Заїкання — найпоширеніша вада мовлення, що виявляється в розладі координації мовно-рухових актів. Прагнення дітей із заїканням висловити власну думку звичайно вступає в конфлікт з мовними можливостями. Як правило, під час спілкування в цих дітей природне мовлення супроводжується багаторазовими судомами мовного й дихального апаратів, виникає сильне нервове й м'язове на­пруження, яке самостійно діти не можуть подолати. Учні, які заїкаються, замикаються в собі, у них з'являється логофобія.

 

Практика усунення заїкання підтвердила, що починати виправ­лення мовлення найкраще з організації щадливого мовленнєвого режиму.

Щадлпвпй мовленнєвий режим включає обмеження мовного спіл­кування: режим відносного мовчання та шепітне мовлення.

Режим відносного мовчання дає можливість зняти надмірну збуд­ливість, напруження м’язів мовного апарату, створити умови для усу­нення неправильного, прискореного мовлення, а також підґрунтя для підготовки нервової системи дитини до набуття правильної мовленнє­вої навички, навички формування плавного промовляння.

Режим мовчання рекомендують проводити протягом 10-14 днів.

Логопед доступно пояснює дітям необхідність мовчання, знаходить умовні сигнали, за якими учні виконують вимоги дорослих, забезпечує достатню кількість різноманітних безмовних ігор, продумує проведен­ня прогулянок вихователя з дітьми в період мовчання.

У період відносного мовчання логопед-вихователь організовує такі щ д р Мережко ігри, щоб діти якомога менше говорили, а більше слухали правильне мовлення дорослих. Під час гри слід зацікавити дитину необхідністю помовчати. Перед початком гри потрібно розповісти про її зміст і цілі, пояснити, що головна умова — мовчання. Мовчки можна малювати, вирізати, вишивати, робити аплікації.

ІГРОВІ СИТУАЦІЇ ДЛЯ ПЕРІОДУ ВІДНОСНОГО МОВЧАННЯ

«Чарівна паличка»

Умову гри подають як казку.

В одному чарівному місті жила Фея. Чарівною паличкою вона ро­била справжні дива. Фея дуже любила тишу, тому в її місті ніхто не розмовляв, автомобілі рухалися без сигналів. Ось і ми будемо грати мовчки.

Дітям пропонують оформити стенд «Стрічка мого життя, або Мій родовід», зробити альбоми за інтересами, у які діти збирають і наклеюють об­гортки від цукерок, малюнки зі зображенням кві­тів, автомобілів, іграшок, тварин, а також альбом «Що таке добре, а що таке погано». Щоб заохотити, дитині можна присвоїти звання «Помічник Феї» або нагородити «Чарівною паличкою», а ввечері дозволити дітям якесь «мале диво» (наприклад, пускання мильних бульбашок з соломинки тощо).

«У кіно»

Дорослий пропонує дитині інші умови гри- мовчанки.

—  Тепер ми підемо в кіно. Воно буде незвичай­ним. Багато років тому в кінотеатрах показували кіно без звуку (німе кіно).

Педагог пропонує дітям бути артистами й по­казати німе кіно.

«На лісовій галявині»

До терему прибувають різні звірі: ведмеді пере­валюються, лисиця крадеться, зайчик стрибає і т. ін.

«Вирвемо ріпку»

За допомогою міміки й жестів слід поставити казку «Ріпка» (без слів), тільки звучить музика.

«Три ведмеді»

Показати, як Михайло Іванович, Анастасія Пе­трівна та Ведмедик збирають ягоди. Три ведмеді повертаються додому. Що вони роблять, побачив­ши з’їдену кашу та зім’яту постіль? У глядацько- му залі слід сидіти спокійно, не розмовляти, щоб не заважати іншим. У кінці гри присвоюють зван­ня «Найкращий глядач», «Найкращий актор».

 

«Виставка картин»

Логопед розповідає про виставку й повідомляє умови гри.

У картинній галереї всі люди мовчки розгля­дають картини. Розмовляти не можна, щоб не за­важати іншим.

Дитині можна порадити влаштувати виставку своїх картин. Під час гри можна запропонувати намалювати те, про що думає або мріє дитина, на­малювати те, що їй подобається найбільше і т. ін.

Загадкові, казкові, поролонові, точкові ма­люнки допомагають заїкуватій дитині донести свої думки до оточуючих. Плямами дитина може намалювати персонажів казок. Невимушено, ви­користовуючи уяву, дитина домальовує їх, і вихо­дить цілий сюжет. Малювання пальцями — один із способів зобразити навколишній світ. Дитина повністю звільняється від підвищеної збудливості, дратівливості, агресивності. З’являється почуття задоволеності, спокою, впевненості в собі. За ма­люнками можна ставити питання, що вимагають однослівних відповідей, пошепки. У кінці гри ди­тина отримує звання «Відмінний художник».

«Дайвінг»

Цю гру-мовчанку, як і попередні, починають з розповіді дорослого.

—  У морях, на різній глибині — дуже цікаво: там плавають дивовижні риби, на скелях ростуть красиві водорості, корали, а під камінням хова­ються величезні краби... Сміливі аквалангісти в масках опускаються на дно моря, мовчки вивча­ють його мешканців. Під водою не слід розмовля­ти — інакше можна захлинутися.

Можна зліпити з дитиною водорості, риб, під­водних мешканців, або запропонувати малюкові все це намалювати й вирізати. А можна запропо­нувати дитині кинути в посудину дрібні предмети, витягувати їх трьома пальцями то правої, то лівої руки. Після того, як акваріум заповнений, рибок можна половити. Дитині слід дати можливість торкнутися всіх предметів сачком, причому витя­гувати потрібно однією рукою. У кінці гри дитина отримує звання «Найкращий аквалангіст».

«Послухаємо разом»

Мандрівники йдуть гірськими стежками. На­вкруги вершини гір. Це дуже красиві, але небез­печні місця. У поході можна відшукати багато незвичайних, цікавих знахідок. Розмовляти не можна: від звуку можуть зірватися брили камін­ня, почнеться обвал. У горах, на нелегких пере­ходах, завжди дотримують повної тиші.

На привалі можна вчити дітей зосереджува­тися та слухати шум дощу, скрип дверей, тишу, розглядати незвичайні цікаві знахідки, які збері­гаються в «Музеї знахідок». Після гри в альбомі діти можуть зобразити гірську квітку незвичайної краси, яка запам’яталася; корч, що нагадав Змія Горинича, чарівний камінь, схожий на пухнасту хмару, і т. ін.

Практичний аспект занять полягає у вияв­ленні та усуненні мовленнєвих порушень. За­няття носять навчальний характер. Логопед розглядає з дітьми картини, розповідає казки, прослуховує дитячі музичні твори, використовує вправи, спрямовані на розширення й уточнення словника, формування вміння підбирати потріб­ні граматичні форми слів, навчає дітей слухати або виконувати вказівки вчителя мовчки. Лого­пед і вихователі під час режиму мовчання роз­мовляють пошепки.

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ІГРИ, ВПРАВИ ДЛЯ ПІДТРИМАННЯ ВІДНОСНОГО МОВЧАННЯ

«У кого схожий малюнок?»

Обладнання: сюжетні малюнки із зображенням предметів в однині та множині.

—    На моєму малюнку хлопчик миє вікно. У кого є такий самий?

—  На моєму малюнку хлопчики миють вікна. У кого є такий самий?

Діти мовчки підбирають і показують малюн­ки. Таким чином обігрують усі малюнки.

«Ерудит»

Перебіг гри

Логопед ставить питання, а діти повинні піді­брати малюнок. За правильно підібраний малю­нок дитина отримує фішку. Виграє той, у кого фішок виявиться найбільше.

Зразок

—    У кого довгий хобот? У кого пухнастий хвіст? У кого ніс п’ятачком? У кого довгі вуха? У кого є копита?

Малюємо казку «Колобок»

Обладнання: папір, олівці.

Перебіг гри

Логопед розповідає казку «Колобок», діти під­бирають і розкладають відповідні малюнки. Після цього, діти повинні намалювати одного з персонажів

 

 Гра «Показ»

казки (за бажанням). Коли робота завершена, ма­люнки виставляють на мольберт. Кожна дитина по­винна відповісти на питання, підібравши й показав­ши малюнок: від кого втік колобок?

Гра «Яка смужка потрібна»

Обладнання: довгі й короткі кольорові смужки.

Перший варіант

—   Якщо я назву слово, ви повинні показати коротку смужку, а якщо речення — довгу.

Приклади

Ручка. Ручка лежить на столі.

Хлопчик. Хлопчик взяв барабан.

Другий варіант

—    Покладіть спочатку довгу смужку, якщо почуєте речення, а під довгою смужкою покладіть стільки коротких, скільки слів у реченні.

«Збираємося на прогулянку»

Обладнання: сюжетні, предметні малюнки, одяг, взуття, малюнки пір року, малюнки, на яких зображені сани, лижі, лопатка.

Перший варіант

—  Лялька йде на прогулянку. Одягніть її від­повідно до пори року.

Діти мовчки визначають, яка пора року, і від­повідно добирають одяг для ляльки.

Другий варіант

—   На вулиці випав сніг. Іра пішла на прогу­лянку. Що вона взяла із собою?

Діти мовчки підбирають малюнки.

 

 Гра «Вгадай та знайди»

Складніше дотримуватися режиму мовчан­ня в групі. Щоб продовжити лінію корекційно- го впливу у вільний від занять час, вихователь часто вдається до ігрових прийомів, враховуючи мовний режим цього періоду. Вихователь у групі створе умови, за яких діти користуються мовою в обмеженому обсязі, стежать за дотриманням ре­жиму мовчання. Діти вчаться спілкуватися жес­тами, мімікою, прослуховують зразкове мовлення педагога.

У цей період бажано використовувати такі ігри:

«Дружні звірі»

Необхідно зобразити прояви однакових почут­тів у різних звірів:

• сумного зайця прийшли втішити ведмідь,

вовк, їжак, жаба, півень та інші;

• радіють звірі: жабка, мишка, півень, заєць,

їжак та інші;

• показати звірів, які заблукали в лісі.

«На лузі»

На лузі квітка. Хто прилетів до квітки? (Біля квітки збираються муха, бджола, метелик, жук.)

«Професії»

Вихователь пропонує показати рухи людей різних професій: лікаря, машиніста, продавця, швачки та інших.

«Покажи, що відчуваєш»

Через жести й міміку необхідно показати емо­ції, які дитина відчуває, коли побачить, що:

• щеня пошкодило собі лапку;
• сильний б’є слабкого;
• назустріч біжить великий пес;
• у спекотний день можна скупатися в річці.

«Хто я?»

Показати, як мама заколисує малюка, дії ку­харя, швачки та інших.

Широко використовують дидактичні ігри. Вони несуть не лише освітні цілі, але мають ви­ховне значення. Дидактичні ігри розвивають такі якості: зосередженість, увагу, кмітливість. Коли самостійне мовлення дітей обмежене, вихователь використовує такі ігри: «Підбери за кольором», «Вгадай, що це», «Відгадай, що змінилося», «До­міно», «Підбери пару», «Склади малюнок», «При­неси іграшку, яку я попросила», ігри з пальцями, ігри з природним матеріалом (камінчиками, жо­лудями, шишками, кісточками), ігри з піском.

Важливо організувати індивідуальні ігри у пе­ріод обмеження мовлення в групі, що передбачає:

• розосередження заїкуватих дітей по всій кімнаті;
• забезпечення достатньою кількістю настіль­них ігор та іграшок;
• формування в дітей уміння грати наодинці, мовчки.

У зв’язку з тим, що режим обмеження мов­лення супроводжується деяким зниженням ру­хової активності, вихователь компенсує природ­ну потребу дітей у русі за рахунок самостійної рухової активності малюнків і рухливих ігор, організованих під час прогулянки, зазвичай на початку. Перед закінченням прогулянки необ­хідно заспокоїти дітей, тому вихователь зосе­реджує активність дітей на спокійній ігровій діяльності.

ІГРОВІ СИТУАЦІЇ ДЛЯ ДОТРИМАННЯ МОВЧАННЯ ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНКИ

Гра «У кого такий самий лист?» або «Стань біля дерева»

Вихователь просить дітей зібрати різні листки.

—  Сашку, ти збери листя клена.

—  Катрусю, ти візьми листя берези.

А в мене будуть листочки всіх дерев. Я буду показувати лист, а ви повинні швидко зрозуміти, у кого такі самі листки. І визначити, біля якого дерева потрібно стати.

Діти грають, а вихователь стежить за дотри­манням режиму обмеження мовлення та за пра­вильним виконанням завдання. При цьому педа­гог дає зразок, як правильно промовляти.