Особливості засвоєння теоретичних знань та сформованості умінь з теми «Префікс» у молодших школярів із ТПМ

Гриненко О. М.

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (225), Ч. ІІ, 2011


Одне з центральних місць у сучасних навчальних програмах з української мови для молодших школярів із тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) відводиться вивченню морфемної структури слова. Тому цілком закономірно, що одне з вагомих місць у програмі відведено вивченню учнями теми «Префікс» як складової розділу «Будова слова».

Слід зазначити, що вивчення та знання будови слова має непересічно важливе значення для розвитку мовлення молодших школярів із ТПМ, оскільки даний розділ тісно пов’язаний із суміжними розділами про мову, насамперед із морфологією, синтаксисом, орфографією, лексикою та словотвором. Крім того, важливий і той факт, що морфемний склад слова надає значних можливостей для розвитку розумових здібностей учнів, зокрема для формування в них специфічних розумових умінь, без яких неможливе свідоме опанування слова як мовної одиниці (уміння абстрагувати семантичне значення кореня, префікса й суфікса від лексичного значення слова, уміння аналізувати слово, порівнювати слова задля встановлення їх семантико-структурної спільності чи відмінності).

Як свідчить теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел із зазначеної проблеми, в галузі логопедії майже відсутні наукові доробки, які пов’язані з дослідженням особливостей засвоєння теоретичних знань та сформованості умінь із морфеміки у молодших школярів із ТІ ЇМ. При цьому в окремих публікаціях науковців висвітлюються окремі дані про те, що у дітей із ТПМ недостатньо повноцінно відбувається оволодіння системою морфем і, відповідно, погано засвоюються навички словозміни і словотворення (Л.Бартєнєва,О.Мастюкова, Р.Левіна, О.Ревуцька, Є.Соботович, Л.Трофименко, Т.Ушакова, Т.Філічева, М.Шевченко та ін.).

З метою виявлення особливостей засвоєння теоретичних знань та сформованості умінь з теми «Префікс» у молодших школярів із ТПМ нами було проведено констатувальний експеримент, який умовно складався з 5-ти блоків. Розглянемо їх докладніше.

Блок 1 був спрямований на з’ясування рівня засвоєння в молодших школярів поняття «префікс» та сформованості в них уміння визначати і позначати префікс у словах.

За результатами виконання цього завдання учнями 3-4-х класів із ТПМ констатуємо, що самостійно безпомилково виконали завдання 11,1% учнів 3-х класів, 13,8% учнів 4-х класів із ТПМ. Молодші школярі виявляють розуміння матеріалу, можуть обґрунтувати свою відповідь. Однак звертав на себе увагу той факт, що навіть під час самостійного відтворення формулювання визначення поняття «префікс», учні з ТПМ зіткнулися з певними труднощами. Підтвердженням цьому служив характер відповідей учнів, адже жоден із них не відтворив в точності подане в підручнику формулювання. З одного боку, це позитивний момент, оскільки виключає вірогідність механічного запам’ятовування матеріалу без його усвідомлення. З іншого боку, відсутність у пам’яті зразка логічного висновку, яким є текстове формулювання визначення поняття, ускладнює учням його самостійне вибудовування.

Встановлена також наявність певних труднощів у вербальному формулюванні визначення поняття в молодших школярів із ТПМ. Так, школярі демонстрували наявність численних непотрібних поширень - 50% учнів 3-х класів, 20% учнів 4-х класів (префікс - це «місце по переду кореня у слові і дуже потрібне, він може стояти різним у різних словах»), дифузне формулювання - 25% учнів 3-х класів, 20% учнів 4-х класів (префікс - це «та частина слова, яка є в багатьох словах»), аграматична будова речення - 25% учнів 3-х класів, 60% учнів 4-х класів (префікс - це коли, вони мають корінь і ще перед коренем префікс», «це слова... які...у них є частина перед коренем»).

Виявлено, що 69,5%учнів 3-х класів, 75% учнів 4-х класів із ТПМ під час виконання завдання на знаходження префікса у словах зазнають труднощів, а саме: частину префікса приєднують до кореня - 80% учнів 3-х класів, 88,8% учнів 4-х класів; не знають (або плутають) схематичне позначення префікса - 20% учнів 3-х класів, 11,1% учнів 4-х класів.

Під час відтворення формулювання визначення поняття «префікс» для учнів із ТПМ характерні:

- змішування правил (ці відповіді мали синкретичний характер, коли одне і те ж поняття могло використовуватися для характеристики різного роду граматичних явищ) - 68% учнів 3-х класів, 74% учнів 4-х класів;

- неповне уявлення про зміст понять, яке виражається у виділенні не всіх його ознак - 32% учнів 3-х класів, 26% учнів 4-х класів.

У кількісному відношенні переважали відповіді, де підкреслювалося місце префікса у слові, а не його значення у творенні слів. У цілому ці відповіді показують, що молодші школярі з ТПМ засвоїли лише окремі ознаки граматичного поняття «префікс».

У 19,4% учнів 3-го класу, 11,1% учнів 4-го класу з ТПМ спостерігалася відмова від виконання завдання. Школярі не змогли усвідомити вимог, які були запропоновані у завданні, та виявили нездатність використовувати допомогу експериментатора у формі додаткових запитань.

На відміну від учнів із ТПМ молодші школярі з нормальним мовленнєвим розвитком (85% учнів 3-го класу, 90% учнів 4-го класу) самостійно безпомилково виконали завдання, виявляють розуміння матеріалу, виділяють всі істотні ознаки префіксальної морфеми.

Блок 2 був спрямований на визначення рівня сформованості у молодших школярів із ТПМ уміння утворювати слова з однаковими та різними префіксами.

Учнівські відповіді показали, що лише 8,4% учнів 3-х класів, 11,1% учнів 4-х класів із ТПМ самостійно, безпомилково виконали завдання. Школярі аргументовано пояснювали хід та результати виконання завдання, виявляли розуміння матеріалу.

Відповіді 74,9% учнів 3-х класів, 77,8% учнів 4-х класів із ТПМ виявилися неправильними, при цьому учням надавалася допомога експериментатора (розказати, зказати, зписати, сшити, сєднати та ін.).

16,7% учнів 3-го класу, 11,1% учнів 4-го класу з ТПМ відмовилися від виконання завдання.

Для порівняння наведемо результати виконання завдання молодшими школярами контрольної групи: 75% учнів 3-го класу, 90% учнів 4-го класу самостійно безпомилково виконали завдання.

Таким чином, аналіз отриманих результатів показав, що більшість учнів 2-4-х класів із ТПМ у порівнянні з учнями з нормальним мовленнєвим розвитком, не усвідомлюють словотвірної ролі префіксів, що префікси не механічно приєднуються до слова, а впливають на його лексичне значення.

Блок 3 був спрямований на визначення рівня сформованості уміння утворювати антоніми за допомогою префіксів.

11, 1% учнів 3-х класів, 13,9% учнів 4-х класів із ТПМ самостійно безпомилково виконали завдання (безвусий, розгадка, розгинати, розкрити, розплітати та ін.). Школярі аргументовано пояснювали хід та результати виконання завдання, виявляють розуміння матеріалу.

Аналіз експериментальних даних свідчить, що відповіді 74,9% учнів 3-х класів, 74,9% учнів 4-х класів виявилися неправильними (поїхати, відбирати, наносити, нашифрувати, волосся (заплітати), дідусь (вусатий), при цьому учням надавалася допомога експериментатора.

У 14% учнів 3-го класу, 11,2% учнів 4-го класу з ТПМ - відмова від виконання завдання. Школярі не усвідомлюють вимог запропонованих у завданні, та не здатні використовувати допомогу експериментатора.

Молодші школярі з нормальним мовленнєвим розвитком виконали завдання таким чином: 85% учнів 3-го класу, 95% учнів 4-го класу самостійно безпомилково виконали завдання.

Блок 4 мав на меті з’ясувати сформованість у молодших школярів уміння розрізняти та диференціювати префікс та прийменник.

Аналіз експериментальних даних свідчить, що молодші школярі з ТПМ не змогли самостійно безпомилково виконати завдання.

Відповіді 75% учнів 3-х класів, 80,5% учнів 4-х класів із ТПМ, що брали участь в експерименті виявилися неправильними (дошколи, роз клад, при гадай, дозустрічі, по чистити. При цьому учням надавалася допомога експериментатора.

У 25% учнів 3-го класу, 19,5% учнів 4-го класу - відмова від виконання завдання. Школярі не усвідомлюють вимог запропонованих у завданні, та не здатні використовувати допомогу експериментатора.

Молодші школярі з нормальним мовленнєвим розвитком виконали завдання таким чином: 85% учнів 3-го класу, 95% учнів 4-го класу самостійно безпомилково виконали завдання. Школярі виявляють розуміння матеріалу, можуть самостійно обґрунтувати свою відповідь (в чому різниця між префіксами і прийменниками, як пишуться префікси і прийменники зі словами).

Блок 5 мав на меті з’ясувати рівень сформованості орфографічних умінь у молодших школярів із ТПМ написання слів з префіксами роз-, без-, з-, с-.

Щоб виконати це завдання, треба знати правила вимовляння й правопису відповідних префіксів і дотримуватися їх у навчальній роботі.

Як свідчать одержані дані, молодші школярі з ТПМ не змогли самостійно безпомилково виконати зазначене завдання.

За результатами виконання завдання 72,2% учнів 3-х класів, 75% учнів 4-х класів із ТПМ вважають, що у словах росбити, бесжалісний, росплести, бессовісний, безграмотний треба писати букву -с-. А в словах зкинути, зкрутити, зховати, зтерти, зфотографувати треба писати букву - з-. Причинами помилок, допущених учнями, являються: незнання правила (учні або не пам’ятають правила, хоча й розуміє його, або не розуміє, не усвідомлює, хоч і пам’ятає); недостатньо глибокі знання (плутаються в правилах); невміння визначати лексичне значення слова, знаходити значущі частини слова, добирати споріднені слова; недостатньо розвинений мовленнєвий слух (навіть якщо учень добре знає правило, й уміє його застосовувати, може допуститися помилки, бо неточно сприймає на слух).

У 27,8% учнів 3-го класу, 25% учнів 4-го класу із ТПМ - відмова від виконання завдання. Школярі не усвідомлюють вимог запропонованих у завданні, та не здатні використовувати допомогу експериментатора у формі додаткових запитань.

Молодші школярі контрольної групи: 70% учнів 3-х класів, 80% учнів 4-х класів самостійно безпомилково виконали завдання, аргументовано пояснювали хід та результати виконання завдання, виявляли розуміння матеріалу (знають правило написання префіксів роз, без-, з-, с-, можуть навести приклади).

Таким чином, результати дослідження дозволили зробити висновок проте, що наявність особливостей засвоєння теоретичних знань та сформованості умінь про префікс в учнів молодших класів з ТПМ вимагає детальної розробки спеціальної методики педагогічного керівництва цим процесом.

Література:

  1. Бартенева Л. И. Подготовка детей с ОНР старшего дошкольного возраста к овладению орфографией : автореф. дис. канд. пед. наук : 13.00.03 / Л. И. Бартенева. - К., 2000. - 21 с.
  2. Жукова Н. С. Преодоление задержки речевого развития у дошкольников /Н. С. Жукова, Е. М. Мастюкова, Т. Б. Филичева. - М. : Просвещение, 1973. - 237 с.
  3. Ревуцька О. В. Словотворча робота як засіб збагачення лексичного запасу молодших школярів із тяжкими вадами мовлення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.03 /О. В. Ревуцька. - К. : 2003. - 21 с.
  4. Соботович Е. Ф. Психолингвистическая структура речевой деятельности и механизмы ее формирования / Е. Ф. Соботович. - К. : ИСМО, 1997. - 180 с.
  5. Трофименко Л. І. Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.03 / Л. І. Трофименко. - К., 2004. - 20 с.
  6. Шевченко М. В. Формування знань та умінь з рідної мови у молодших школярів із ЗНМ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.03 / М. В. Шевченко. - К., 1996. - 24 с.
загрузка...
 

Вгору