Обстеження дітей з дисграфією

Після аналізу зібраних диктантів логопед шкільного логопедичного пункту запрошує дітей-дисграфіків із батьками на прийом. На первинному прийомі проводить збір анамнестичних даних. Потрібно з’ясувати, які обставини могли вплинути на відставання у розвитку мовлення: патології вагітності, пологів, раннього віку дитини. Після цього збирається мовленнєвий анамнез: коли виникло гуління, лепет, перші слова і фрази. Потрібно з’ясувати, чи займалася дитина з логопедом і які результати було отримано після корекційного навчання.

Важливим моментом обстеження є збір даних про стан слуху, зору, загальної та артикуляційної моторики, особливостей пізнавальної діяльності дитини.

Стан слуху перевіряють голосним та шепітним мовленням на від стані 6 метрів від логопеда до дитини. Слова для перевірки: “вухо”, “муха”, “нога”, “голка”, “зима”, “сова”, “зуби”, “чапля”, “марка”. Стан зорового сприймання перевіряють переважно за допомогою завдань на розрізнення та називання кольорів, впізнавання предметів у “зашумленому” або перегорнутому вигляді.

При обстеженні загальної моторики визначають можливість утри мати задану позу впродовж певного часу, плавність рухів, відсутність напруження та незграбності рухів.

Дуже важливим є результат обстеження дрібної моторики. Попередньо дитині пояснюють та показують кожну вправу, а потім пропонують її виконати. Для обстеження можуть бути використані такі вправи:

  • ·послідовне доторкування великим пальцем спочатку правої, а потім лівої руки до решти пальців;
  • ·одночасне піднімання пальців правої, а потім лівої руки від столу;
  • ·послідовне піднімання пальців від столу, починаючи з великого;
  • ·одночасна зміна положення кистей рук (одна кисть зі зведеними пальцями, друга - із розведеними).

Під час обстеження стану артикуляційної моторики враховують особливості будови артикуляційного апарату: губ, зубів, піднебіння (твердого і м’якого), язика, під’язикової зв’язки.

Після цього пропонуємо дитині наслідувати артикуляційні вправи, які показує логопед. Під час виконання враховують:

  • ·точність та обсяг виконання рухів;
  • ·зміну тонусу;
  • ·змогу утримати артикуляційну позу.

Обстеживши етап артикуляційного апарату, логопед перевіряє стан сформованості усного мовлення учня: вимову голосних і приголосних звуків, звертаючи особливу увагу па заміну і плутання звуків. Звертає увагу на те, чи спотворює дитина складову структуру слова, чи правильно наголошує слова.

Під час обстеження стану фонематичного сприймання та звукового аналізу пропонуємо дитині такі завдання:

  • ·визначити кількість і послідовність звуків у словах (рак, рука, капуста, грак, штраф, фотограф);
  • ·визначити місце заданого звука у словах (сад, коса, ліс);
  • ·назвати спільні звуки у словах (зуби, коза; місток, лис);
  • ·назвати відмінні звуки у словах (коза - коса, шити - жити, рік - ріг);
  • ·дібрати слова па заданий звук;
  • ·дібрати малюнки па заданий звук.

Під час обстеження лексико-граматичної системи мови враховують обсяг активного та пасивного словникового запасу дитини, якими частинами мови переважно послуговується, чи правильно вживає слова за значенням. Аналізується структура речень, якими користується дитина (прості, поширені, складні), а також правильність їх побудові речень. Спеціально дібрані завдання дають змогу виявити аграматизми під час узгодження слів за родами, числами й відмінками.

Обов’язковим є обстеження зв’язного мовлення учня. З цією метою пропонується серія малюнків або складний сюжетний малюнок, за яким дитина має скласти коротке оповідання. Зазвичай у дітей-дисграфіків це завдання викликає найбільші труднощі. Вони просто складають декілька простих і непоширених речень за змістом малюнків, але не можуть пов’язати їх між собою так, щоб утворилася цілісна розповідь.

Після обстеження самостійних висловлювань учневі пропонують прочитати букви, склади та слова різної складової структури (одно складові, двоскладові, трискладові). Звертається увага на тип помилок (злитне чи побуквене читання, пропуски, переставляння, заміна букв, наголос). Потім пропонують дитині прочитати і переказати не великий текст. При цьому враховують техніку читання (швидке, по вільне, невиразне, із зупинками) і розуміння прочитаного.

Обстеження стану психічних процесів учня проводять як на пер винному прийомі, так і під час корекційних занять. Дітям пропонують ігри для перевірки пам’яті, уваги, логічного мислення, зорово-просторових уявлень.

Корекційна робота з подолання дисграфії в учнів 3-4 класів

За результатами всебічного обстеження стану мовлення учнів-дисграфіків комплектують декілька груп по 4-5 учнів. Учнів 3-4 класів за потреби можна об’єднувати в одну групу. Заняття з цією категорією учнів проводять тричі па тиждень. Кожне заняття триває 40 хвилин. Гема кожного заняття містить три підтеми: фонетико- фонематичну, граматичну та лексичну. На кожному занятті проводиться фізкультхвилинка на вибір педагога.

:
 

Вгору