахуванням можливостей кожної дитини.



Артикуляційні вправи пов´язані з певною лексичною темою (наприклад, «Птахи», «Тварини») та іграми. На етапі автоматизації звуків у складах реалізуємо комплексний підхід, оскільки одночасно проводимо роботу над мімікою та просодикою. Діти перетворюються на героїв казок, звірят, і таким чином розвиваєтьсяуява, творча фантазія, відпрацьовується виразність мовлення, змінюється мускулатура обличчя. Як показує досвід, дуже важливо зацікавити дітей заняттями, використовуючи різноманітні ігрові моменти, малювання, художнє слово. Щоб запобігти швидкому перевтомленню дитини, необхідно чергувати завдання, використовувати якомога більше наочного матеріалу, давати можливість діяти самостійно: розкласти картинки, зібрати предмети та ін. Під час проведення занять ми рекомендуємо заповнювати індивідуальний зошит дитини, у якому простежується динаміка подолання порушень звуковимови. Оформлюємо зошит за методикою М. Ф. Фомічової, яка пропонує використовувати картинки-образи. Такий зошит є хорошим помічником як для дитини, так і логопеда під час занять. Ми вважаємо, що успіх логопедичних занять залежить від того, наскільки ретельно логопед продумав заняття з урахуванням дефекту мовлення дитини, рівня розвитку її психічних процесів і особливостей поведінки. Плануючи індивідуальні логопедичні заняття, ми дотримуємось такої структури:


1. Організаційний момент.
2. Дихальні вправи.
3. Артикуляційна гімнастика.
4. Етапи роботи над звуковимовою:

  • підготовчий;
  • постановка звука;
  • автоматизація звука;
  • диференціація звуків, що замінюються.


5. Розвиток дрібної моторики руки.


Для підгрупових занять ми об´єднуємо дітей зі схожими мовленнєвими порушеннями. З ними проводимо роботу з автоматизації звуків, розширення словника, розвитку зв´язного мовлення. До кожного заняття з ознайомлення із лексико-граматичними формами мови включаємо завдання, які сприяють формуванню психофізичної сфери дітей. Це психогімнастика,релаксація, ігри на розвиток дрібної моторики, голосові й дихальні вправи, ігри на концентрацію та переключення уваги. Усі завдання об´єднуємо однією лексичною темою або сюжетом казки, оповідання, яке іноді під час дії (заняття) складають самі діти. До роботи на фронтальних та логоритмічних заняттях ми готуємо дітей під час індивідуальних і підгрупових зборів. На фронтальних заняттях вивчаємо тільки ті звуки, які правильно вимовляються усіма дітьми ізольовано і в полегшених фонетичних умовах. Фронтальні заняття ми проводимо в декілька етапів. Усі вони тісно пов´язані між собою і взаємозумовлені. Перший етап — закріплення правильної вимови звуку, який вивчається. Добираючи лексичний матеріал, ми дбаємо про його різноманітність, насичення звуком, що вивчаємо, при цьому, якщо можливо, виключаємо дефектні звуки й ті, які змішуються.


Також на цьому етапі ми включаємо вправи на застосування дітьми лексико-граматичних категорій (однина та множина іменників, узгодження прикметників і числівників з іменниками, префіксальні дієслова), а також різноманітні види робіт, які направлені на розвиток зв´язного мовлення (складання речень, розширення їх однорідними членами, складання розповідей за картиною, серією картин; переказ). У процесі вироблення правильної вимови звуків ми навчаємо дітей співвідносити звуки, що вивчаються, робити певні висновки про різницю між ними в артикуляційному укладі, у способі їх артикулювання і звучання. На другому етапі ми проводимо диференціацію звуків (на слух і у вимові). Роботу з розвитку фонетичної сторони мовлення проводимо одночасно з роботою над розрізненням фонем рідної мови. Відуміннядитини сприймати й правильно вимовляти звуки, які є в її мовленні, залежить чітке відтворення складової структури слів. Направленість уваги на звукову сторону мовлення, на фонеми із різних опозиційних груп дозволяє активізувати фонематичне сприймання. Систематичні, послідовні заняття з відпрацюванням усіх звуків забезпечують основу для підготовки дітей до оволодіння елементами грамоти. Організаційно-сюжетна основа фронтальних занять може бути різноманітною. Ми використовуємо такий матеріал:


  • казкові сюжети;
  • елементи фольклору;
  • літературні персонажі;
  • відомі та вигадані ігри;
  • елементи сюжетно-дидактичної гри;
  • сюжетні та пейзажні картини;
  • спеціально виготовлені посібники-малюнки, мозаїки, панно;
  • настільно-друковані ігри;
  • сюжети та герої мультфільмів.



Заняття, що проводяться за єдиною темою чи сюжетом, сприяють:


  • розвитку всіх компонентів мовлення;
  • розширенню творчих здібностей дітей;
  • розвитку пізнавальних процесів;
  • вихованню морально-естетичних почуттів.



Готуючись до фронтальних занять з автоматизації вимови й диференціації звуків, у структуру заняття включаємо обов´язкові елементи:


  1. Організаційний момент.
  2. Повідомлення теми заняття.
  3. Характеристика звука за артикуляційними й акустичними ознаками.
  4. Вимова звуків, що вивчаються, в складах.
  5. Вимова звуків у словах.
  6. Фізкультхвилинка.
  7. Робота з реченнями.
  8. Підсумок заняття.



Крім обов´язкових елементів, вводимо додаткові:


  • завдання на розвиток функції мовного аналізу і синтезу;
  • підготовка до навчання грамоти;
  • лексико-граматичні завдання;
  • масажі обличчя, очей, рук;
  • фізкультурні паузи (взаємодія мовлення і рухів);
  • голосові, дихальні, мімічні вправи;
  • імітація рухів і дій;
  • творчі завдання;
  • словотворення;
  • вправи з розвитку пізнавальних процесів, вірші, діалоги;
  • робота з віршами та діалогами.



Такі елементи доповнюють зміст заняття і направлені на всебічний і гармонійний розвиток дитини. Наводимо приклад логоритмічного заняття.

загрузка...
 

Вгору