Звук «Ж»


  1. жа – жа – жа
    же – же – же
    жи – жи – жи
    жаба, жарко, жайворонок, жадібний, жарт, їжак, калюжа, врожай, ведмежа, жакет, кажан, ображає, вежа, межа, баклажан, держак, пряжа, етажерка, калюжа, Женя, рожевий, пожежа, каже, жилет, жир, живіт, жито, ожина, пружина, жирафа, лежить, крижина.
  2. жо – жо – жо
    жу – жу – жу
    жолуді, жовтий, кружок, пиріжок, жовток, жоржина, жук, журнал, журавель, журба, жупан, абажур, кожух.
  3. вуж, ніж, пляж, гараж, екіпаж, морж, йорж.
  4. піджак, жнива, художник, діжка, ліжко, ложка, книжка, жменя, ріжки, пряжка, подорожник.
  5. лижі, моржі, вужі, ножі, жінка.
  6. бджола, джерело, джміль, джем, ходжу, раджу, день народження, сиджу, саджати, їжджу, приїжджати, джинси.
    Диференціація звуків «ж – с»
  7. жасмин, смажити, сніжок, пасажир, свіжий, ножиці.
  8. З кожним роком, з кожним днем
    Ми міцнієм і ростем.
    Золоті жолуді зовсім пожовтіли.
  9. У житі цвітуть волошки.
    У Жені лижі.
    На етажерці лежать книжки.
    Жанна катається на лижах.
    На лужку квіти.
    Шпак, журавель – птахи.
    Жора спіймав жука.
    Жирафа має довгу шию.
    Журавель п’є воду.
    У гаражі стоять «Жигулі».
    Пожежники йдуть на пожежу.
    У зоопарку живуть жирафи.
  10. Джміль кружляє над квітами
    У графіні чиста джерельна вода.
    На гречці дзвенять бджоли.
  11. У Жори вуж, у Рози – жук.
  12. Н. Забіла
    Жуки гудуть, літають літом,
    А жабка тихо плиг та плиг,
    Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
    Кружляють бджоли біля них.
  13. Біжить стежина поміж ожини,
    І ось у Жені ожина в жмені.
  14. Ножичку, ножичку
    Виріж на ложечку.
    Ріж, ріж, ріж хутчіш
    Бо збіжить наш куліш.
  15. «Їжак»
    Їжак покликав їсти й пити
    Своїх маленьких їжачків
    Та не схотіли їсти діти
    Він їхню їжу сам поїв.
    «Ж»
  16. Вибіг Гриша на доріжку
    На доріжці сидить кішка
    Взяв з доріжки Гриша кішку
    Хай піймає кішка мишку.
  17. Ой, летів жук, жук
    Та й у воду – фук!
    Прибігає жукова мати
    Жука рятувати:
    - Подай, подай Жучку,
    Та правую ручку.
  18. Журилась під осінь малюсінька жабка:
    - Вже зовсім брунатна у соняха шапка
    І жовтими стали листочки у клена
    А я ще і досі зелена – зелена.
  19. Л. Забашта «Пізня жоржина»
    Зацвіла жоржина пізня
    Що й очей не відвести
    І свою осінню пісню
    Вже виспівують дрозди.
  20. Ось день скінчивсь, закрию книжку
    Бо скрізь вже тінь і лялька спить
    І я вкладусь в маленьке ліжко
    І теж засну, як лялька, вмить.
  21. «Жучок» (Народна дитяча пісенька)
    Ходить жучок по дубині
    А жучиха по ялині
    На жукові черевички
    Бо сам жучок невеличкий
    На жукові жупан ясний
    Бо сам жучок дуже красний.
  22. Живе – лежить,
    Помре – біжить (сніг)
  23. Полотно, а не доріжка
    Кінь біжить сороконіжка (поїзд)
  24. Тихо падає сніжок
    На дорогу, на лужок,
    А мені сьогодні знову
    Братись треба до книжок.
  25. З піснею дружити – в роботі не тужити.
    Дружба дружбою – а служба службою.
    Тяжко тому жити, хто не хоче робити.
    Бджола мала, а й та працює.
  26. Скрипу, скрипу – вже мандрує
    Жартома, а чи всерйоз
    Геть шибки всі замурує
    Білим сріблом Дід… (Мороз)
  27. Зацвіта садочок біло.
    Ось і бджілка прилетіла.
    Золотиста, промениста, у пушку
    Набере вона із квіточки медку.
    Будь і ти невтомним на віку,
    Як та бджілка в золотистому пушку.
загрузка...
 

Вгору