Артикуляція звуку З: • губи зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені; • широкий кінчик язика за нижніми зубами; • спинка язика розтягнуті в посмішку; • піднімається до твердого піднебіння, чим утворює щілину; • струмінь повітря проходить посередині спинки язика, по утвореному жолобку; • м´яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв´язки вібрують.
	Артикуляція звуку Ц: • губи розтягнуті в посмішку або набувають положення наступного голосного; • зуби розкриті на декілька міліметрів, трохи оголені; • кінчик язика за нижніми зубами; • передня частина спинки язика утворює зімкнення з альвеолами, яке поступово переходить в щілину; • м´яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину; • голосові зв´язки не вібрують.

Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки свистячих звуків

• “Лопатка” . Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.
• “Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.
• “Чисті зуби”. Посміхнутися, трохи відкрити рот. Кінчик язика за нижніми зубами виконує рухи праворуч-ліворуч, наче чистить зубки. Повторити 10-15 раз.
• “Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.
• “Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10 разів.
• “Язичок-футболіст”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

Метод вказівки

1. Лопатка

Мета:

Виробити вміння розслабляти м’язи язика

- Усміхнутись, привідкрити рот, покласти широкий передній край язика на нижню губу.

- Утримувати його в такому положенні від 1-10.

1. Губи не розтягувати в сильну усмішку.
2. Слідкувати, щоб була не підвернута нижня губа.
3. Не висувати язик далеко: він повинен тільки накривати нижню губу.
4. Бокові краї доторкуються кутів рота.

2. Неслухняний язичок

Мета:

Виробити вміння широким, розслабивши м’язи язика, утримувати його розпластаним.

- Привідкрийте рот, спокійно покладіть язик на нижню губу і похлопувати його верхньою губою, вимовити звуки «пя-пя-пя».

1. Нижню губу не слід підвертати і натягувати на нижні зуби.
2. Язик повинен бути широким, його краї торкаються кутів рота.
3. Поплескувати язик губами потрібно декілька раз на одному видосі. Слідкувати, щоб дитина не затримувала при цьому повітря.
4. Проконтролювати виконання можна так: піднести ватку до рота дитини, якщо виконується вправа вірно, вона буде відхилятися.

3. Чисті зуби

Мета:

Навчити дитину утримувати кінчик язика за нижніми зубами.

- Усміхніться, привідкрийте рот і кінчиком язика за нижніми зубами виконуйте рухи язиком із сторони в сторону, наче чистите зуби

1. Губи рухливі, в усмішці.
2. Кінчик язика рухається біля десен із сторони в сторону, а не по верхньому краю зубів.

4. Гірка

Мета :

Навчити утримувати кінчик язика за нижніми зубами

- Рот відкрити, бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутись до нижніх передніх зубів.

1. Губи не повинні натягуватись на зуби.
2. Кінчик язика знаходиться біля нижніх передніх зубів.
3. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів, а не випадають за їх межі.

5. Трубочка

Мета :

Відпрацювати довготривалий, направлений струмінь повітря.

- Витягнути губи вперед трубочкою і довго дути на ватний шарик (лежить на столі перед дитиною).

- Заганяючи його між двома кубиками

1. Слідкувати, щоб не надувались щоки, для цього їх можна притримувати пальцями.
2. Заганяти шарик на одному видосі, не допускаючи, щоб повітряний струмінь був безперервний.

6. Язичок-футболіст

Мета:

Виробити плавний безперервний струмінь, який йде посередині язика.

- Усміхнутись, покласти широкий передній край язика на нижню губу, вимовляючи довго «ф» здути ватку на протилежний край стола.

1. Нижня губа не повинна натягуватися на нижні зуби.
2. Неможна надувати нижні щоки.
3. Слідкувати, щоб дитина вимовляла звук «ф», а не «х», тобто, щоб повітряний струмінь був вузький, не розсіяний.