Надання логопедичної допомоги підліткам з вадами мовлення в закладах МОЗ України

Губарь О. Г.

Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 14 (225), Ч. ІІ, 2011


Мовленнєве спілкування широко досліджується у всьому світі. Спілкування - це взаємодія людей, зміст якої є взаємний обмін уявленнями з метою встановлення певних взаємин. Процес спілкування, був і залишається предметом дослідження таких науковців Р. Андрєєвої, Р. Гусєва, А. Леонтьева, С. Рижова, Д. Фельдштейна, Р. Щедровінського та інших. Розвиток взаємин виступає як провідний вид діяльності в різнівікові період, починаючи з дитинства, продовжується у дошкільному та підлітковому віці. Спілкування, як провідний вид діяльності підлітків досліджували Л.Божович, Т. Драгунова, Д. Ельконін, М. Каган,А. Мудрик. Проте всі науковці погоджуються з твердженням, про те, що вади мовленнєвої діяльності відбиваються на здатності підлітків до спілкування та здійснюють негативний вплив на становлення підліткової особистості.

На необхідність корекції та розвитку мовлення підлітків в своїх працях вказували видатні науковців: І. Абєлєва, Л. Андронова, Л. Голубєва, А. Євгенова, М. Кисельова, А. Лубенська, М. Мерліс, М. Хватцев, А. Шембель, В. Шкловський та інші.

Сьогодні серед підлітків спостерігається тенденція до збільшення кількості порушень мовлення, що тягнуть за собою порушення розвитку комунікативної діяльності, формують відчуття невпевненості в собі, провокують виникнення комплексів та постають на шляху розвитку особистості, її соціалізації у світі дорослих, що може стати перешкодою у опануванні бажаної професії та перешкодою у здійсненні визначених життєвих шляхів.

В сучасних умовах підлітки з вадами мовлення є однією з найпоширеніших груп, що потребують логопедичної допомоги оскільки їх кількість серед мовленнєвих порушень досить велика і становить за даними річних звітів Полтавської обласної психолого-медико- педагогічної консультації - 10 % серед мовленнєвих вад, що діагностуються у цій віковій категорії.

Таблиця 1.1.

Діти з порушеннями мовлення, які зверталися у ОПМПК м. Полтави

Діти з

Діти з

Діти з

Діти з

Роки

порушеннями

порушеннями

порушеннями

порушеннями

мовлення до

мовлення до

мовлення до

мовлення до

18 років

6-х років

12-ти років

15-ти років

2007

356

206

94

56

2008

447

254

116

77

2009

528

288

142

98

Всього

1331

748

352

231

Надання логопедичної допомоги підліткам в сучасних умовах здійснюється в трьох основних напрямках: в закладах системи охорони здоров’я, закладах системи освіти та закладах соціального захисту. Логопедична допомога підліткам в системі охорони здоров’ я є найменш дослідженою темою, оскільки основна увага науковців (В. Оппель, Т. Работникова, Ю. Флоренської та ін.) приділялася специфіці організації логопедичних кабінетів поліклінічних відділень й корекції мовленнєвих вад в них у дошкільників та молодших школярів та логопедичній роботі з дорослими в межах неврологічних відділень.

Тому завданнями нашого дослідження було: - вивчити надання логопедичної допомоги підліткам в умовах закладів охорони здоров’ я, як однієї з головних складових корекційного процесу; - виокремити установи в яких проводиться корекційна робота з підлітками, їх основні завдання, зміст та методи.

Організація логопедичної допомоги підліткам з порушеннями мовлення здійснюється на основі комплексного підходу, що залучає систему лікувально-реабілітаційних заходів та систему корекційно- логопедичних впливів. На сьогоднішній день в Україні діє понад 40 законів прямої й непрямої дії, які стосуються охорони здоров’я, у тому числі дітей й підлітків. В 2001 році прийнято Закон України „Про охорону дитинства”, який визначає основні положення стосовно захисту прав дитини в Україні [1]. В означених указах висвітлюється стратегія діяльності системи охорони здоров’я жінок та дітей, для досягнення якої необхідна струнка система надання медичної допомоги. Окрім нормативно-правової бази цими наказами передбачена апробація сучасних підходів та формування цілісної системи надання медичної допомоги дітям; впровадження сучасних моделей організації медичної і логопедичної допомоги дітям, в число яких входять і підлітки.

До закладів Міністерства охорони здоров’я, які забезпечують профілактичний та лікувальний етап корекційної роботи, належать: центри медичної реабілітації, амбулаторно-поліклінічні та стаціонарні заклади охорони здоров’ я, як перший етап на якому забезпечується медико- психолого-педагогічна діагностика та впроваджується індивідуальна програма медико-соціальної реабілітації; дитячі санаторії психоневрологічного профілю.

В закладах системи охорони здоров’ я першою ланкою логопедичної допомоги є логопедичні кабінети дитячих поліклінік, що керуються Наказом № 33 Міністерства охорони здоров’я від 23.02.2000 року «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров´я" [3]. Згідно з яким, вони обслуговують дітей за місцем проживання, в логопедичних кабінетах логопед веде прийом населення, надає консультативну допомогу батькам, проводить індивідуальні та групові заняття, диспансеризацію дитячого населення, бере участь в комплектуванні спеціалізованих закладів, направляє дітей та підлітків на лікування в спеціалізовані стаціонари, санаторії і Центри відновного лікування [3].

Робота логопеда поліклініки будується згідно «Положенню про порядок надання логопедичної допомоги дітям», в якому визначені основні її напрямки: диспансеризація дітей, що знаходяться в дитячих дошкільних установах, первинний прийом дітей, що не відвідують дитячі дошкільні заклади, участь в комплектуванні логопедичних груп системи освіти, корекційна робота по виправленню дефектів мовлення, проведення логопедичної санітарно-просвітницької роботи серед населення [6]. Згідно з цим положенням логопед зобов’ язаний надати допомогу кожній дитині, що її потребує, не залежно від тяжкості дефекту, від народження до 18 років, переходу у дорослу поліклініку. Особа з виявленою мовленнєвою патологіє направляється у спеціалізований заклад або може бути зачислена на заняття до поліклініки, вид допомоги та заклад, що оптимально підходить для корекції визначаються логопедом [6].

Допомога підліткам з мовленнєвою патологією надається в логопедичних кабінетах дитячих поліклінік, в дитячих психоневрологічних лікарнях і санаторіях, денних стаціонарах і літніх таборах-санаторіях. В умовах медичних установ надається комплексна медико-психолого-педагогічна допомога, що передбачає корекційно-виховну роботу логопеда, психолога та медичну допомогу (медикаментозне лікування, фізіотерапію, рефлексотерапію, лікувальну фізкультуру, психотерапію, масаж, лікувально- охоронний режим, раціональне харчування і тому подібне).

Первинний прийом підлітка логопедом поліклінічного відділення спрямований на обстеження мовлення та вирішення питання про час і форму логопедичної допомоги. На первинний прийом підлітки направляються педіатрами, психіатрами, вучителями загальноосвітніх шкіл, батьками або з власної ініціативи.

Під час первинного прийому логопед з’ясовує причину звернення (скарги на мовлення, огляд по диспансеризації); збирає короткі анамнестичні відомості про розвиток; здійснює обстеження мовлення підлітка; заводить амбулаторну карту; надає консультацію щодо необхідності корекційної допомоги та визначає її вид. На цьому етапі роботи досліджується не лише порушений компонент мовлення, а й стан мовлення підлітка в цілому. Для повноцінної діагностики мовленнєвої патології і надання оптимальної допомоги необхідно детально досліджувати мовленнєву функцію, визначити рівень розвитку його граматичної, лексичної, фонетичної, фонематичної та діамонологічної компетенції.

Окрім логопедичних кабінетів поліклінік у кожному місті працюють відділення відновлювального лікування при дитячих поліклініках. Перспективною формою корекційної допомоги є організація відновлювального лікування підлітків та дітей з патологією ЦНС на амбулаторних та денних стаціонарах дитячих поліклінік, кількість яких збільшується. В сучасних умовах подальшого розвитку набувають самостійні центри медико-соціальної реабілітації, роль яких у різних містах можуть виконувати неврологічні відділення міських дитячих лікарень та денні стаціонари поліклінік, функціонально об’єднанні з відділеннями відновлювального лікування. Для роботи в них залучають логопедів, психологів, педагогів, дефектологів, соціальних робітників тощо.

На виконання Рішення апаратної наради від 11.07.2003р. „Про стан діяльності дитячої неврологічної служби та центрів медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи” [4], в усіх регіонах України функціонує біля 61-го центру, де в об’єднанні зусиль медичного й соціально-педагогічного напрямків у співпраці з батьками, надається кваліфікована допомога. Це, перш за все, Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи (м. Київ), Інститут проблем медичної реабілітації (м. Львів), Український центр санаторно-курортної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи (м. Одеса), Донецький обласний науково-практичний центр реабілітації дітей з церебральним паралічем та ін. Останнім часом в Україні створюється велика кількість центрів корекції та реабілітації: приватних і державних, медичних і педагогічних в яких надається корекційна допомога підліткам з вадами мовлення.

Логопедична допомога підліткам з дизартрією надається також в стаціонарних відділеннях лікарень згідно Наказу МОЗ України за №33 від 23.02.2000р. в неврологічних та психіатричних дитячих лікарнях [3]. В умовах стаціонару діти з психоневрологічними порушеннями перебувають під наглядом спеціалістів та отримують кваліфіковану допомогу протягом 1 місяця. Логопеди відділень обстежують та діагностують порушення мовлення, за призначенням лікаря проводять заняття з дитиною на протязі перебування в стаціонарі та один раз у 10 днів робить запис в медичній карті про зміни в мовленні. При виписці з відділення логопед консультує батьків хворого про подальшу корекцію в домашніх умовах і навчає їх методам роботи, складає індивідуальну програму розвитку мовлення. Часто в цих закладах знаходяться діти з дитячих будинків та шкіл-інтернатів, тоді логопед у виписці зазначає свій діагноз і коротко пише рекомендації для логопеда закладу в якому перебуває підліток. Тривалість занять в умовах стаціонару залежить також від віку та виду мовленнєвого порушення. Логопедом стаціонару проводяться індивідуальні та групові заняття.

Однією з ланок логопедичної допомоги підліткам, що знаходяться в підпорядкуванні Міністерства охорони здоров’ я є дитячі психоневрологічні санаторії. В цих закладах знаходяться діти дошкільного віку від 4 до 7 років і шкільного віку від 7 до 18 років. У санаторії направляються діти та підлітка з наслідками раннього органічного ураження ЦНС, із ЗПР, заїканням. Корекційно-виховна робота у дитячих психоневрологічних санаторіях спрямована на виправлення мовленнєвих порушень і відхилень в психічному розвитку. Набір в дитячий психоневрологічний санаторій здійснюється відповідно до Наказу № 4 від 12.01.2009 року «Про направлення дітей на санаторно-курортне лікування в санаторно-курортні заклади (крім туберкульозного профілю)» [2].

Логопедичними показниками для направлення підлітків в психоневрологічний санаторій є загальне недорозвинення мовлення всіх рівнів з супутніми порушеннями читання і письма; дислексія, дисграфія, дизартрія, дислалія, ринолалія; затримка мовленнєвого розвитку; заїкання (з супутніми порушеннями звуковимови, читання і письма), мутизм. Термін перебування пацієнтів у санаторії — 1 місяць, можливість отримання повторного лікування через 6 місяців. Комплектування санаторних груп здійснюється за віковим принципом. Завданням роботи санаторію є проведення лікувально-оздоровчих і логопедичних заходів з метою корекції мовленнєвих порушень і відхилень в психічному розвитку. Під час перебування в санаторії з школярами проводиться навчання по освітніх предметах відповідно классу для здійснення цієї роботи в штаті санаторіїв є вчителі- предметники, що працюють за програмами загальноосвітніх шкіл. В деяких санаторіях є консультативні шкільні пункти, де консультують дітей шкільного віку з навчання з усіх предметів[2].

Лікувально-оздоровча робота у межах санаторного закладу здійснюється за декількома основними розділами: - лікувально- охоронний і лікувально-тренуючий режим з урахуванням віку, стану дітей; - психотерапія; - фізіотерапія і лікувальна фізкультура; - медикаментозна терапія; - логопедичні корекційні заняття; - ритміка; - раціональне харчування та інше.

В своїй роботі логопеди підпорядковуються головному лікарю, планують свою роботу з завідуючим педагогічною частиною санаторію. В процесі корекційної роботи логопеди використовують сучасні лікувальні та логопедичні методи (раціональна психотерапія, гіпнотерапія і ін.).

Отже, ми можемо зробити висновок, що логопедична допомога підліткам в системі охорони здоров’ я здійснюється в нерозривній єдності лікувальної, профілактичної та корекційно-виховної роботи. Провідними установами міністерства охорони здоров’ я в яких надається логопедична допомога підліткам є: стаціонарні відділення лікарень в неврологічних та психіатричних дитячих лікарнях; неврологічні санаторії; центри медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи; логопедичні кабінеті районних, центральних районних поліклінік. Проте, говорячи про підлітків, що страждають на порушення звукової сторони мовлення, ми маємо зазначити, що найефективнішою та найдоступнішою формою допомоги є саме логопедичні кабінети дитячих поліклінічних відділень, оскільки є найчисельнішими та до повноважень яких входить надання логопедичної допомоги дітям від 1 до 18 років.

Література:

  1. Закон України „Про охорону дитинства” : від 26.04.2001 р. / Президент України. - Офіц. вид. - К., 2001. - 12 с.
  2. Наказ № 4 : від 12.01.2009 р. „Про направлення дітей на санаторно-курортне лікування в санаторно-курортні заклади” [Електронний ресурс: за даними Міністерства охорони здоров’ я України 2009 р. / В. Б. Педан. - Режим доступу : ЬИр://2акоп.паи.иаМос/9^=1165.107.0
  3. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 23.02.2000 року № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров´я" : (із змінами) [Електроннийресурс] : за даними Міністерства охорони здоров’я України. - 2000 р.
  4. В. Ф. Москаленко. - Режим доступу до наказу :http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20000223_33n.html.
  5. Рішення апаратної наради від 11.07.2003 р. „Про стан діяльності дитячої неврологічної служби та центрів медико-соціальної реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи” : [Електронний ресурс] : за даними Міністерства охорони здоров’я України 2000 р. - Режим доступу до наказу : http://www.moz.gov.ua/ua/portal/orgzah2003.html.
  6. Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты) : учебное пособие для студентов высших и средних педагогических учебных заведений : в 2 т. / под ред. Л. С. Волковой, В. И. Селиверстова. - Т. 2. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 656 с.
 

Вгору