Гімнастика при заїканні


Гімнастика А.М. Стрельнікової

1. Повороти голови праворуч та ліворуч. На кожний поворот (в кінцевому положенні кожного руху) короткий шумний вдих носом. Вдих дуже різкий, крила носа стискаються, наче злипаються. Темп - 1 вдих за 1 сек. Видих пасивний (без зосередження уваги, автоматично, крізь ледве розтулені губи). Ці положення стосуються всіх вправ гімнастики.

2. Нахили голови праворуч - ліворуч. Різкий вдих у кінцевому положенні кожного руху.

3. Нахили голови вперед - назад. Короткий вдих у кінці кожного руху.

4. Вдих на зустрічному русі рук, права долоня торкається лівого плеча; ліва ~ правого. З кожних вдихом змінюється положення рук: права рука то вгорі, то внизу. При виконанні цієї вправи стискається верхня частина легень, а повітря прямує в нижню частину, де завжди наявні "застійні явища".

5. Пружні нахили вперед, вдих у нижньому положенні (вправа імітує роботу з насосом, накачування шини колеса).

6. Пружні нахили назад зі зведенням піднятих рук, вдих під час зведення.

7. Пружні присідання з випадом ноги праворуч, ліворуч ("кішка підкрадається"), долоні рук обнімають то праве, то ліве коліно. Вдих під час присідання і покладання рук на коліно.

А.Н. Стрельнікова пропонує проводити лінію вдихів спочатку по 8, потім по 16, 32, 96. У перші дні занять загальна кількість вдихів за одне 5-хвилинне заняття - 288. Поступово доводимо тривалість заняття до 10 хвилин.

 

Масаж біологічно активних точок голови та обличчя за методикою Норбекова.

Точки впливу:

  • точка між бровами;
  • дві точки поряд з крилами носа;
  • точка в центрі під нижньою губою;
  • точки у скроневих западинах;
  • парні точки попереду козелків вух;
  • парні точки на потиличних западинах;
  • точки на шийному відділі хребта по смузі росту волосся.

При масажі означених точок очі повинні бути заплющені, дихання — спокійне, глибоке, внутрішня радість, що ви працюєте над виправленням заїкання.

Масаж проводиться з допомогою трьох пальців: вказівного, середнього, безіменного або з допомогою одного пальця - великого у вертикальному напрямку засобом натискання; сила впливу середня; 25-30 натискань на 1 точку.

На поверхні вушних раковин розташовано більш як 170 біологічно активних точок, тому, масажуючи їх, ми впливаємо на весь організм. При виконанні кожної дії рахуємо до п´яти.

  1. Беремо вушну раковину в кулак (великий палець за вухом) і починаємо масажувати, тягнемо вухо вниз і назад.
  2. Те саме положення, але тягнемо вухо вгору і вбік.
  3. Те саме положення, тягнемо вухо вбік і назад.
  4. Масажуємо вухо круговими рухами долонями за годинниковою стрілкою.
  5. Масажуємо вухо круговими рухами проти годинникової стрілки.

Синхронізація мовлення за допомогою кисті руки

Ця методика використовується при всіх формах заїкання. Ведуча рука хворого повинна відображати ритміко-інтонаційний малюнок фрази, що промовляється (слова, складу). Для цього рука піднімається на рівень стегна, пальці злегка згинаються, як при грі на фортепіано. Вимова кожного складу супроводжується стисканням пальців руки, тобто притисканням подушечок пальців до долоні. Після кожного складу пальці відводяться від долоні. Таким чином кожному складу відповідає одне притискання і одне відведення.

Важливо дотримуватися синхронності, темпу, пауз між словами. Згодом при опануванні навичок з супроводом рухів руки темп мовлення поступово пришвидшується, при цьому прискорюється рух пальців руки за рахунок меншого розкриття долоні. Ніяких ускладнень рухи пальців руки не викликають.

Синхронізація мовлення за допомогою руки дозволяє заїкуватому одразу говорити без заїкання. З часом виробляється стереотип мовлення без заїкання, і людина починає правильно говорити без допомоги руки. Але якщо вона не усвідомить необхідність супроводу мовлення за допомогою пальців руки, не буде постійно користуватися цим прийомом (вдома, на заняттях, на вулиці), мета лікування не буде досягнута, робота над виправленням заїкання не принесе бажаного результату.


Психо-м´язове тренування (ПМТ)

Психо-м´язовим тренуванням називається вплив людини на саму себе за допомогою слова (уявного образу). Слово та уявний образ чинять на організм спрямовану дію, яка викликає релаксацію певних груп м´язів, що беруть участь у мовленнєвому акті.

Використання психо-м´язового тренування спрямоване на те, щоб ліквідувати або зменшити домінанту в корі головного мозку, зняти фіксацію уваги хворого на мовленні, що призводить до стресового стану при спілкуванні.

Позитивний ефект ПМТ досягається завдяки переключенню уваги хворого з мовлення на інші відчуття, які виникають у процесі занять. Це сприяє значному зниженню м´язового тонусу скелетної і артикуляційної мускулатури, зменшенню і зникненню супутніх рухів під час мовлення, значно зменшує побічний синдром і загальноневротичні прояви.

Заняття № 1

Навчання хворих діафрагмальному диханню - диханню "черевом". При такому диханні можливий максимальний вдих і видих, що забезпечує нормальне мовлення. Вправи слід виконувати лежачи або напівлежачи. Тіло розслаблене, після кожного вдиху та видиху ~ пауза 1--2 секунди. Після того, як хворі відпрацюють дихання, можна переходити до наступної вправи - діафрагмального дихання з паузою після вдиху і видиху на 1 -2 секунди і одночасною концентрацією уваги на відчутті у грудях ударів серця під час пауз. Для полегшення сприйняття роботи серця у грудях ("пульсація серця") хворі можуть покласти праву руку на область серця.

Потім іде поєднання дихання "черевом" і спрямованої уваги. Після вдиху 1 сек. - пауза зі статичним напруженням окремих м´язових груп: по черзі рук, ніг, усього тіла. Під час видиху м´язи розслабляються. При напруженні м´язових груп хворі про себе вимовляють слова "руки", "ноги", "я" залежно від того, які м´язові групи напружуються. На видиху при розслабленні м´язових груп вимовляють про себе слово "розслабляються". Потім за допомогою логопеда викликають у себе відчуття пульсації у всьому тілі. Для цього при довільному диханні спрямовують увагу на роботу серця ("відчуття пульсації серця"). Тим часом логопед говорить: "Ваше серце б´ється спокійно і рівно, спокійно і рівно, з кожним видихом ви все чіткіше і легше відчуваєте пульсацію вашого серця, пульсація від роботи вашого серця поширюється на всю грудну клітку", — доки у хворих не виникне відчуття пульсації всієї грудної клітки (4-6 хв.). Потім за командою логопеда хворі спрямовують увагу на кінчики пальців рук, де намагаються відчути легку пульсацію. Логопед каже: "Відчуйте легку пульсацію у кінчиках пальців рук, поступово пульсація піднімається вище по руці, поширюється на пальці, розливається по кисті, у кисті відчувається приємна пульсація; пульсація поширюється вище по руці, розливається по передпліччях, в обох руках відчувається приємна пульсація; приємна пульсація відчувається в обох руках; пульсація в руках зливається з пульсацією в грудях, руки і грудна клітка пульсують разом". Далі увага спрямовується на пульсацію в голові та ногах. В результаті у хворих виникає відчуття розлитої пульсації у всьому тілі. На це треба 15-20 хв. У такому стані хворі вимовляють вголос, повторюючи за логопедом: "Я зовсім спокійний. Я добре чую себе. Я добре відчуваю, що я не сплю. Я чую, що я говорю нормально. Я розумію, що мені не треба боятися свого мовлення, своїх емоцій, а треба керувати ними. Я можу це зробити, і я це зроблю. Я радий мовленнєвому спілкуванню з людьми. Моє мовлення задовольняє мене".

Темп мовлення при цих вправах відповідає темпу мовлення здорових людей. На цьому занятті велике значення має здатність логопеда допомогти хворим сприйняти відчуття "розлитої пульсації", оскільки на її фоні хворий чує і відчуває, що він не спить, що говорить нормально. Це приводить до сильного розгальмування патологічних умовних зв´язків мовлення: "страху мовлення", "страху спілкування". Наприкінці заняття хворі під керівництвом виконують ряд вправ, спрямованих на досягнення стану бадьорості й активності.

Логопед дає домашнє завдання, яке хворі повинні виконувати до наступного заняття самостійно ввечері перед сном і вранці - після пробудження. На початку та наприкінці занять кількість повторень кожної вправи - від 10 до 15. Домашнє завдання після першого заняття пропонується таке:

— "дихання черевом" з паузами і відчуттям пульсації в грудях при концентрації уваги на цьому; вправу повторювати 10-15 разів;

— вправи з напруженням і розслабленням м´язів рук, тулуба в поєднанні з диханням "черевом", паузами після вдиху і видиху, відчуттям пульсації у всьому тілі. Повторювати кожну вправу по 5-10 разів з певною м´язовою групою (м´язи рук, ніг, тулуба та ін.).

Заняття № 2

На другому занятті хворий виконує вправи першого заняття, тільки слова "руки", "ноги", "я", "розслабляюся" промовляються вголос. Потім хворі самостійно при повільному диханні викликають у себе відчуття пульсації в усьому тілі за згаданою вище схемою. Домашнє завдання: підготувати розповідь на 5—10 хвилин.

Тема обирається самостійно: про улюблене заняття, рідне місто, цікаві події в житті. Виконання вправ другого заняття — кожна вправа виконується 5-10 разів.

Заняття № З

На третьому занятті хворі лежачи самостійно виконують вправи другого заняття, повторюючи кожну 5-10 разів, самостійно викликають у себе відчуття розлитої пульсації у всьому тілі, а головне ~ у грудях і в голові. Після досягнення відчуття пульсації у всьому тілі хворий мовчки підводить руку вгору, що є сигналом для логопеда про готовність хворого до виконання подальших вправ. При досягненні всіма хворими необхідного відчуття пульсації (5- 10 хв.) вони за командою логопеда починають розповідати вголос підготовлений текст. Темп мовлення нормальний, як у здорових людей. Хворим треба нагадувати, що під час розповіді вони не повинні втрачати відчуття пульсації, а якщо це відбувається, то треба перервати розповідь, поновити відчуття пульсації і тільки після цього розповідати. Потім хворі починають виконувати нові вправи.

А. "Поза фараона". Сидячи на краєчку стільця або ліжка, зігнути ноги в колінах, схрестивши їх так, щоб було зручно спиратися на пальці ніг. Руки розвести в боки долонями вгору, кисті стиснути в кулаки. Після вдиху затримати дихання на 2—4 секунди і, не змінюючи положення, напружити все тіло. При цьому необхідно відчувати пульсацію в грудях і в голові. Після вдиху хворі повинні розслабитися в позі "кучера" (м´язи шиї та плечового поясу розслаблені, голова опущена на груди, кисті рук розслаблені, лежать на колінах). Необхідно при цьому відчувати пульсацію в грудях і в голові. Повторити вправу 3-6 разів.

Б. Сидячи, відкинувшись на спинку стільця, дихання "по колу". При цьому відчуття подовженого видиху іде ніби по лівому боці тіла (від великого пальця лівої ноги вгору по нозі до голови). Під час паузи на 2-4 секунди хворий повинен відчувати пульсацію в голові. Подовжений видих робиться з відчуттям його (видиху) на правому боці тіла (від голови додолу, до великого пальця правої ноги). Під час паузи після видиху слід прагнути відчути пульсацію в грудях. Цю вправу необхідно повторити 3—6 разів.

Домашнє завдання третього заняття передбачає самостійне виконання вказаних вправ. Можна також виконувати вправи перших двох занять. При самостійному виконанні треба звертати увагу на досягнення чіткого відчуття пульсації в голові та грудях, а також у всьому тілі.

Вихідне положення для виконання вправ ~ сидячи.

Заняття № 4

На четвертому занятті заїкуваті виконують вправи третього заняття по 3—6 разів кожне в положенні сидячи самостійно, без інструкції логопеда, який тільки стежить за правильністю виконання вправ. Після досягнення пульсації в голові та грудях хворий повідомляє про це логопеда умовним знаком, і логопед починає проводити бесіду окремо з кожним на різні теми, наприклад: "Про школу", "Про кінофільм" тощо. Під час бесіди очі хворого заплющені, темп мовлення нормальний, хворий не повинен втрачати пульсацію в голові, грудях, у всьому тілі. Домашнє завдання таке саме, що й після попереднього заняття.

Заняття № 5

На п´ятому занятті заїкуваті самостійно виконують вправи четвертого: викликають у себе відчуття пульсації у грудях і голові, потім розплющують очі й намагаються зберегти його. Якщо це відчуття при розплющених очах зникає, то слід відчувати пульсацію в голові та грудях у положенні сидячи з розплющеними очима. Під час бесіди з логопедом хворі відповідають на прості запитання, намагаючись не втратити відчуття пульсації під час мовлення і всього заняття. Домашнє завдання таке ж, що й після четвертого заняття.

Заняття № 6

На шостому занятті хворі самостійно виконують вправи п´ятого, викликають у себе відчуття пульсації у голові та грудях у положенні сидячи з розплющеними очима. Досягнувши цього стану, вони встають, намагаючись зберегти відчуття пульсації у положенні стоячи. Якщо воно втрачається, хворі сідають і досягають його знову, а потім встають. Вправа повторюється до відчуття пульсації у грудях і в голові в положенні стоячи. По тому виконують прості дії ~ перекладають книжки з місця на місце, поправляють ліжко і вголос коментують свої дії, темп мовлення при цьому нормальний, як у здорових людей. Логопед повинен контролювати хворих, вчасно корегувати їхні дії, привертати увагу до того, щоб вони не розтягували мовлення. Протягом усього заняття хворі мають зберегти відчуття пульсації в грудях і в голові. Домашнє завдання те саме, що й після п´ятого заняття. Нова вправа полягає в тому, що треба намагатися викликати у себе відчуття пульсації в голові й у грудях у буденній діяльності (під час уживання їжі, читання, ходьби).

Заняття № 7

Сьоме заняття проводиться так само, як і шосте. Логопед контролює виконання вправ, пояснює питання, які виникають при їх виконанні (труднощі у відчутті подовженого вдиху або видиху при виконанні дихання "по колу"). Логопед намагається вселити впевненість, що виконання вправ і використання їх у буденному житті допомагає позбутися заїкання.

Застосування психо-м´язового тренування приводить до стійкого поліпшення мовлення; при проведенні хворими самостійних занять ефективність лікування підвищується, а результати мають більш стійкий характер.


Релаксація (для дошкільників)

Вії опускаються.

Очі заплющуються.

Ми спокійно відпочиваємо.

Сном чарівним засинаємо.

Дихається легко... рівно... глибоко... повільно.

Наші руки відпочивають...

Ноги теж відпочивають.

Відпочивають... засинають...

Губи трохи розтуляються.

Все чудово розслабляється.

Дихається легко... рівно... глибоко... повільно.

І слухняний наш язик

Бути розслабленим звик.

Говоримо завжди красиво,

Чітко, впевнено, сміливо

І завжди ми пам´ятаєм,

Що ми вчили на заняттях.

Ясно, чітко говорити,

Бо не треба нам спішити,

Паузи ми зберігаєм,

Звук ударно виділяєм.

Логопед:

Добре нам відпочивати,

Та пора уже вставати,

Потягніться, усміхніться...

Всім розплющити очі і встати

загрузка...
 

Вгору