Формування фонематичних навичок у дітей з мовленнєвими вадами

В. Й. Радецька


Проблема формування фонематичних процесів у дітей із порушенням мовлення є однією з найважливіших у логопедії. Вона охоплює виховання культури мовленнєвого слуху, вироблення умінь розпізнавати визначений логопедом звук у слові, навчання аналізувати звуковий склад слова та вироблення узагальнювальних уявлень про диференціальні ознаки фонем.

Уперше питання про необхідність попередніх звукових вправ у методиці навчання читання було поставлено К. Ушинським. Основоположник звукового методу вважав за необхідне розвивати мовленнєвий слух у дітей. Дослідженнями Р. Лаласової, Р. Левіної, Н. Нікашиної, Г. Каше, Л. Спірової, Г. Чиркіної, М. Савченко та ін. доведено, що головною умовою успішного виправлення мовленнєвих порушень неодмінно є розвиток сприйняття звуків мовлення.

Без уміння чітко диференціювати на слух фонеми рідної мови неможливо оволодіти навичками звукового аналізу й синтезу, а це робить неможливим повноцінне засвоєння грамоти.

Численні дослідження показали, що недорозвинення фонематичних процесів: фонематичного слуху (фонематичного сприймання), фонематичного аналізу та синтезу, фонематичних уявлень — може спричинювати вади звуковимови, письма й позначається на розвитку лексико-граматичного ладу мовлення. Діти із фонетико-фонематичним недорозвитком, тобто недоліками формування вимовної системи рідної мови внаслідок вад сприймання й вимови фонем, складають значну частину учнів молодших класів, які мають порушення писемного мовлення. От чому успішне навчання читання і письма визначає як обов’язкову умову розвиток фонематичних процесів.

Дуже часто в дошкільників і молодших школярів спостерігають недостатній рівень розвитку слухового сприйняття, Це може бути обумовлено різними причинами:

* віковими особливостями формування слухового сприйняття;

* педагогічною занедбаністю;

* інтелектуальними, мовленнєвими порушеннями;

* фізіологічними порушеннями органів слуху та їхніх функцій.

Робота з розвитку слухового сприйняття, один із важливих напрямів пізнавального розвитку дитини, є основою формування мови й комунікації та засобом регуляції поведінки.

Недорозвинення фонематичного слуху негативно впливає на формування в дітей готовності до звукового аналізу слів.

Дітям важко:

* виділити в слові перший голосний чи приголосний звук (називають перший склад або частину слова);

* відібрати картинки із заданим звуком;

* самостійно підібрати й назвати слова із заданим звуком.

Фонетико-фонематичні порушення мовлення характеризуються такими проявами:

* недиференційована вимова пар чи груп звуків — одним звуком дитина заміняє два-три інших звуки;

* заміна одних звуків іншими, що мають простішу артикуляцію та простіші у вимові;

* плутання, змішування звуків, яке характеризується нестійким використанням звуків у різних словах. Дитина може в одних словах уживати звуки правильно, в інших — замінювати близькими за артикуляційними й акустичними ознаками.

Недостатність фонематичного сприйняття особливо яскраво виявляється в початкових класах.

Ще до вступу до школи в дитини, яка нормально розвивається, формуються практичні узагальнення про звуковий і морфологічний склад слова, що готує її до засвоєння навичок грамотного правопису. Тому виражені порушення становлення усного мовлення спричиняють відхилення у формуванні письма.

Несформованість фонематичних процесів і слухового сприйняття призводить до численних помилок:

* пропусків голосних букв: всять — висять, кмната — кімната, урожй — урожай;

* пропусків приголосних букв: кімата — кімната, вісі — всієї;

* пропусків складів і частин слова: стрки — стрілки;

* заміни голосних: іду — їду, сесен — сосен, легкий — легкий;

* заміни приголосних: дупи — дуби, хай — гай, бутинок — будинок;

* перестановки букв і складів: вінко — вікно;

* недописування букв і складів: чере — через;

* нарощування слів зайвими буквами і складами: дітини — діти, сініг — сніг;

* перекручування слів: пайщик; х злитого написання кількох слів;

* невміння визначати межі речення в тексті.

На початку кожного навчального року, приступаючи до обстеження слухового сприйняття в дітей, необхідно ознайомитися з результатами медичного дослідження стану фізичного слуху дитини, щоб виключити сурдологічний дефект.

Проводимо обстеження за такими напрямами: х розрізнення звуків, близьких за звучанням; х розрізнення звуків, близьких за артикуляцією; х виявлення готовності до звукового аналізу.

Щоб визначити ступінь сформованості фонематичного слуху, використовуємо різноманітні завдання.

  1. Визначити різницю між правильною і неправильною вимовою звуків у своєму й чужому мовленні. Часто діти не відчувають різниці між своєю неправильною вимовою і вимовою оточуючих. Це відбувається через знижений слуховий контроль.
  2. Повторити 3-4 поєднання складів на зразок: па — по — пу, па — ба — па. Труднощі для відтворення виникають унаслідок неправильного сприймання складів з опозиційними звуками і слабким розрізненням послідовності звуків.
  3. Виділити заданий звук із ряду звуків (наприклад, звук [с] серед звуків: [т], [ц], [з], [с], [ш], [ч]);
  4. Виділити склад із заданим звуком із ряду складів (наприклад, склад са із складів: за, ша, са, ча, ща, са);
  5. Визначити наявність звука в слові (наприклад, звука [с] у словах: санки, шуба, оса, ваза, ніс). Виконуючи подібне завдання, дитина має від- реагувати на заданий звук якоюсь дією (поплескати в долоні, підняти руку).

Матеріал для проведення обстеження слухового сприймання (слухової уваги, пам´яті, фонематичних процесів)

1. Повтори слова, словосполучення, речення, зберігаючи їх послідовність. Укажи кількість слів у кожному завданні.

а) груші, вишня, сливи; ялинка, іграшки, шофер, машина; радість, радісний, радіти;

б) великий письмовий стіл; кругле червоне яблуко;

в) біля будинку.

2. Визнач кількість вимовлених голосних, приголосних звуків, складів:

а) у — а, і — е — у, а — о — и — е, е — у —о — а — и;

б) б — н, к — х — д, ф — х — с — п;

в) на — на, на — ну, за — зи — зу, ше — ши — ша — со.

3. Повтори слова-пароніми.

х Лак, так, мак, бак.

х Мити, шити, лити, бити,

х Мило, шило,´ рило,

х Рік, сік, бік, вік.

х Майка, гайка, чайка, байка.

4. Повтори склади:

та — да; та — да — та;

па — ба; па — ба — па;

ша — са; ша — са — ша;

ра — ла; ра — ла — ра;

зи — си; за — си — зи.

5. Підніми руки, коли почуєш указаний склад.

Са — ша, ча, шу, са, ца.

Ча — са, ща, що, ша, ча.

Ва — фа, ха, ка, ва, га.

Да — за, да, ма, та, са.

6. Яким звуком відрізняються пари слів?

Мука — муха;

миска — мишка;

гора — кора;

хата — вата;

лихо — тихо;

роса — коса;

цап — ціп;

кит — кіт;

зал — бал;

лак — мак;

рік — рій;

сум — шум.

7. Який спільний звук у словах?

х Оса, сом, миска, ніс.

х Кран, риба, сир, мир.

х Пилка, стіл, ложка, лампа.

8. Які сполучення звуків повторюються у словах?

х Банан, багаж, батон, балкон.

х Борщик, гонщик, дощик, горщик,

х Писанка, читанка, колисанка.

9. Покажи відповідну картинку.

Логопед називає картинки зі словами-паронімами: «Покажи, де рак, а де лак (шапка — сапка, мишка — миска, кози — коси, качка — каска)» (див. табл. І).

Ці завдання дозволяють більш точно виявити можливості сприймання дитиною звуків, що неправильно вимовляються. Особливу увагу ми звертаємо на стан сприймання тих звуків, які дитина вимовляє правильно.Щоб робота над цією проблемою була ефективною, заняття з учнями молодших класів і дошкільнятами старших груп проводимо в ігровій формі з використанням доступного, різноманітного, естетично оформленого наочного матеріалу, ретельно підібраних ігор і вправ.

Усю роботу організовуємо у формі гри, що дає змогу:

* забезпечити психологічний комфорт і розвиток емоційно-вольової сфери;

* підвищити мовленнєву мотивацію;

* компенсувати недостатній розвиток фонематичного слуху;

* автоматизувати необхідні звуки;

* підвищити швидкість запам’ятовування, поліпшити мовленнєве відтворення.

Дидактичні ігри для формування, розвитку та корекції фонематичних процесів

►► Гра «Що в кого?»

Мета: розвивати фонематичне сприймання.

ХІД ГРИ

Логопед роздає картинки дітям. Далі запитує: «У кого кит, а в кого кіт? У кого голка, а в кого галка?» Діти піднімають відповідні картки´(дим — дім, сук — сік, лис — ліс, шубка — шибка, горох — горіх, бант — бинт, голка — галка — гілка, булка — білка, раки — руки, шашки — шишки, суничка — синичка, салат — салют).

►► Гра «Семафор»

Мета: розвивати фонематичне сприймання.

ХІД ГРИ

Логопед читає уривок із казки, навмисно промовляючи деякі слова неправильно. Діти піднімають червоний «семафор» тоді, коли чують неправильно вимовлені слова.

Ішов дід густим літом та й загубив рукавичку.

От біжить миска, побачила рукавичку та й каже: «Тут я буду шити!»

Коли це шапка плигає й питає: «А хто тут живе?»

Миска. А ти хто?

Шапка. Пусти й мене шити.

Миска. Іди.

Було в одного царя три тини — двоє розумних, а третій — турень. От прийшли тини до твого батька та й просять:

— Відпусти нас по цвіту поїздити, подивитися на інші царства.

Батько каже:

— Витирайте тобі коней із дабунів яких завгодно та їдьте куди хочете.

Семафор

►► Гра «Закінчи слово»

Мета: розвивати фонематичний аналіз.

ХІД ГРИ

1. Логопед читає вірш, недочитуючи в окремих словах останній звук. Його хором називають діти.

Біг у лісі сірий зайчи..,

Сірий зайчи..-побігайчи...

Взяв собі горобе... писану торбину,

Та й подався навпросте... полем у долину.

2. Логопед читає речення, не називаючи останній звук у слові. Діти піднімають картку з відповідною буквою.

  • Виріс у лісі білий гри..
  • Петро хворий на гри..
  • У собаки гострий зу..
  • На сніданок у нас су.,
  • У цього міста давній гер..
  • У бабусі гострий сер..
  • У траві сховався ву..
  • Розлили на столі ту..
  • Я піду гуляти те..!
  • Нащо ти свій зошит мне..?
  • Скільки у дворі калю..?
  • Сірників, малий, не ру..!
  • Улітку підемо на пля..?
  • Хлопці, м’ячик оцей ва..?

►► Гра «Лото»

Мета: визначити перший звук у слові.

ХІД ГРИ

Логопед роздає дітям картки, на яких 4 (або 6) предметних малюнки. У ведучого картки з буквами. Він запитує: «У кого назва предмета починається зі звука [о] ([м], [ч], [д], [к], [п])?»

Тому, хто правильно називає предмет і виділяє перший звук, дає картку з буквою, яку дитина кладе на зображення предмета.

Виграє той, у кого всі предметні малюнки будуть закриті буквами.

►► Гра «Мишка»

Мета: визначити перший звук у слові й записати відповідну букву.

ХІД ГРИ

Логопед

Слова спокійно жили в книжці,

В яку вдалось пролізти мишці.

Вона початок відкусила,

У себе в нірці схоронила.

Виграє той, хто першим запише слова в зошиті,

..орона, ..орогпа, ..улик, ..ухо, ..ата.

►► Гра «Шнурочок»

Мета: розвивати фонематичний аналіз.

Завдання: сполучити лінією звукові схеми слів із предметним малюнком.

Шнурочок

►►Гра «Жива азбука»

Мета: розвивати звуко-буквений аналіз і синтез.

ХІД ГРИ

Дві команди дітей отримують слова: директор, абрикос. Із букв цих слів потрібно утворити нові слова.

* Директор — рот, корт, кит, диктор, трек.

* Абрикос — коса, рак, сир, рис, роса, бак, краб.

►► Гра «Хто швидше»

Мета: розвивати фонематичні уявлення.

Завдання: підібрати слова зі звуком [з] (або іншими звуками), записати їх у зошит.

ХІД ГРИ

Діти підбирають слова: завод, зубр, коза, зозуля, зошит, замок, зала, зима, земля.

Виграє той, хто підбере більше слів.

►► Гра «Запишіть слова в клітинки»

Мета: розвивати звуко-буквений аналіз.

Завдання: заповнити клітинки буквами, прочитати слова. Слова для довідок: Юля, юнга, юннат, юрба, ювіляр, Юпітер.

ХІД ГРИ

Запишіть слова в клітинки

►► «Утвори слово»

Мета: розвивати звуко-буквений синтез.

На дошці написані деформовані слова.

Завдання: утворити з них правильні слова й записати їх у зошит. Визначити, яке слово зайве й чому; для решти слів підібрати узагальнювальне слово.

ХІД ГРИ

* ВЕЛ (лев), ОСАВ (сова), ОСІКЛ (сокіл), ОСО- РАК (сорока);

*ОСОЛЕВЙ (соловей), НІСУГР (снігур).

►► Вправа «З поданих букв вилучити зайву»

Мета: розвивати звуко-буквений аналіз і синтез.

ХІД ГРИ

вілучити зайву

Заняття 1.

Заняття 2.

загрузка...
 

Вгору