Лексичний матеріал до тем "Радянська Армія", "Школа", "Транспорт", "Робота в колгоспі", "Дерева", "Річка"

А.С. Винокур


ТЕМА «РАДЯНСЬКА АРМІЯ»

1.Скласти речення з словами: парад, лейтенант, генерал, рапорт, кулемет, бінокль, гармата, танк, батарея.

2.Списати речення, вставляючи замість крапок пропущені слова.

1.Радянські воїни . . . бились з фашистськими загарбниками. 2. Радянська Армія . .. кордони нашої Батьківщини. 3. На Красній площі відбувся ... радянських військ.

3. Скласти оповідання з поданими словами: атака, ворог, граната, автомат, кулі, артилерія, відважні бійці, команда, батальйон, бій, поранені, захищати, Вітчизна, нагорода.

4. Дібрати споріднені слова до слів: визволення, боротьба, перемога.

5. Вказати префікси, корені й суфікси в словах: захищати, обороняти, відданість.

6. Скласти усно оповідання на такі теми: «Що я бачив па військовому параді», «Як ми святкували в школі День Перемоги», «Радянська Армія розгромила фашистів».

7. Пояснити, з яких слів утворені складні слова: полководець, орденоносець, кулемет.

8. Пояснити, від яких слів утворені слова: піхота, гвинтівка, боєць, окоп.

9. Прочитати речення і знайти споріднені слова.

Гармати відкрили ураганний вогонь по ворожих танках і примусили ворога відступити.

10. З’ясувати, що спільного в будові слів: розвідник і кулеметник-, артилерист і радист; зв’язківець і піхотинець.

11. Від слів, що означають назви предметів, утворити слова — ознаки предметів: військо, доблесть, зенітка, штаб. З утвореними словами скласти речення.

12. Виділені словосполучення замінити прикметниками: подвиг, здійснений героєм; вогонь, відкритий артилерією; солдат, який проявив хоробрість.

З новоутвореними словосполученнями скласти речення.

13. Дібрати слова до теми «Радянська Армія» з наголосом на першому і другому складах.

14. Дібрати синоніми до слів: відважний, Батьківщина, воїн, літак.

15. Дібрати антоніми до слів: поразка, наступ, війна.

16. Спостереження над багатозначністю слів: спортивний снарядартилерійський снаряд; автоматна чергачерга до каси; зенітна батарея — батарея центрального опалення.

17. Порівняти вислови: гарячий бійгарячий чайник; ураганний кулеметний вогоньураганний вітер; захопити «язика»прикусити язика.

18. Пояснити зміст речень і вислову.

Радянська Армія — захисниця миру; Радянська Армія — армія миру і дружби; бути вірними присязі.

19. Пояснити значення таких слів: бінокль, присяга, снайпер.

20. Дати відповідь на запитання: Які риси характеризують радянського солдата?

Дібрати слова, які відповідають на питання я к и й?

21. З’ясувати, як можна дістати замість слова банк слово танк; замість ракета карета; замість слива слава; полкаполк, ротарот.

22. З’ясувати, чи будуть спорідненими такі слова: снаряд і наряд; воювати і війна; зірка і зіркий.

Приказки

1.Мир і братство — найкраще багатство.

2.Чия відвага, того й перемога.

3.Сміливого й куля боїться.

4.Сміливим відвага володіє.

5.За рідний край — і життя віддай.

ТЕМА «ШКОЛА»

1.Скласти речення з словами: дзвоник, гурток, диктант, карта, пенал, читанка, портфель, урок, школа, щоденник.

2.Скласти оповідання за такими словами: школа, товариші, Юрко, Петрик, дружити, парта, домашнє завдання, допомагати, оцінка, радість, учителька.

3.Скласти оповідання на такі теми: «Наша школа», «Знову в школі», «Скоро канікули», «Товариші допомогли».

4.Утворити зменшувальні слова від слів: лінійка, школяр, книжка.

5.До слів, що означають назви предметів, дібрати слова — ознаки предметів: фарби, клас, учитель.

6.До слів крейда, парта, оцінка дібрати слова, які відповідають на питання яка?

7.Дібрати споріднені слова до слів: гурток, буквар, знання.

8.Пояснити утворення слів: перерва, зошит, чорнило, гумка.

9.Навести приклади багатозначпості таких слів: ручка, перо, дошка, клас.

10.Дібрати синоніми до слів: учитель, учень.

11.Дібрати антоніми до слів: старанний, охайний, чистий.

12.Перелічити назви предметів шкільного приладдя й шкільних меблів і дати узагальнюючі назви кожній групі предметів.

13.Дібрати слова до теми «Школа» з наголосом па першому й другому складах.

14.З’ясувати, чи будуть споріднені такі слова: диктуватидиктовий; букварбуквальний; пероперон.

15.Визначити корені у словах: учитель, читанка, черговий.

16.Прочитати речення, знайти у ньому слова з однаковими коренями.

Учителька дала завдання навчитися виразно читати вірш із читанки.

17. Як можна дістати замість слова парта слово карта, замість слова гумка слово сумка?

ТЕМА «ТРАНСПОРТ»

1.Скласти й записати речення з словами: автобус, аеропорт, тролейбус, метро, купе, депо, трамвай, поїзд, штурман.

2.Замість крапок вставити пропущені слова.

3.На моторному ... піонери каталися по Дніпру.

4.Пароплав причалив до ... . 3. Здалека долетів гуркіт ....

5.Скласти оповідання з такими словами: вокзал, пасажир, каса, квиток, перон, багаж, семафор, довідкове бюро, колія, черговий по станції, розклад руху.

6.Скласти усно оповідання на такі теми: «Наша подорож до міста», «Випадок на залізниці», «В аеропорту», «Як я зустрічав маму на вокзалі».

7.Виписати слова у три стовпчики: а) слова—назви водного транспорту; б) слова—назви повітряного транспорту; в) слова—назви наземного транспорту.

Моторний човен, дирижабль, теплохід, катер, тепловоз, парашут, пристань, палуба, електропоїзд, електровоз, криголам, планер, аеродром, автомашина, мотоцикл, платформа, вертоліт, пропелер, парус.

6. Дібрати споріднені слова до слів: машиніст, вагон.

7. Вказати корені у словах: провідник, носильник, стрілочник.

8. Пояснити утворення слів: літак, залізниця, подорож.

9. Дібрати складні слова, що означають назви транспорту.

10. Записати кілька двоскладових слів па тему «Транспорт» з наголосом па другому складі.

11. До слів вантаж, вокзал дібрати слова, які відповідають па питання який?

12. Пояснити значення таких слів: аеродром, теплохід, депо, світлофор, велосипед, залізничник.

13. Від слів, які означають назви предметів, утворити слова—ознаки предметів: пасажир, паровоз, автомобіль, залізниця. З утвореними словами скласти речення.

14. Дібрати синоніми до слів: корабель, льотчик.

15. Порівняти слова: дорогадорога, дорожнійдорожчий.

16. З’ясувати, як можна дістати замість слова пілот слово політ.

Загадки і шаради

1.В синім небі путь моя, швидше всіх літаю я, маю крила, хоч не птах, люди звуть мене ... (літак).

2.їде, а не лишає сліду (човен).

3.Маленькі будиночки по місту біжать, хлопчики й дівчатка в будиночках сидять (трамвай).

4.З якого полотна не можна пошити сорочки? (залізничного) .

ТЕМА «РОБОТА В КОЛГОСПІ»

1.Скласти речення з словами: агроном, жнива, сівалка, комбайн, трактор, орати, колгоспник, зерно, свиноферма, доярка, поле.

2.Записати речення, замість крапок вставити пропущені слова.

1.З насіння льону і соняшника ... олію. 2. За колгоспним садом простяглися ... пшениці. 3. Багатий урожай ... на колгоспних полях.

3. Скласти оповідання з такими словами: бригадир, урожай, польові роботи, колгоспний лан, пшениця, жито, комбайн, тракторист, згрібати, солому, грузовик, косити, ланкова, трудодень.

4. Скласти усно оповідання па такі теми: «Як учні допомагали колгоспу», «На колгоспному полі».

5. Виписати слова у три стовпчики: а) слова — назви зернових рослин; б) слова — назви городніх рослин;

в) слова — назви сільськогосподарських машин.

Трактор, сівалка, пшениця, картопля, ячмінь, комбайн, жито, капуста, косарка, морква, кукурудза, молотарка, буряк, овес, жниварка, просо.

6. Дібрати споріднені слова до слів: поле, сівба, жнива.

7. Порівняти вислови: гаряча порагаряча піч; золоте зернозолотий годинник; хлібне моребурхливе море.

8. Пояснити утворення слів: віялка, урожай, суховій.

9. Визначити корені у словах: грузовик, вирощування, засуха.

10. Дібрати антоніми до слів: жаркі (дні), волога (земля).

11. Утворити зменшувальні слова від слів: зернина, колос, сніп.

12. Дібрати синоніми до висловів: старанно працювати, високий урожай, заможне життя.

13. Дібрати слова, які означають назви сільськогосподарських професії:.

14. Дібрати слова, що означають назви сільськогосподарських машин, з наголосом на першому і другому складах.

15. Дібрати складні слова, що означають назви сільськогосподарських машин.

16. До слів урожай, колгосп дібрати слова, які відповідають на питапня яки й?

17. Визначити будову слів: косовиця, оранка.

18. З’ясувати, як можна дістати замість слова сніп слово сніг; замість коситиносити; оратибрати; колосголос.

19. Утворити прикметники від іменників: трактор, жито, овес, кукурудза. З утвореними словами скласти речення.

20. З’ясувати, чи будуть спорідненими такі пари слів: оранкаоратор; вилавиливати; просопросити.

Загадки

1.Я зразу все робить умію: кошу і молочу, і вію (комбайн).

2.Залізний ніс у землю вріс,

риє, копає — мов дзеркало сяє (плуг).

3. Не кінь, а плуг тягаю,

не піч, а дим пускаю (трактор).

4. Де йшла сотня косарів, вийшло п’ять богатирів: косять, в’яжуть заодно

і молотять на зерно (комбайн).

5. Кого рвуть, мнуть, тчуть і на стіл кладуть (льон).

6. Білі зуби маю, та усі ховаю.

Довгі коси маю,

та не заплітаю (кукурудза).

Прислів’я

1.Добре там живеться, де гуртом сіється й ореться.

2.Сухий березепь, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.

3.Хто землю удобряс, тому й земля повертає.

4.Де господар добре робить, там і поле буйно родить.

5.Яка пшениця, така й паляниця.

6.Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.

Скоромовка

Жатка жваво жито жне.

Жатку жнець не дожене.

Г. Бойко

ТЕМА «ДЕРЕВА»

1.Скласти речення з словами: стовбур, кора, сук, гілка, ліс, сад, верба, акація, жолудь, листя.

2.Списати речення, вставляючи замість крапок пропущені слова.

3.Дуб є найміцнішим . . . наших лісів. 2. У кінці жовтня на деревах уже не було . .. листя. 3. Кучеряві берези тихо . . . зеленим листям.

3. Скласти оповідання з поданими словами: галявина, великий дуб, товсте гілля, затишна тінь, вітер, найміцніше дерево, не страшна буря.

4. Скласти усно оповідання на такі теми: «Як доглядають дерева», «Як ми садили дерева».

5. Дібрати споріднені слова до слів: корінь, дуб, дерево.

6. Утворити зменшувальні слова від слів: береза, гілка, ялина.

7. Утворити прикметники від іменників: сосна, граб, бук. Скласти з ними речення.

8. У словосполученнях висока сосна, товста верба, трухляве дерево замінити прикметники так, щоб вони набули протилежного значення.

9. До слів тополя, ялина, сосна дібрати слова, що відповідають на питання яка?

10. Перелічити назви дерев і кущів. Кожну групу назв узагальнити.

11. Визначити суфікс у слові деревце і дібрати слова з таким самим суфіксом.

12. Дібрати слова до теми «Дерева» з наголосом на першому і другому складах.

13. Пояснити значения таких слів: стовбур, кора, крона.

14. Визначити, які вислови вжиті в прямому значенні, а які — в переносному: золоте листязолоті сережки; кучеряве деревокучеряве волосся.

15. З’ясувати, як можна дістати замість слова кора слово гора; замість сукжук; соснанасос; липапила.

16. Дати відповіді на запитання: Які ви знаєте хвойні дерева? Які ви знаєте листяні дерева?

17. З’ясувати, чи будуть спорідненими слова: листок і листівка.

18. Дати відповіді на запитання: Як можна одним словом назвати дерева, кущі, трави, гриби? Як можна одним словом назвати бузок, шипшину, ліщину, жасмин?

19. Виділені слова замінити прикметниками: дерево, на якому багато гілок; шишки, які ростуть на сосні; алея, на якій ростуть липи.

З новоутвореними словосполученнями скласти речення.

Загадки

1.Влітку у шубі, взимку голе (дерево).

2.Стоять стовпи білі, на них шапки зелені (берези)'.

3.Стиха падають дощі на галявини, кущі, на доріжки, на поля,

та суха від них земля (листя).

4. Зимою й літом маяче зеленим цвітом (ялина, сосна).

5. У зеленім кожушку, в костяній сорочечці,

я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться (горіх).

Приказки

1.Яке коріння, таке й насіння.

2.Погане дерево — погана з нього й тріска.

ТЕМА «РІЧКА»

1.Скласти речення з словами: човен, пляж, міст, пісок, весло, вудка, баржа, катер, бакен, парус, луки.

2.Списати речення, вставляючи замість крапок пропущені слова.

3.Дніпро несе свої ... в Чорне море. 2. На зеленому ... річки розташований піонерський табір. 3. Під стрімкою кручею протікала ....

3. Скласти оповідання з поданими словами: літня спека, прохолодна вода, теплий пісочок, стрибави у воду, плавати, діти, грітися на сонці, гребти, водна станція.

4. Скласти усно оповідання па такі теми: «Паша річка», «Як ми ловили рибу», «Повідь весною», «Па річці взимку», «Як я вперше їздив па пароплаві», «Влітку на річці».

5. Дібрати споріднені слова до слів: хвиля, пісок, притока.

6. Визначити префікси, корені й суфікси у словах: набережна, мілина, пристань, рибалка.

7. Утворити прикметники від поданих слів: річка, риба, берег. З утвореними словами скласти речення.

8. Утворити зменшувальні слова від слів: човен, вудка, весло. З утвореними словами скласти речення.

9. Визначити суфікс у слові рибка і дібрати слова з таким самим суфіксом.

10. Дібрати антоніми до таких слів: низький (берег), глибока (річка), прозора (вода).

11. Дібрати синоніми до слів: пароплав, невід.

12. Прочитати речення і вказати слова з однаковими коренями.

Рибак рибачив, а риби не бачив.

13. До слів річка, вода, буря дібрати слова, що відповідають на питання я к а?

14. Дібрати слова до темп «Річка» з наголосом на першому й другому складах.

15. Визначити, чи будуть спорідненими слова: весловеселий-, невідневідомий-, повідьвідповідь.

16. З’ясувати, як можна дістати замість слова гребля слово граблі-, замість слова річка слово пічка-, замість слова ріка слово ікра-, замість кормакомар.

17. З’ясувати значення слів: пароплав, гребля.

18. Дати відповідь на запитання: Які ви знаєте риби? Які ви знаєте водні засоби пересування? Які ви знаєте річки?

Загадки і шаради

1.Назву річнії іі голос дужий якщо разом об’єднаєш, вугляного краю назву ти відразу відгадаєш(Доп-бас).

2.Який голосний звук треба додати до назви річки, щоб утворилась назва пташки? (і-Волга).

3. Невеличка я течу, у Дніпро впадаю.

А зміню я р на л,

по тайзі блукаю (Рось—лось).

4. З к течу між берегів, весело плескаюсь.

З с, хоча і без зубів, боляче кусаюсь (Ока—оса).

5. Що за диво? Бува так:

з с я — риба, а з ф — птах (сазан—фазап).

6.Назва якої річки складається з прийменника і числівника? (При—п’ять).

7. Через воду переводить,

тільки з місця сам не сходить (міст).

8. Впала стрічка через річку, поєднавши береги (міст).

9. Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться (береги).

10. Тече, тече—не витече, біжить, біжить—не вибіжить (річка).

11. Між берегів текла, текла.

Мороз зміцнів — під скло лягла (річка).

12. Сімсот воріт, та один вхід (невід).

Прислів’я

1.Не радій, побачивши рибу в ріці, а радій, як вона в руці.

2.Тиха вода греблі рве.

3.Вода м’яка, а камінь пробиває.

4.Прудка ріка береги розмиває.

Скоромовка

В ямі не спнться вусатому сому.

Сому вусатому сумно самому.

Г. Бойко

загрузка...
 

Вгору