Види і причини виникнення порушень звуковимови в дітей дошкільного віку. Практикум для батьків

С. М. Кравченко


Мета: поповнити відомості учасників ділової гри про зміст, форми і методи роботи з питань профілактики та корекції порушення мовлення; створити оптимальні умови для рефлексії та інтегрованого обміну думками, самовираження; викликати бажання співпрацювати для досягнення спільної мети.

План

  1. Організація батьків
  2. Вступна бесіда
  3. Знайомство
  4. Вправа «Дерево очікувань»
  5. Лекція «Види порушень»
  6. Вправа «Впізнай порушення» (з відеоматеріалом)
  7. Причини порушень. Робота в підгрупах
  8. Розв´язування проблемних ситуацій. Робота в підгрупах
  9. Повідомлення «Як відповідати на дитячі запитання»
  10. Підсумок. Тест «Чи достатньо уваги ви приділяєтерозвитку мовлення дитини?»

ХІД ЗАХОДУ

І. Організація батьків

Логопед запрошує батьків, роздає їм різнокольорові «квітки-бейджики», на яких батьки записують своє ім’я.

ІІ. Вступна бесіда

Кількість дітей з порушенням мови з кожним роком збільшується. Оскільки діти більше часу проводять з батьками, ми зібралися, щоб обговорити проблеми виникнення звукопорушень,

Кожен з вас одержав квіточку, тож згідно з кольором своєї квітки займіть, будь ласка, місце за столиком.

ІІІ. Знайомство

Напишіть свої імена на «квітках-бейджиках» для нашої співпраці.

IV. Вправа «Дерево очікувань»

Дуже, часто ми чуємо, що діти — це квіти життя. Саме заради дітей, для їх розвитку ми тут зібралися. Пропоную вам записати очікування, з якими ви прийшли на сьогоднішню зустріч, (свої очікування батьки записують і прикріплюють на «Дерево очікувань».)

V. Лекція «Види порушень»

Розрізняють три види неправильної звуковимови:

1) пропуск звуків, коли дитина не вимовляє звук (наприклад, «ампа» замість «лампа»);

2) заміна звуків (звук може замінювати іншим звуком: «вампа» замість «лампа», г — на д, с — на т, л — на в тощо);

3) спотворення звуків («льямпа»), міжзубна вимова свистячих тощо.

Для позначення дефекту свистячих використовують термін сигматизм свистячих, а для шиплячих — сигматизм шиплячих.

Види сигматизму свистячих

1) міжзубний — язик просунуто між верхніми та нижніми зубами, замість свисту чуємо шёпе- лявий звук;

2) призубний — язик упирається в краї верхніх та нижніх різців і замість свисту чуємо тупий звук: с, ц — т, з — д.

3) губно-зубний´— язик лежить на дні рота, не бере участі в артикуляції, нижню губу підведено під краї верхніх різців, чуємо звуки замість с — ф, з — в, ц — ф;

4) боковий — кінчик язика упирається в ріжучі краї нижніх різців, а бокові краї язика не змикаються з верхніми корінними зубами,повітряний струмінь проходить не посередині язика, а з боків, замість свисту чуємо хлопко- вий звук: с, ц — хль, з — тль;

5) носовий — механізм дефектної артикуляції: язик вигинається у глибину рота, спинка різко вигорблена й змикається з твердим чи м’яким піднебінням. Повітряний струмінь проходить через носову порожнину, чуємо гнусавий звук: с,ц — нх, з — нг;

6) шиплячий — кінчик язика відходить від нижніх зубів, а спинка язика припіднята й утворює вузьку щілину з твердим піднебінням, чуємо замість свисту м’яке шипіння: с, ц — ш´,з — ж´. Відсутність у вимові шиплячих або їх спотворення називають сигматизмом шиплячих, заміну звуків на інші називають парасигматизмом шиплячих.

Специфічними тільки для шиплячих є свистячий сигматизм (парасигматизм) — фонетико- фонематичний дефект, за якого спостерігаємо повну заміну шиплячих на свистячі (ж — з, ч — ц, ш — с, щ — ц).

Для диференціації порушень вимови звуків використовують терміни:

  • р, р´ — ротацизм;
  • л,л´ — ламбдацизм;
  • к, к´ — капацизм;
  • г, г´ — гамацизм;
  • х, х´ — хітизм;
  • й — ротацизм.

VI. Вправа «Впізнай порушення»(з відеоматеріалом)

Учасники тренінгу переглядають відеоролики. Логопед. Які порушення почули ви у дітей? Відповіді батьків.

VII. Причини порушень. Робота в підгрупах

Логопед. Які, на вашу думку, існують причини виникнення порушень у мовленні дітей?

Завдання для обговорення:

  • 1 підгрупа. Які дії батьків призводять до порушень мовлення у дітей, на вашу думку?
  • 2 підгрупа. Які дії персоналу призводять до порушень мовлення у дітей, на вашу думку?

» 3 підгрупа. Які існують об’єктивні причини, не залежні ні від батьків, ні від персоналу?

— А тепер передайте аркуш із вашими варіантами сусідам і доповніть (тричі по колу), поки не вернеться аркуш до вас.

Обговорення з коментарями

VIII. Розв´язуванні проблемних ситуацій.

Робота в підгрупах

Логопед пропонує кожній підгрупі опис ситуації із її подальшим обговоренням.

Ситуація 1

Сергійкові три роки. Забираючи хлопчика з дитячого садочка, мама каже: «Нам потрібно зайти до магазину. Що тобі купити: кетю, шоколадне коко чи брум? »

— Чи правильні мамини дії? Чому? (Це гальмує розвиток.)

Ситуація 2

Мама забрала Оленку з садочка, дорогою додому мамі зателефонувала подруга. На всі спроби дитини привернути до себе увагу відповіла: «Не Заважай. Ти що не бачиш, я розмовляю по телефону».

— Чи правильні мамини дії? Чому?

— Який вихід із ситуації? Не спілкуватися з подругою?

Ситуація З

Мама готує борщ, а Марійка складає пазли.

— Доню, подай мені, будь ласка, бурячок. Якого він кольору? Якої він форми: круглий чи квадратний? А що ще потрібно покласти у борщик? Яку візьмемо ми каструлю: велику чи малу? нас багато чи мало?

— Чи правильно чинить мама? Чому?

Висновок

Постійне наше спілкування з дітьми — це і є мовленнєвий розвиток дитини. Різні ситуації вимагають від нас великого терпіння, витримки, часу — всього, чого так не вистачає.

Але виховання і розвиток можна порівняти із внеском у банк, що внесеш сьогодні, те й отримаєш з відсотками через декілька років.

IX. Повідомлення «Як відповідатина дитячі запитання»

Значний вплив на розвиток мовлення дитини має саме спілкування дитини. Всім відомо, що дітей трьох років і більше називають чомучками, оскільки вони ставлять безліч запитань. Від того, як ви будете відповідати на запитання, залежить розвиток дитини. Не тільки мовленнєвий, а й узагалі.

З огляду на це існують такі правила (надруковану пам’ятку роздають кожному з присутніх батьків).

Для того щоб ви не припускали таких помилок, я підготувала вам пам’ятку.

Правила для батьків

1) Ніколи не говоріть дитині:

«Я тобі потім розповім».

Малюкові цікаво почути відповідь саме зараз, тому що його що-небудь здивувало або загнало в глухий кут. Можливо, годину потому він і не згадає, про що запитував. Тому не лінуйтеся, не розповідайте дитині, як ви сильно заняті й що «завтра ви обов’язково, про це поговорите». У результаті ви тільки знеохотите її пізнавати що-небудь нове.

2) Подивіться на світ очима дитини.

Вона ще не знає, що таке фізика, хімія й багато інших наук. І знань про навколишній світ у неї поки зовсім небагато. Тому пояснювати все доведеться «на пальцях». На живих прикладах. Чим простіше пояснення, тим краще. Однак не перестарайтеся, спрощуючи свої відповіді. Деякі процеси або явища не можна пояснювати занадто примітивно.

3) Не соромтеся звертатися до енциклопедії,довідників і Інтернету.

Більшість батьків намагаються виглядати в очах дитини занадто розумними. Але ж усього знати не може ніхто. Малюк виросте, і сам це зрозуміє. Немає нічого жахливого в тому, що тато не може відповісти на запитання. «Пошукаймо відповіді в енциклопедії», — запропонує тато малюкові. Упродовж вечора вони із задоволенням читатимуть який-небудь розділ, а потім ще й проведуть дослід: як же це насправді працює. Ваш батьківський авторитет зовсім не постраждає. А дитина навчиться самостійно знаходити відповіді на запитання.

4) Звертайтеся до фахівців.

Скажімо, у дитини виникло запитання з хімії. А ви в цьому предметі ніколи не були добре обізнані. Зате ваша бабуся все життя працювала хіміком. Або ваш знайомий очолює хімічну лабораторію. Дуже добре! «Зателефонуймо бабусі й запитаймо в неї, адже вона такий фахівець!» — говорите ви. Запитання можна адресувати телевізійним майстрам, лікарям, продавцям, загалом, професіоналам у своїй справі.

5) Не читайте «лекції».

Тобто не пояснюйте все занадто складно і зарозуміло. Коротке, яскраве пояснення надовго запам’ятається малюкові й змусить його замислитися.

6) Намагайтеся супроводжувати поясненняекспериментами або ілюстрацією.

Наші діти значно краще розуміють пояснення, якщо їм нарисувати, «як це працює». Дитячий мозок краще сприймає зорові образи, адже на слух інформація засвоюється складніше. Тому навіть якщо ви не дуже добре малюєте, намагайтеся зобразити у вигляді простої схеми те, що розповідаєте.

7) Не відповідайте односкладово.

Діти — натури творчі. Для того щоб намалювати в голові картинку, декілька слів не достатньо. Крім того, дитина відразу відчує, що вам з нею нецікаво і ви не маєте наміру з нею спілкуватися.

8) Не принижуйте дитину.

Не слід запевняти: «Ти ще маленький, тобі це складно зрозуміти» або «Як же ти можеш цього не знати?» Якщо, малюк почуватиметься ніяково, ставлячи вам запитання, то вже незабаром він цього не робитиме. Маленькій людині цілком дозволено чогось не знати або не вміти, у цьому немає нічого смішного або жахливого.

9) Відповідайте серйозно, але з гумором.

«Тату, а чому?» — «Так по качану!» — буває, що доводиться чути такі діалоги. Наші малюки дуже чутливі й вразливі. І реагувати навіть на найсмішніші або безглузді запитання потрібно дуже серйозно. А от відповісти з гумором, так, щоб малюкові стало смішно або весело, — це будь ласка!

10) Говоріть мовою дитини.

Як це? Просто і зрозуміло, супроводжуючи свою розповідь яскравими простими прикладами.

Дитячі запитання виникають щодня, щогодини і навіть щосекунди. Іноді зовсім не зрозуміло, що ж відповідати. І як це тільки нашій дитині спало на думку! А відповідати потрібно, причому негайно, інакше малюк утратить інтерес. Відповідайте на запитання дитини, як можете. А потім обов’язково візьміть енциклопедію і розкажіть вашому малюкові ще більше про його запитання.

X. Підсумок

Мабуть, вас цікавить, наскільки ви приділяєте увагу розвитку мовлення дитини.

Пропонуємо відповісти на питання тесту. Виберіть відповіді та підрахуйте кількість ваших відповідей.

Тест «Чи достатньо уваги ви приділяєтерозвитку мовлення дитини»

  1. Чи маєте ви достатньо вільного часу для розмови з дитиною? (Так, не завжди, ні)
  2. Чи втручаєтеся у дитячу розповідь, щоб виправити мовну помилку? (Так, не завжди, ні)
  3. Чи обговорюєте з дитиною почуте, побачене (казки, телепередачі і т. ін)? (Так, не завжди, ні)
  4. Чи слідкуєте ви за правильністю вашого мовлення? (Так, не завжди, ні)
  5. Чи використовуєте мовні ігри, завдання, вправи? (Так, не завжди, ні)
  6. Чи вживаєте у власному мовленні прислів’я, загадки, забавлянки, пісні, заклички? (Так, не завжди, ні)
  7. Чи завжди даєте відповіді на запитання дитиннії? (Так, не завжди, ні)
  8. Чи завжди пояснюєте дитині незрозумілі слова? (Так, не завжди, ні)
  9. Як часто влаштовуєте «подорожі в природу» з метою спілкування з дитиною? (Так, не завжди, ні)
  10. Чи слідкуєте ви за новими дитячими виданнями? (Так, не завжди, ні)

Відповідь «так» оцінюється у 2 бали, «не завжди»—в 1 бал, «ні» — 0,5 бали.

  • Від 15 до 20 балів. Ви чудово розумієте, що мовленнєвий розвиток дитини — один з основних чинників становлення особистості. Тому ви приділяєте цьому виду діяльності достатньо часу. Ви на правильному шляху. Так тримати! Приділяючи час і увагу дитині зараз, ви закладаєте «міцний фундамент» для її майбутнього.
  • Від 8 до 74 балів. Ви розумієте, що розвиток мовлення — один з найважливіших аспектів розвитку дитини. Але за браком знань або часу ви приділяєте дитині недостатньо уваги.

Для кращого результату звертайтеся по інформацію до спеціалістів (логопеда, вихователя, вчителя, психолога), фахових видань або Інтернету. Знайдіть час Для спілкування з дитиною, адже це невичерпне джерело розвитку дитини, скарбниця всіх знань.

  • Менше ніж 8 балів. Це дуже тривожний результат. Ви зовсім не приділяєте уваги розвиткумовлення вашої дитини. Пам’ятайте: красива мова вашої дитини — ключ до успіху в майбутньому. Не кожна дитина здатна навчитися самостійно правильно говорити. А їй так хочеться бути не гіршою за одноліток.

Потурбуйтеся про це сьогодні, поки у вашої дитини не сформувався комплекс неповноцінності:

  • використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною;
  • постійно стежте за правильністю мовлення дитини;
  • вірші, скоромовки, чистомовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного й виразного мовлення вашої дитини.

Пам’ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування. Тому воно має бути правильним.

Правильне мовлення ваших дітей — запорука успішного навчання в школі. Хай вам щастить, розумні й талановиті батьки!

загрузка...
 

Вгору