Шиплячі звуки (Ж, Ш, Ч, Щ)


При вимові шиплячих звуків широкий передній край язика піднімається до передньої частини твердого піднебіння, при цьому:

- Кінчик язика утворює щілину з твердим піднебінням (при ч- спочатку змичку, а потім щілину);

- Бокові краї язика щільно прилягають до верхніх корінних зубів;

- Губи видвигаються вперед і округляються;

- Нижня щелепа опускається;

- Повітряний струмінь теплий, йде посередині язика.

артикуляція звуку

Артикуляція звуку Ж:
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м´яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові зв´язки вібрують.

артикуляція звуку

Артикуляція звуку Ч:
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• кінчик язика торкається нижніх зубів, а передня частина язика вигнута і піднімається до альвеол і твердого піднебіння, утворюючи зімкнення, яке переходить в щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м´яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові зв´язки не вібрують.

Артикуляція звуку Щ (ш+ч)
• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднімається до альвеол і утворює з ними щілину;
• середня частина язика опущена
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м´яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові звўязки не вібрують.

Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки шиплячих звуків

“Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.
“Лопатка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 секунд.
„Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.
“Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів
“Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.
“Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.
“Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

Методичні вказівки

1. Неслухняний язичок

Мета:

Виробити вміння широким, розслабивши м’язи язика, утримувати його розпластаним.

- Привідкрийте рот, спокійно покладіть язик на нижню губу і похлопувати його верхньою губою, вимовити звуки «пя-пя-пя».

  1. Нижню губу не слід підвертати і натягувати на нижні зуби.
  2. Язик повинен бути широким, його краї торкаються кутів рота.
  3. Поплескувати язик губами потрібно декілька раз на одному видосі. Слідкувати, щоб дитина не затримувала при цьому повітря.
  4. Проконтролювати виконання можна так: піднести ватку до рота дитини, якщо виконується вправа вірно, вона буде відхилятися.

2. Лопатка

Мета:

Виробити вміння розслабляти м’язи язика

- Усміхнутись, привідкрити рот, покласти широкий передній край язика на нижню губу.

- Утримувати його в такому положенні від 1-10.

  1. Губи не розтягувати в сильну усмішку.
  2. Слідкувати, щоб була не підвернута нижня губа.
  3. Не висувати язик далеко: він повинен тільки накривати нижню губу.
  4. Бокові краї доторкуються кутів рота.

3. Чашечка

Мета:

Закріпляти м’язи язика і відпрацьовувати підйом його вгору

- Рот широко відкрити.

- Широкий язик підняти вгору. Протягнути до верхніх зубів, але не торкатися їх.

  1. Поклади широкий кінчик язика на нижню губу.
  2. Бокові краї язика, кінчик підняти вгору, утворити чашечку.
  3. Слідкувати, щоб язик не згортався в трубочку, а утворював чашечку.

4. Грибочок

Мета:

Відпрацьовувати підйом язика вгору, розтягувати під’язичну зв’язку (вуздечка).

- Усміхнутись, показати зуби, привідкрити рот.

- Прижати широкий язик всією площиною до піднебіння.

- Широко відкрити рот. (Язик буде нагадувати тонку шляпку грибка, а розтягнута уздечка – ніжку)

  1. Слідкувати, щоб не провисала одна із сторін язика.
  2. Язик не повинен відриватись від піднебіння.

5. Трубочка

Мета :

Відпрацювати довготривалий, направлений струмінь повітря.

- Витягнути губи вперед трубочкою і довго дути на ватний шарик (лежить на столі перед дитиною).

- Заганяючи його між двома кубиками

  1. Слідкувати, щоб не надувались щоки, для цього їх можна притримувати пальцями.
  2. Заганяти шарик на одному видосі, не допускаючи, щоб повітряний струмінь був безперервний.

6. Смачне варення

Мета:

Виробити рухи широкої передньої частини язика вгору і положення язика близьке до форми чашечки, яке він приймає при вимові звука «ш»

- Привідкрити рот і широким краєм язика облизати верхню губу, роблячи рухи язиком згори донизу, але не із сторони у сторону.

  1. Працює тільки язик, нижня щелепа нерухома ( можна тримати її пальцем).
  2. Язик повинен бути широким, бокові краї його доторкаються кутів рота.
  3. Якщо вправа виконується важко, потрібно повернутися до вправи "Неслухняний язичок".

7. Гармошка

Мета:

Закріпити м’язи язика розтягувати уздечку.

- Усміхніться.

- Привідкрийте рот.

- Приклейти язик до неба.

- Не відпускаючи язика, закривати і відкривати рот (як міх гармошки).

- Губи знаходяться в положенні усмішки.

- При повторенні вправи потрібно відкривати рот все ширше й ширше і довше утримувати язик в верхньому положенні.

  1. При відкритті рота губи нерухомі.
  2. Відкривати і закривати рот. 3-10
  3. Слідкувати, щоб при відкриванні рота не провисла одна із сторін язика.

8. Конячка

Мета:

Закріплювати м’язи язика, відпрацьовувати вміння утримувати його вгорі.

- Присмоктати язик до піднебіння.

- Клацнути язиком. Клацати повільно і сильно.

- Розтягувати під’язикову зв’язку

  1. Слідкувати, щоб працював кінчик язика

9. Літак

Мета:

Вправляння в піднятті язика вгору, вміння придавати язику форму ковшика і направляти повітряний струмінь посередині язика.

- На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати.

- Привідкрити рот.

- Покласти широкий край язика на верхню губу так, щоб бокові краї його були прижаті, а посередині язика була ложбинка, і здути ватку , покладену на кінчик носа. Повітря при цьому повинно йти посередині язика, тоді ватка полетить угору.

  1. Нижня щелепа нерухома.
  2. Бокові краї язика повинні бути прижаті до верхньої губи.
  3. Нижня губа не повинна підвертатися і натягуватись на нижні зуби.
 

Вгору