Характеристика й артикуляція звуків [ш], [ж], [ч], [дж]

Олефір О.І., Патинка А.В., Федорович Л.О.


[ш] - приголосний, твердий, передньоязиковий, щілинний, глухий, парний дзвінкого звука [ж].

[ж] - приголосний, твердий, передньоязиковий, щілинний, дзвінкий, парний глухого звука [ш].

[ч] - приголосний, твердий, передньоязиковий, зімкнено-щілинний, або африкат, глухий, парний дзвінкого звука [да]. У позиції перед [і] пом´якшується.

[дж] - приголосний, твердий, передньоязиковий, зімкнено-щілинний; або африкат, дзвінкий, парний глухого [ч]. У позиції перед [і] пом´якшується.

Звуки [и] і [ж] мають два варіанти правильної артикуляції: верхню й-нижню - залежно від положення кінника язика. Губи під час вимови звуків [ш] і [ж] незначно округлені, інколи злегка витягнуті вперед. Зуби зближені на відстань 2-4 мм. Широкий кінчик язика при верхній артикуляції піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину. Бокові краї прилягають до верхніх корінних зубів. Задня частина спинки язика по середній лінії піднята й утворює з´ піднебінням друге звуження й незначне заглиблення. При нижній артикуляції кінчик язика відтягується назад, потовщуючи спинку, утворює з піднебінням щілину. М´яке піднебіння підняте й закриває прохід у носову порожнину.

Голосові зв´язки розімкнені, не вібрують під час вимови звука [ш], пропускають вільно струмінь повітря в ротову порожнину, що зустрічає перепону у вигляді щілини між широким краєм язика і піднебінням, - виникає шум, який чується як шипіння.

Звук [ж] за артикуляцією подібний до звука [ш], але голосові зв´язки при вимові звука [ж] зімкнені і вібрують.

Артикуляційний профіль звуків ш,ж

[ш],[ж] -верхня артикуляція [ш], [ж] - нижня артикуляція

Рис. 1. Артикуляційний профіль звуків [ш], [ж]

Артикуляція звуків [ч] і [дж] подібна до артикуляції [ш] і [ж]. Звуки [ч] і [цж], африкати, мають два варіанти правильної вимови - верхню й нижню, залежно від положення кінчика язика.

При верхній артикуляції кінчик язика і передня частина його спинки піднімаються до альвеол і твердого піднебіння, утворюючи зімкнення, яке переходить у щілину.

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом проходження струменя повітря між краями язика і кутніми зубами з одного чи обох боків, чується [сл], [зл] - бічна вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом проходження струменя повітря між м´яким піднебінням та задньою стінкою глотки - носова вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються внаслідок проходження струменя повітря між стиснутими зубами, щоками та кутами рота - щічна вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом зближення спинки язика з твердим Піднебінням - нижня вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом проходження струменя повітря між твердим піднебінням та задньою частиною спинки язика - задньоязикова вимова;

- звуки [ч], [дж] порушуються подібно до порушень звуків [ш], [ж];

- звуки [ч], [дж] порушуються внаслідок відсутності злиття елементів - почергова вимова елементів;

- звуки [ж], [дж] вимовляються глухо.

Проте розрізнення типології і видів порушення здійснюється у вітчизняній логопедії на основі психолого-педагогічної й клініко-педагогічної класифікацій. Психолого-педагогічна класифікація враховує, які компоненти мовлення порушені і якою мірою, що дозволяє виокремити основні групи, форми і види порушення. Клініко-педагогічна класифікація уточнює анатомо-фізіологічні механізми порушення, фактори і причини його виникнення й підґрунтя розвитку. Вивчення порушень мовлення з різних сторін сприяє створенню цілісного уявлення і вирішення завдань корекційного процесу на основі комплексного підходу.

У психолого-педагогічній класифікації (за Р. Лєвіною) виділяють кілька груп порушень мовлення: перша – порушення засобів спілкування (ФПМ, ФФПМ, ЗНМ), друга – порушення при нижній артикуляції кінчик язика опущений і відтягнутий назад, а спинка утворює зімкнення, яке переходить у щілину. Бокові краї язика прилягають до верхніх бокових зубів. М´яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв´язки не вібрують під час вимови звука [ч] і вібрують під час вимови звука [дж]. Важливою умовою правильної вимови африкатів-є злитість їхньої вимови.

Артикуляційний профіль звуків ч, дж Артикуляційний профіль звуків ч, дж

[ч], [дж] - верхня артикуляція [ч], [дж] - нижня артикуляція

Рис. 2. Артикуляційний профіль звуків [ч], [дж]

Серед основних порушень вимови звуків [ш], [ж], [ч], [дж] виділяють такі:

- звуки [ш], [ж] відсутні або викривлені - сиематизм шиплячих; замінені іншими звуками - парасигматизм шиплячих;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом просування кінчика язика між зубами, чується відтінок [с]; [з] - міжзубна вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом притискання кінчика язика до нижніх зубів, чується відтінок [с], [з] - призубна вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом зближення нижньої губи з верхніми різцями зубів, чується відтінок [с], [з] -губно-зубна вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом проходження струменя повітря між краями язика і кутніми зубами з одного чи обох боків, чується [сл], [зл] - бічна вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом проходження струменя повітря між м´яким піднебінням та задньою стінкою глотки - носова вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються внаслідок проходження струменя повітря між стиснутими зубами, щоками та кутами рота - щічна вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом зближення спинки язика з твердим Піднебінням - нижня вимова;

- звуки [ш], [ж] утворюються шляхом проходження струменя повітря між твердим піднебінням та задньою частиною спинки язика - задньоязикова вимова;

- звуки [ч], [дж] порушуються подібно до порушень звуків ж, ш;

- звуки [ч], [дж] порушуються внаслідок відсутності злиття елементів - почергова вимова елементів;

- звуки [ж], [дж] вимовляються глухо.

Проте розрізнення типології і видів порушення здійснюється у вітчизняній логопедії на основі психолого-педагогічної й клініко-педагогічної класифікацій. Психолого-педагогічна класифікація враховує, які компоненти мовлення порушені і якою мірою, що дозволяє виокремити основні групи, форми і види порушення. Кпініко-педагогічна класифікація уточнює анатомо-фізіологічні механізми порушення, фактори і причини його виникнення й підґрунтя розвитку. Вивчення порушень мовлення з різних сторін сприяє створенню цілісного уявлення і вирішення завдань корекційного процесу на основі комплексного підходу.

загрузка...
 

Вгору