Розвиток чуттєвої та емоційної сфери дошкільників засобами образотворчої діяльності

Т. В. Головко


Сприйняття і розуміння прекрасного починається у дитинстві. «Усе прекрасне, що існує в навколишньому світі і створене людиною для інших людей, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити його»,— стверджував В. Сухомлинський.



Перші кроки у безмежному, складному і загадковому світі дитина робить у дошкільному віці. За словами Януша Корчака, вона прагне створити свій світ дитинства, світ добра і краси, своєрідний мікрокосм реального світу. Дорослий допомагає дитині знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичноговихованнята розвитку чуттєвої та емоційної сфери дошкільників. Естетичне (грец. aisthetikos — почуттєвий) виховання — послідовне формування у дітей естетичного ставлення до життя,розвитоксприйманняі розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах між людьми, художніх потреб і здатності до художньої творчості. Краса нерозривно пов´язана з людиною, її душею, працею, поведінкою, мовою, зовнішністю. Творча душа людства, в тому числі й українського народу, створила справжні шедеври, які допомагають у вихованні в дитині почуття прекрасного: від маминої колискової пісні до складних видів мистецтва, якими може оволодіти людина протягом життя, якщо їх основа закладена у дошкільному віці. Основним шляхом естетичного розвитку дитини є самостійна художня творчість, у якій вона відкриває нове для себе, а для тих, хто її оточує,— нове про себе. Творчість може виявлятися у виконанні художніх творів (виразній передачі їх змісту і настрою), у створенні власного продукту (малюнка, виробів із пластиліну), музичних імпровізаціях (прагненні втілити у піснях свої переживання, ставлення до навколишньої дійсності). Важливим напрямом естетичного виховання дітей дошкільного віку є художнє виховання — виховання особистості засобами мистецтва, завданнями якого є:

  • систематичний розвиток естетичного сприймання, почуттів і уявлень дітей;
  • залучення дітей до діяльності у сфері мистецтва, виховання прагнення вносити елементи прекрасного в побут, природу, власну діяльність;
  • розвиток художньо-творчих здібностей у різних видах діяльності.



Естетичне виховання тісно пов´язане з вихованням почуттів. Усі види мистецтва, а також краса природи сприяють розвитку естетично насиченого сприймання, яке викликає хвилювання, радість, захоплення, зацікавленість, прагнення створити прекрасне та виразити це словами, мовою, цікавою казкою чи розповіддю. Адже дитина через образотворчість «розповідає» про свій власний світ, про свої фантазії, уяву, почуття. Враження дошкільного дитинства відкладаються в пам´яті на все життя і вирішують подальший розвиток людини. В емоційному сприйнятті оточуючого світу у дитинстві зароджуються витоки майбутньої творчої особистості. У навчанні необхідно розвивати не тільки розумову, а й емоційну сферу. Істинно художня освіта допомагає розвинути вміння долати слабкість істрах, розвинути ініціативність, здібність мислити та діяти самостійно й природньо, без примусу. А в результаті — глибоке розуміння життєвих процесів. Здатність бачити, відкривати й створювати нове. Повноцінна освіта допоможе людині будь-якої професії стати творцем. Художні здібності виявляються у дітей дошкільного віку індивідуально, у різний час і в різних формах. Тому помилково поділяти дітей на здібних і нездібних до художньої творчості. Безумовно, природній потенціал дитини відіграє значну роль у формуванні творчої особистості, однак без систематичного навчання розвиток здібностей сповільнюється.


Однією із сфер, де проявляється творча активність дітей, є образотворче мистецтво. Як відомо, всі діти малюють. Малювання є основним засобом вираження себе на ранніх стадіях життя. У малюванні діти вільні від обмежень (знання нотної грамоти в музиці,уміннявиразити свою думку в літературі), і тому з усіх видів художньої творчості воно їм найближче. Спираючись на свій творчий інстинкт, діти знаходять дивовижні рішення, самостійно відкривають образотворчі закони. Саме завдяки малюнку дорослі отримують можливість зазирнути у внутрішній світ маленької людини, зрозуміти логіку дитячої творчості, бо малювати й думати для неї – одне і те ж саме. В малюнках діти не зображають реальний світ, вони відтворюють свій особистий світ на папері. Характерною особливістю дитячих малюнків є зосередженість, лаконічність і концентрація думки. Образотворчі засоби спроможні передавати думки і почуття безпосередньо, вони більш особистісні та інтимні. Вони також мають невичерпний потенціал розвитку емоційної сфери дитини. Без розвитку почуттів, без розвитку уяви, без пристрасті до творчості людина сьогодні не зможе стати успішною в області найвужчих і суто технічних знань. Творчауявасьогодні все більше цінується у всіх галузях життя. Заняття малюванням розвивають людину в цілому, прилучають її до найголовнішого — процесу творчості. Художня творчість приносить дитині душевну рівновагу, розкриває її здібність до навчання, стимулює прагнення думати, аналізувати, шукати й знаходити оптимальні рішення у різних випадках. Мобілізуючи великі затрати розумової діяльності, малювання прискорює процеси розвитку просторового мислення, образного бачення, розвиває розумові здібності, спостережливість,відчуттягармонії.


За даними Н. Аллахвердової, у шість-сім років, а іноді і в дев´ять-одинадцять, відбувається криза образотворчої діяльності. У міру ускладнення життєвих вражень дитини, однієї інтуїції для вираження світосприйняття через малюнок стає недостатньо. У зв´язку з цим настає віковий і творчий злам. В результаті втрачається чіткість малюнка, його наївність, пропадає гармонійне світосприйняття. Дитина більше не може обмежуватися імпровізацією, стихійністю, фантазією. Розвиваючись фізично, дитина дорослішає і в мистецтві. На новому етапі для творчості дитині необхідно мати деякі професійні навички й знання. Розкриття здібностей дитини здебільшого залежить від того, чи вчать її малювати, чи пізнає вона ремесло художника, чи знає техніку письма, графіки та взагалі всієї технології, яка необхідна при малюванні. Ці знання звільнять дитину від сумнівів у своїх здібностях, допоможуть зосередитись, набути впевненості, вони будуть сприяти виявленню тих задатків, якими дитина володіє від природи, допоможуть виразити себе, зберегти й закріпити творчу свободу. Безумовно, щедро обдаровані від природи талантом діти зберігають свою творчу індивідуальність і в більш пізньому віці, а то і впродовж усього життя (як українські народні митці К. Білокур, Г. Собачко, М. Приймаченко). Цікавими є дослідження американських педагогів та психологів, зокрема Торренса, автора системи вимірювання творчих здібностей. Він повідомляє, що спадковість не є найважливішим показником творчої продуктивності.


На основі своїх досліджень Торренс стверджує, що формування творчого характеру залежить і більше від родини, яка здатна розвинути або знищити творчий потенціал дитини ще у дошкільному віці. Тому великого значення набуває система виховання творчих здібностей як у сім´ї, так і у дошкільних та шкільних закладах освіти. І саме від натхнення, зацікавленості педагога залежить гармонійний розвиток дошкільника. Якщо сам педагог «живе» цим, він і дітей навчить бачити красу навколишнього світу, відображати її в творчих роботах та розповідати про своє рідне довкілля. Найкращий спосіб розвинення творчих здібностей у дітей – це бути самому педагогу творчою особистістю. Це стосується й батьків. Найбільша кількість цікавих малюнків належить дітям до шести-семи років. Потужна інтуїція у цьому віці компенсує недостатність знань про життя, допомагає втілити найсміливіші задуми дитини. Педагоги НВК № 179 прагнуть посіяти прекрасне в дитячі душі, наповнювати їх добром, красою, чуйністю, яскравістю, багатобарвністю. Чи будуть наші вихованці художниками, ще не відомо, але в тому, що вони будуть носіями доброго, прекрасного, ми впевнені. Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з твердістю сказати, що із дітей з творчими здібностями виростуть всебічно розвинуті люди, незалежно від того, яку саме професію вони оберуть у подальшому житті. Сподіваємось, що представлені зразки творчих робіт надихнуть педагогів на створення сприятливих умов для творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетентності, розвитку в ній ціннісного ставлення до світу Природи, Культури, Людей, Самої Себе!

загрузка...
 

Вгору