Тема: Прийменник В(У)

Добриніна С.М.


Мова - це канал розвитку інтелекту. Чим раніше буде опанована мова, тим легше і повніше будуть засвоюватися знання.

Н.І. Жинкін

Як відомо, чимало дітей приходить до школи з низьким рівнем мовної підготовки: у них недорозвинений фонематичний слух, яскраво виявляються дефекти у вимові звуків, експресивна мова відрізняється бідністю словника, зв´язна мова аграматична. Тому з перших днів перебування дитини в школі її треба всебічно вивчати, вести психолого-педагогічні спостереження і на цій основі будувати увесь корекційний процес.

Як логопед, я звертаю увагу на анатомо-фізіологічні механізми, що лежать в основі мовної діяльності дитини, розвиток мовлення на тлі загального розвитку дитини.

Корекція недоліків це складний, довготривалий процес. Він дає свої результати за спільної роботи педагогів, логопеда, батьків.

Гарантом успіху корекції є точне встановлення діагнозу вад мовлення, класифікація дефекnу та бажання дитини подолати свій недолік.

Під час своєї роботи умовно ділю її на три види:

вправи - багаторазове повторення дитиною практичних дій і розумових завдань, які діляться на завдання за наслідуванням, конструювального та творчого характеру.

ігри - використовую різні компоненти ігрової діяльності разом з іншими видами роботи (показом, поясненням, вказівками, запитаннями, моделювання - процес утворення моделей і їх використання під час роботи.

Велику увагу в роботі з дітьми надаю наочності, яку використовую відповідно до теми заняття, часу його проводження.

Всю корекційну роботу будую з врахуванням дидактичних і специфічних принципів для певної групи дітей, враховую первинні і вторинні дефекти учнів, спираюся на збережені аналізатори, формую всебічний розвиток мовлення, враховую при цьому рівень сформаваності мови і склад мовного порушення.

Заняття намагаюсь проводити цікаво, нетрадиційно, з елементами інсценування, що спонукає досягненню результативності в роботі. Надзвичайно важлива умова грамотності і свідомого засвоєння знань є напівавтоматизм процесу письма.

Швидкість написання букв і слів, поступове набування напівавтоматизму щодо орфограм, одночасне написання і осмислювання - має йти поряд.

Вироблення вільного письма передусім виманає певної кількості тренувальних вправ для малих м´язів рук. Ці вправи передують письму. Це можуть бути тонкі руки рук, які виробляють розмірність і ритм руху пальців формують чутливість, відчуття мініатюрного малюнку, який по суті і є літера. Треба прагнути того, щоб трудові рухи дітей являли собою естетичну творчість.

"Досвід переконує: якщо дитина виконала достатню кількість тонких рухів, вона вже значною мірою підготовлена до вільного письма" В.О. Сухомлинський.

В своїй роботі для розвитку дрібної моторики рук використовую вправи пальчикової гімнастики. Це сприяє виробленню вільного письма у дітей.

Працюючи з дітьми постійно переконуюсь у тому, що діти з мовними вадами часто відволікаються, перевтомлюються, втрачають бажання працювати.

Таким дітям особливо потрібна рухова розрядка. Тому під час логопедичних занять обов´язково проводжу фізхвилинки, вони сприяють зняттю м´язевого напруження, знімають статичну навантаженість, пов´язану з сидінням, переключають дітей на інший вид діяльності.

В той же час цей вид роботи дозволяє отримати додоткові можливості використовувати активну мову дітей, активузувати їх розумову діяльність. Матеріал фізхвилинок намагаюсь підібрати відповідно до теми заняття. Віршовані тексти дозволяють також нормалізувати темп мови, добитися більшої її плавності, ритмічності, що позитивно впливає на формування складової структури слова, на удосконалення фонетичної сторони мови.

Мій досвід роботи дає можливість зробити висновок про те, що результативність корекційної роботи , поліпшується якщо здійснюється цілеспрямований вплив на всі сторони особистості: емоційно-вольову сферу, мислення, мову.

Усуваючи мовне недорозвинення намагаюсь забезпечувати єдність і взаємозв´язок у роботі над вомовою і фонетичним сприйманням, письмом і читанням, розширенням словникового запасу учнів і граматичною будовою мови.

Прищеплюю дітям уміння робити узагальнення, виховую спостережливісь над мовними явищами, розвиваю здатність переносити набуті навички й уміння на інші явища. Фонетико-фонематичні вправи і словникову роботу проводжу в єдності з роботою над реченням, приділяю увагу розвитку зв´язної мови.

Для забезпечення планомірності й систематичності збагачення словникового запасу й розвитку мови корекційну роботу з учнями здійснюю на матеріалі різних лексичних тем. Паралельно з лексичними темами і на їх основі опрацьовую з дітьми певні граматичні теми (іменник, прикметник, прийменник ...). Граматичні й лексичні теми узгоджую з навчальними програмами відповідних класів. Вибір граматичної теми залежить від індивідуальних особливостей дітей, від труднощів, які вони відчувають під час вивчення того чи іншого розділу, від характеру прогалин в їх мові.

На матеріалі лексичних тем проводжу роботу над вимовою, звуковим- аналізом і фонетичним сприйманням, над лексикою і граматичною будовою над зв´язною мовою. Під час корекційної роботи передбачаю такі завдання: Усунення порушень фонетико-фонематичного розвитку (корекція вад звуковимови: постановка відсутніх звуків і звуків якінеправильно вимовляються, диференціація опозиційних звуків. Розвиток фонематичного слуху і навичок звукового аналізу. Уточнення фонематичного сприймання звуків, які раніше учень неправильно вимовляв).

Розширення й уточнення словникового запасу учнів, удосконалення навичок з граматики і правопису. Розвиток логічно правильної, виразної зв´язної мови. (Формування умінь зв´язно і логічно правильно висловлювати свої думки в усній та письмовій формі). Плануючи роботу з дітьми я передбачаю різні вправи і завдання: роботу над словом, роботу над реченням, роботу над зв´язною мовою.

Приблизний конспект з теми

загрузка...
 

Вгору