Лінгвістичний тренажер "Зима"
До уваги читачів унікальні лексичні матеріали (лексика, вірші, загадки, чистомовки, лічилки, скоромовки, прислів´я, приказки, оповідання), які об´єднані за однією темою. Матеріали допоможуть у практичній роботі як молодим, так і досвідченим логопедам.
ЛЕКСИКА
Іменники |
Прикметники |
Дієслова |
Прислівники |
|||
пора, зима |
земля |
пухнастий |
холодніший |
прийшла |
замітає |
взимку |
красуня |
ліс, сад |
пухкий |
засніжений |
летить |
замела . |
похмуро |
чарівниця |
днина |
м’який |
прозорий |
прилетіли |
сковувати |
холодно |
сніг, іній |
ніч |
лапатий |
легкий |
повалить |
закував |
морозно |
сніжинки |
небо |
волохатий |
льодяні |
вкривають |
щипає |
вітряно |
мороз |
грудень |
густий |
кришталеві |
покривати |
зимує |
сумно |
Вітер |
січень |
біленький |
рипучий |
засипати |
виспівує |
ясно |
холод |
лютий |
чистий |
тріскучий |
випадати |
сяє |
сонячно |
бурулька |
свято |
блискучий |
зелена |
іти |
мерехтить |
багато |
кристалики |
Дід Мороз |
іскристий |
пахуча |
розтрушую |
поскрипує |
легко . |
крижинка |
Снігуронька |
сріблястий. |
колюча |
розпорошила |
рипить |
тихо |
лід |
щедрівки |
срібні |
новорічна |
завіває |
їздити |
швидко |
візерунок |
колядки |
лютий |
веселий |
кружляють |
сховатись |
неквапливо |
погода |
сніговик |
пронизливий |
довга |
мчати |
розмалював |
неспішно |
снігопад |
ковзани |
зимовий |
коротка |
дути |
намалює |
обережно |
сніговій |
лижі |
крижаний |
сіре |
обмітати |
гратись |
світло |
завірюха |
санчата |
колючий |
сонні |
замерзати |
кататись |
яскраво |
заметіль |
годівниця |
морозний |
слизький |
заморозили |
ліпити |
весело |
хурделиця |
птахи |
запорошила |
розганятись |
радісно |
||
хуртовина |
горобці |
виє |
покотилися |
щодня |
||
віхола |
снігурі |
завиває |
притрусив |
дружно |
||
метелиця |
синиці |
мете |
намело |
навкруги |
||
пороша |
щиглики |
увечері |
||||
замети |
шишкар |
уночі |
||||
дерева |
тварини |
зранку |
||||
ялинка |
заєць |
надворі |
||||
сосна |
ведмідь |
|||||
шишки |
білка |
ВІРШІ
ЗИМА Надійшли морози, ріки закували І березам коси інеєм прибрали. Пухова перина очі убирає, Біла скатертина — ні кінця ні краю. Під серпанком білим трава і листочки, Річка оніміла, не дзюрчать струмочки. Омертвілі лози ледь гіллям хитають, А в полях морози та вітри гуляють. Я. Колас |
Дорога біла стелиться, І краю їй нема. Сніжок мете. Метелиця. Прийшла до нас зима. Льодком тоненьким скована Спинилася ріка. Повита тихим сном вона, Весняних днів чека. І ліс дріма. Безлистою Верхівкою поник. Над ним пісні висвистує Лиш вітер-сніговик. В. Бичко |
Безмежна тиша навкруги — Ні голосу, ні шуму... На все навіяли сніги Якусь глибоку думу. О. Олесь |
Білі черевички у зими, Вкрив дерева білими крильми Морозець колючий, Мов шипшина. Білі черевички у зими, Біла-біла в неї кожушина, Білі сани, білогриві коні, Білі, рукавички пухові, Білі щоки, а вуста — червоні, Мов розквітлі маки польові. М: Сингаївський |
СРІБНІ ДЕРЕВА Срібні дерева, Срібне гілля, Сріблом пухнастим Вкрита земля. Срібні у синьому небі Хмарки, В срібних наметах Срібні стежки. Срібний-пресрібний Ліс приберіг Білочці срібній Срібний горіх. Л. Первомайський |
ЗИМА Сніжинки, сніжинки, сніжинки Розсипала всюди зима. І жодної в літо стежинки Від нашої хати нема. В. Діденко |
СНІГ ІДЕ ГУСТИЙ Де росла травичка, Снігу намело. Там, де біла річка, Лід — прозоре скло. Там, де червоніли Яблука вгорі, На деревах сіли Птахи снігурі. Де було стернище, Там стоять скирти. Тільки вітер свище, Сніг іде густий. А. Камінчук |
КАЗКОВІ ШАТИ Навкруги казкові шати, Сиве плетиво гілок. Спробуй зразу відгадати, Де тут в’яз, а де дубок. Де калина, де шипшина, Де черешенька мала? Все зима запорошила, Запушила, замела. Сплять йад озером ялинки, Як сестрички в сповитку. Біла віхола хустинки їм зіткала нашвидку. І берізка — мов лілея . В платті з ніжних пелюсток, Замість бантика у неї — З клена зірваний листок. В. Скомаровський |
По задвірках крутить вітер, Аж віконниці риплять, А у нас у грубі дрова І палають, і тріщать. Я. Щоголів |
ЗИМА Цієї ночі птах кричав У небо відлетіле. Цієї ночі сніг упав — На чорне впало біле... З далеких берегів і лоз В цю снігопадь лапату Приніс від зайця Дід Мороз І дещо нам у хату. М. Вінграновський |
ВАЛЬС СНІЖИНОК Ми в небі народилися, Сніжиночки малі, А нині ми спустилися До рідної землі. Веселими, грайливими Літаєм навкруги. І стелим білі килими На поле, на луги. Хай живиться водицею Вся матінка-земля, Щоб буйною пшеницею Прославилась земля. М. Познанська |
ДЛЯ ПОТІШЕЧКИ Попід вікнами Мороз Ходить-щулиться, То загляне у садок, То на вулицю: «Де це дітоньки малі — Поховалися? Та невже ж вони мене Ізлякалися? Я їм шкоди не зроблю Анітрішечки, Тільки носика вщипну Для потішечки!» К. Перелісна |
ІНІЙ Усі дерева в інеї — У білому, у синьому. Ростуть думки над хатами Стовпцями волохатими. Гілки похитує вітрець, Снігур сніжок покльовує, А Морозенко-пустунець Нам вікна розмальовує. А. Камінчук |
БАБА ВІХОЛА Баба Віхола, сива Віхола на метільній мітлі приїхала. В двері стукала, Селом вешталась: Люди добрії, дайте решето! Ой просію ж я біле борошно, бо в полях іще дуже порожньо. Сині пальчики — Мерзне житечко. Нема решета, дайте ситечко! Полем їхала, в землю дихала Баба Віхола, сива Віхола... Л. Костенко |
Завірюха...завірюха... Розпотішилась зима... Трусить ватою щодуху, Віє, крутить, підійма... Кожна крихітна сніжинка Витанцьовує в імлі... Неспроможна порошинка, Вийти з мертвої петлі: Завірюха... завірюха... Розпотішилась зима... Дід вдіває капелюха, Іде в ліс, бо дров нема... |
Хурделиця крутила зрання, Звела над річкою мости, Не можна, навіть при бажанні, Із хати в хату перейти. Високі, білі кучугури Сягають вікон і дверей, Під снігом, Наче справжні хури, Криниці у дворах людей. Ой, зимонько! Такого снігу Багато літ не знад наш край, Готуєш нам моря відлиги, Віщуєш добрий урожай. |
ГРУДЕНЬ — ПЕРВІСТОК ЗИМИ Відійшла в минуле осінь Грудень — первісток зими — оглядає володіння. Сніг іскриться під саньми. В білих шатах ліс дрімає. Кригою взялись річки. І виблискують під сонцем, як посріблені стрічки. Навкруги панує спокій а в сусідньому дворі червоніють горобини, ніби спалахи зорі. А. Кир´яненко |
ЗНОВ ДІЖДАЛИСЬ МИ ЗИМИ В теплий край повідлітали Сірим шнуром журавлі. Вже грудки позамерзали На поораній землі. Перший сніг іде і всюди Стелить білі килими. Хазяйнує місяць Грудень,— Знов діждались ми зими! М. Познанська |
Грудень місяць — це зима, Пташка без притулку... Ходить холод крадькома По усіх завулках. Горобці і снігурі, Щиглики, синички. Онде в крайньому дворі Гарна годівничка. Снігу! Ти ж бо не всипай, Навкруги все чисто, Краще трохи почекай — Дай пташкам поїсти! |
У СНІГАХ СТОЯТЬ ЛІСИ Не шкодує снігу січень, заметілі насила Не проїхать, не пробратись від села і до села. Заколихані вітрами у снігах стоять ліси, згадуючи щебетання на всілякі голоси поміж крон зелених, пишних. Тільки де ж тепер вони? Хуртовина замітає всі дороги до весни. А. Кир´яненко |
СІЧЕНЬ Мороз всі вікна заплете Льодком, мов павутинкою. До нас Снігуронька прийде З веселою ялинкою. І рік новий почнеться враз І з нами привітається. З нових яліянкових прикрас В нас січень починається. Січе сніжком, скрипить саньми, Та ми його не лаємо Самі ж володаря зими Ми січнем називаємо. А. М´ястківський |
ЛЮТИЙ Вже сонце над землею що новий день, то вище. Північний лютий вітер не так зловтішно свище. Поглянь! З дахів спадають скупі, замерзлі сльози, І соком повнять тіло ослаблі верболози. Зима хоча й береться, але безсила нині, бо вже весна проснулась, розкривши очі сині. А. Кир´яненко |
СВЯТИЙ МИКОЛАЮ Святий Миколаю, Прийди до нас з раю, Принеси нам дари Кожному до пари. Цукерки смачненькі, Булочки пухкенькі, Книжечок багато Читати у свято. |
Здрастуй, свято наше любе — Ялинковий рік Новий! Йде до нас в яскравій шубі Гість знайомий, дорогий. Це Дідусь Мороз завзятий, Винахідник, чарівник. З подарунками на свято Він з’являтись здавна звик. З дітьми грається охоче Невгамовний жартівник... Голубі, веселі очі Ми пригадуєм весь рік. Дід Морозику, дідусю, Чуєш, ми тебе звемо! Мама, тато і бабуся З нетерпінням всі ждемо! М. Підгірянка |
Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така, Дайте, тітко,, пирога. Як не дасте пирога, Возьму бика за рога, Поведу на торжок, Куплю собі пиріжок. А. Лотоцький |
Коляд, коляд, коляда, А дід з печі вигляда. А баба з пічурки — Гуляють у жмурки» Ой на річці Йордані, Там Пречиста ризи прала, Свого сина сповивала, На ялині колихала. |
Прилетіли три янголи, Взяли Христа під небеса. Всі небеса розтворилися, Всім святим поклонилися. . |
Вітаю Вас З Різдвом Христовим! Свята традиція Русі, Слов’янське серце Знову й знову Любов’ю сповнено до всіх. Заходьте, любі! В нашім домі Ялинка в райдужнім сріблі, Тут ваші друзі і знайомі, І добрі страви на столі. |
Щедрівочка щедрувала, Під віконце підбігала: — Що, бабусю, напекла, То нам — до вікна, Не щипай, не ламай, А по цілому давай. М. Дубов |
Щедрику-ведрику, Дайте вареника, Грудочку кашки Ще й кільце ковбаски. Скоріше давайте; Нас не забаряйте, Бо короткі свитки, Та й померзли литки. Собаки ірвуть, Стоять не дають. М. Дубов |
Сію, сію, засіваю, З Новим роком Вас вітаю! На той новий рік, Щоб ліпше вродило, Ніж торік! Сію, сію, засіваю, Вашу хату не минаю, З Новим роком йду до хати, . Щось вам маю віншувати: Щоби діти всі здорові, їсти кашу всі готові, Щоби вам була потіха, А нам грошей хоч з півлиха. М. Дубов |
НОВИЙ РІК Новий рік іде горами У червоних чобітках. Сяють ясними вогнями Скрізь ялинки по хатах. І. Блашевич |
Зимонько-снігуронько, Наша білогрудонько, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком.. Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком: Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом. Зробим очі чорнії, Рот і ніс червонії, Буде, як мара. День і ніч стоятиме, Вовка проганятиме Від свого двора... Гляне ясне сонечко В весняне віконечко Бабу припече; Де й мороз той-дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече! Л. Глібов |
СНІГОВИК Сніговик ще не звик До зими. У старий черевик Взули ми Невеликого свого, сніговика — Так він швидше до морозу звика! Т. Герасименко |
ГРА У СНІЖКИ На галяві край доріжки Полетіли влучні сніжки, І почався білий бій, Закрутився у сувій. Закрутився, покотився, Під горою зупинився. Зверху сніг І знизу сніг, І ніхто узнать не міг, Де чиї стирчали ніжки. Ой, весела гра у сніжки! П. Воронько |
КОВЗАНИ У сестри є ковзани, — Ціле горечко мені! Як іде тепер гуляти, То мене не хоче брати: «Я на ковзанку іду — Упадеш там на льоду». Нащо б я таке казав? — Я ще й разу не упав. К. Перелісна |
НА ЛИЖАХ Сніги упали свіжі, Прослався білий шлях — Візьму я бистрі лижі, Полину,наче птах. В далеку Верховину, Що мріє у півсні, У тиху полонину, В Карпати чарівні! М. Пїдгірянка |
Ось зима прийшла в село, Снігу, снігу намело. Всі малята рано встали І санчата всі побрали. Санки з гірочки біжать, Тих маляток веселять. А на гірці гамір, сміх — Там наш Даня впав у сніг. Тут Катруся і Маринка Покотилися із гірки. Скрізь луна веселий сміх, Бо всі люблять сани й сніг. |
ЛЕТЯТЬ СНІГУРІ Вже перші сніжинки Кружляють вгорі, Вже з півночі в гості Летять снігурі, Летять на Вкраїну, Де тепла зима, Де лютих завій Та морозів нема. Летять на гостину До нас снігурі На радість, на втіху Усій дітворі. А. Галенко |
ВЗИМКУ Ой мороз, який мороз! Всіх пташок проймає дрож, Скачуть-плачуть горобці: — Дайте нам зернят, ців-ців! Як почув Василь пташок, одягнувся в кожушок, взяв пшона і хліба скибку, на подвір’я вибіг швидко. Всіх пташок нагодував, і здалось, мороз пропав: горобці защебетали, і синичкам тепло стало. І. Блажкевич |
ЩЕДРІВНИКИ Горобчики щедрують Щосвітанку — Проказують, що скоро вже Весна. Я вийду їх послухати на ґанку Та почастую жменькою пшона. І слухає щедрівку кожна хата, Щедрівників лічу я: — П’ять, шість, сім... Не полічити всіх, бо їх багато, Та за щедрівку дякую усім. А. М´ястківський |
В завірюху, ожеледь, морози Стукають синиці у вікно. З горобцями ділять на дорозі Крихту хліба мерзлу та зерно. Пригощав пташок я з годівниці І почав нарешті відчувать, Що для когось крихта — Це дрібниця, а для пташки — Жить чи замерзать. В. Швець |
— Вітре, вітре, ти не вий! У звіряток — рік Новий. Зорі світять на ялинці, Дід Мороз приніс гостинці. Прометем собі доріжки, Потанцюємо хоч трішки. Маски зробим з будяків — Налякаємо вовків! Л. Костенко |
ЗАЙЧИК Зайчик сіренький Стрибав у ліску, Аж поки зима Закружляла в танку. Поля і яри Сніжком замела, Білесеньку шубку Зайчику дала. Тепер він у шубці . Непомітний в сніжку, І вовк, і лисиця Не страшні вже йому. Н. Становська |
РУСАК І БІЛЯК Заєць — прусак і заєць — біляк Не можуть у лісі Зустрітись ніяк. Як зима — То заєць білий. Як весна — То заєць сірий. Де русак, А де біляк? Не збагне Ніхто ніяк! А. Камінчук |
|
ЗАГАДКИ |
|
На подвір’ї біло-біло, Ні стежиночки нема. Завихрило, засвистіло — Знов до нас прийшла... (зима). |
Хто наткав полотна Аж до лісу від вікна? І сміється, задається: Ось така вона... (зима). |
Сніг на полях, Лід на річках, Віхола гуляє, Коли це буває? (Взимку) |
Прийшла до нас бабуся У білому кожусі. Поля причепурила —. Пухнастим снігом вкрила. Вгадайте, хто вона Бабуся чарівна? (Зима) |
Стало біло навкруги — Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Води сковую в льоди. В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я... (зима). |
Прийшла бабуся в білому кожусі, гори снігу намела, нам ялинку принесла, притрусила всі горбки, щоб котилися санки. (Зима) |
Чудо-сани прилетіли, Скакуни в тих санях білі, їде у санях цариця — Білокоса, білолиця. Рукавом махає — Сріблом все вкриває. (Зима) |
Скатертина біла Увесь світ накрила. (Сніг) |
На дворі горою, а в хаті водою. (Сніг) |
В небі хмара пролітала, Білий пух порозсипала. Він на землю міцно ліг, Називають його... (сніг). Л. Вознюк |
Коли падаю з неба, Люди кажуть: «Так і треба». Восени тоді вважай — Буде добрий урожай. (Сніг) |
Я падаю на ваші хати, Я білий-білий, волохатий, Я прилипаю вам до ніг І називаюсь просто... (сніг). Л. Вознюк |
Що де? Що це? — всі кричать. Білі мухи он летять. (Сніжинки) |
Закружляли у повітрі І легенькі, і біленькі, Ці маленькі балеринки Під одним ім’ям... (сніжинки). |
Зірка сніжно-біла На рукав, мені злетіла. Поки ніс її сюди, Стала краплею води. (Сніжинка) В. Верховень |
З неба падають пушинки, Ніби зірочки... (сніжинки). |
.Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (Мороз) *** Без рук, без ніг, а на вікнах малюнки малює. (Мороз) Зроду рук своїх не маю, а узори вишиваю. (Мороз) *** Без сокири і дрючків ставить міст через річки. (Мороз). |
В нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом (Іній) *** Від неба став синій на деревах... (іній). *** На зимові віти Сіли білі квіти. (Іній) |
Прозорий, мов скло, А не вставиш у вікно. (Лід) Л. Вознюк |
Дивне дзеркало на річці: Зиму всю воно лежало, А весна прийшла — не стало. (Лід) |
Вчора ще у річці Плескалась водичка. Як з’явився сивий дід, То зробив з водички... (лід). Л. Вознюк |
Біла морква взимку росте. (Бурулька) Росте весною й тільки вниз, Любить стріху і карниз. (Бурулька) |
Летять, летять сніжинки, Вкривають ліс і сад. Це явище природи Назвали... (снігопад). |
Шумить, гуде і все горою йде. (Завірюха) * ** Цілу ніч гуляє в полі По широкому роздоллі. Білі гори намете — Спочивати в ліс піде. (Завірюха) М, Пономаренко *** Не потрапиш до хатини — завиває... (хуртовина). |
Завірюха в гай прийшла, Та сестрицю привела. Сніг кружля, не стелиться. Зовуть сестру... (хурделиця). Л. Вознюк |
Холод нам несе Мороку, у турботах лине будень, Цей останній місяць року зветься як? Вгадали? (Грудень) |