Корекція аграматизвів (дидактичні ігри та вправи)

Л. М. Шукшина


Проблема формування граматично правильного мовлення дошкільників із вадами мовлення є одночасно і складною, і актуальною.

Оволодіти граматичною будовою мови означає: навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси;

  • узгоджувати іменники з іншими частинами мови за родом та числом;
  • правильно будувати речення, дотримуючись відповідного порядку слів у ньому;
  • вживати прийменники, сполучники;
  • будувати складносурядні й складнопідрядні речення.

Під час обстеження мовлення дітей я виділила найтиповіші помилки:

  1. Граматичні помилки у словотворі.
  2. Граматичні помилки в словозміні:

а) неправильне вживання відмінкових закінчень іменників;

б) відмінювання невідмінюваних іменників;

в) неправильне вживання роду іменників;

г) вживання іменників, що мають тільки однину, в множині, а тих, що мають тільки множину, в однині;

д) неправильне вживання дієслівних і дієприкметникових форм, займенників, числівників;

е) неправильне вживання прийменників в, на, у, під, між, біля.

  1. Структурна несформованість речення.
  2. Пропущення або неправильне вживання службових частин мови.

Я вважаю, що аграматизми повною мірою можуть бути виправлені завдяки спеціально організованому навчанню.

В корекційний процес я включаю заняття з формування лексико-граматичних категорій. Дані заняття проводжу з одним або кількома дітьми (1-4) однакового рівня мовленнєвого розвитку.

Ігри та вправи на засвоєння граматичної будови мови включаю в зміст занять з формування звукової сторони мови та занять з розвитку мовлення і з використанням художньої літератури.

Під час проведення фронтальних та індивідуальних занять намагаюсь добирати цікавий змістовий матеріал, створюю проблемні мовленнєві ситуації, вирішення яких сприяє граматико-орфографічній пропедевтиці знань дітей, які мають мовленнєві вади.

На логопедичних заняттях широко використовую систему граматичних вправ, здійснюю практичне засвоєння лексичних та граматичних категорій. Так, на заняттях знайомлю дітей з різноманітними способами словотвору. Звертаю їхню увагу на створення нових слів за допомогою суфіксів. Наприклад, стіл дерев’яний — він із дерева, кораблик паперовий — він із паперу.

Також на заняттях з формування лексико-граматичних категорій навчаю дітей:

  • правильно будувати прості, складні речення;
  • спостерігати зв’язок слів у словосполученнях і реченнях;
  • поширювати речення другорядними і однорідними членами.

Спочатку за допомогою питань (хто, що робить?) пропоную дітям виділити окремі слова із речень з простим додатком: Толя копає яму. Хто копає яму? Що робить Толя? Потім діти знову складають речення із слів, поданих в іншій послідовності, граматичній формі (череда, пасти, пастух) — Пастух пасе череду.

Навчання здійснюю на основі мовних зразків, застосовую метод моделювання. У процесі корекційної роботи використовую тренувальні вправи, призначення яких — формувати граматичні навички на лексичному матеріалі.

Система граматичних вправ, які я використовую на логопедичних заняттях:

1) відповідає природі мовленнєвої діяльності, наближається до параметрів мовленнєвих актів;

2) забезпечує високий рівень автоматизму всіх операцій.

Форми проведення граматичних вправ, їх технології відповідають психологічним та фізіологічним особливостям дітей.

Граматичний матеріал, який я використовую на заняттях, відповідає комунікативним потребам дітей в залежності від їхнього віку. Для вправ з метою ознайомлення дітей з новими граматичними одиницями, добираю добре відомий лексичний матеріал, а нові слова включаю лише в ті граматичні конструкції, якими дошкільники володіють впевнено.

Дотримуюсь послідовності вправ. На заняттях діти вивчають граматичні конструкції та форми тільки на практиці, граматичну термінологію я не застосовую. Проте використовую деякі лінгвістичні терміни (слово — предмет, слово — дія, слово — ознака, слово — помічник), коли діти засвоїли значення даних слів і користуються ними в самостійному мовленні.

Таким чином, систематична робота над аграматизмами розвиває у дітей слухову увагу, привчає прислухатися до мовлення логопеда, вихователя та свого власного.

Мета всіх мовних вправ — формування і удосконалення зв’язного мовлення.

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ І ВПРАВИ

«Загубилось слово»

Мета: вчити вживати іменники в непрямих відмінках однини.

Діти домовляють розпочате логопедом речення з обов’язковим використанням картинок на звук, який вивчається на даному етапі.

  • Мама увімкнула електричну... (праску).
  • Ми побачили великого... (птаха).
  • Землю скопують... (лопатою).
  • Картини малюють... (пензлем).

«Відлуння»

Мета: вправляти у вживанні множини іменників (у називному відмінку).

На таблиці картинки з зображенням одного предмета. Діти називають цей предмет, потім — його ж у множині.

Диня — дині

равлик —

лебідь —

муха —

півник —

лінійка —

нога —

корова —

павук —

книга —

кіт —

дім —

«Чого немає?»

Мета: вправляти у вживанні родового відмінка однини іменників.

Логопед демонструє предметні картки і зразок висловлювання.

  • У мене немає коня.
  • У мене немає (книги).
  • У мене немає (ручки).
  • У мене немає (олівця).

«Багато — немає»

Мета: вправляти в утворенні і вживанні родового відмінка іменників однини і множини.

Логопед пропонує скласти речення за індивідуальними картинками зі словами багато, немає за зразком.

  • У Сашка багато лимонів.
  • У Толі немає лимонів.
  • У Галі багато яблук.
  • У Івана немає яблук.

(Апельсинів, грейпфрутів, гранатів, баклажанів, кабачків, гарбузів).

У магазині немає/багато пальт (суконь, майок, черевиків, валянків, сорочок, хусток, панчіх, шкарпеток).

«Хто це?»

Мета: вправляти дітей у словотворенні іменників чоловічого роду (особи за їх заняттям).

Логопед називає дію, а діти — іменник.

  • Танцює (хто?) — танцюрист
  • Продає —
  • Співає —
  • їздить на мотоциклі —
  • Плаває —
  • Бореться —

«Він — вона»

Мета: навчити утворювати назви людей за фахом у жіночому роді від іменників чоловічого роду.

Дітям пропонуються картинки і зразок:

Лікар — лікарка

кравець — кравчиня

художник — художниця

продавець — продавщиця

співак — співачка

куховар — куховарка

касир — касирка

двірник — двірничка

пташник — пташниця

«Він — вона»

Мета: навчити утворювати іменники жіночого роду віл назв тварин-іменників чоловічого роду.

Вовк — вовчиця

кріт — кротиха

заєць — заичиха

їжак — їжачиха

олень — олениця

бобер — бобриха

верблюд — верблюдиця

слон — слониха

лев — левиця

гусак — гуска

«Назви лагідно»

Мета: вправляти в утворенні і вживанні зменшувально-пестливих суфіксів іменників.

Гра проводиться з картинками і без них.

М’яч — м’ячик

білка —

чайник —

ключ —

замок —

ніж —

чашка —

ложка —

виделка —

собака —

стакан —

рукавиця "

«Як тебе по батькові?»

Мета: вправляти в словотворенні по батькові чоловічого роду.

  • У Івана син — Іванович
  • У Романа —
  • У Петра —
  • У Степана —
  • У Михайла —

Мета: вправляти в словотворенні по батькові жіночого роду.

  • У Івана дочка — Іванівна.
  • У Романа —
  • У Петра —
  • У Степана —
  • У Михайла —

«Хто нам потрібен?»

Мета: вправляти в словотворенні назв людей за фахом.

Якщо зламався годинник, нам потрібен годинникар. Якщо зламався водопровідний кран, нам потрібен... (слюсар). Якщо немає електричного струму, нам потрібен... (електрик).

«Назви дитинчатко»

Мета: вчити утворювати від іменників — назв малят слова із пестливим суфіксом -тк-.

Використовуються предметні та сюжетні картинки.

  • Слон — слоненя, слоненятко.
  • Черепаха — черепашеня, черепашенятко.
  • Мавпа — мавпеня, мавпенятко.
  • Лев — левеня, левенятко.
  • Білка — білченя, бїлченятко.

«Склади слово»

Мета: вправляти в словотворенні іменників шляхом складання двох основ,

  • Молоко возить — молоковоз.
  • Сіно косить — сінокосилка.
  • Сік варить —
  • М’ясо рубає —
  • Воду возить —

«Чому ми так говоримо?»

Мета: вправляти у видові слів складної звуко- складової структури.

  • Листопад — листя падає.
  • Снігопад — сніг падає.
  • Водоспад —
  • Зорепад —

«Придумаємо нові слова»

Мета: утворення складних слів за зразком. Восени листя падає на землю — це листопад, а взимку на землю падає сніг — це... (снігопад).

«Хто господар?»

Мета: вчити утворювати іменники із суфіксом -овик- на позначення казкових істот.

Поле — польовик

дім — домовик

ліс — лісовик

хмара — хмаровик

луг — луговик

сніг — сніговик

«Хрокало»

Мета: навчити утворювати іменники назв істот за характерною ознакою із суфіксами -л (о).

  • Хто хтокає? — хтокало
  • Хто мукає? — мукало
  • Хто хрюкає? — хрюкало
  • Хто мекає? — мекало в Хто бекає? — бекало
  • Хто гавкає? — гавкало

«Де ми це робимо?»

Мета: вправляти у вживанні іменників — назв приміщень певного призначення:

  • Де їдять? їдять у їдальні.
  • Де сплять? Сплять у спальні.
  • Де роздягаються? У роздягальні.

«Хто де живе?»

  • Коні живуть у конюшні.
  • Корови живуть у (корівнику).
  • Свині живуть у (свинарнику).
  • Вівці живуть в (овечнику).
  • Кури живуть у (курнику).

«Який листок, яка гілка?»

Мета: вправляти в утворенні відносних прикметників.

У грі використовуються картинки: липа, дуб, клен, калина. Логопед показує картинку, питає: «Який листок?» Це кленовий листок.

Яка гілка? Кленова гілка.

Це дубовий листок. Це дубова гілка. Це липовий листок. Це липова гілка.

«Що із чого?»

Мета: утворення відносних прикметників, узгодження іх з іменниками.

Цей посуд зі скла. Це скляний посуд. Цей посуд із глини. Це глиняний посуд. Цей посуд із заліза. Це залізний посуд. Ці чашки із фаянсу. Це фаянсові чашки. Це блюдо із пластмаси. Це пластмасове блюдо. Цей сервіз із порцеляни. Це порцеляновий сервіз.

«Ательє»

Мета: утворення відносних прикметників, складання речень за зразком.

Перед дітьми зразки тканини. Діти називають тканину, утворюють прикметник, узгоджують прикметник з іменником.

  • Льон — лляна сукня. Оля одягла лляну сукню.
  • Полотно — полотняна сорочка. Сашко одягнув полотняну сорочку.
  • Нейлон —
  • Шовк —
  • Капрон —
  • Ситець —

«На городі і в саду, у лісі»

Мета: закріплення словотворення відносних прикметників від назв овочей, фруктів, дерев.

  • Береза — березовий сік (ліс, гілка).
  • Горіх — горіховий кущ (варення).
  • Гриб — грибний соус (суп, дощ).
  • Огірок — огірковий крем (салат).
  • Черешня — черешневе варення (сироп).
  • Томат — томатний сік (пюре, паста).
  • Гарбуз — гарбузова каша (пюре, варення).

«Хто що робить?»

Мета: вправляти в узгодженні в числі дієслів теперішнього часу з іменниками.

Дітям пропонується сюжетна картинка, на якій зображена проста дія. Діти за допомогою питань складають речення.

  • Що робить дівчина? Дівчина співає.
  • Що робить хлопчик? Хлопчик співає.
  • Що роблять діти? Діти співають.

«Чия іграшка?»

Мета: вправляти в утворенні і вживанні присвійних прикметників з суфіксом -ин-.

Діти за предметними картинками складають речення.

У Марійки лялька. Це Марійчина лялька. У Інги дзиґа. Це Інжина дзиґа. У Ольги мозаїка. Це Ольжина мозаїка.

Творення присвійних прикметників з суфіксом -їн-.

  • У Надії кубик. Це Надіїн кубик.
  • У Софії сумочка. Це Софїіна сумочка.

«Чий хвіст?»

Мета: вчити утворювати присвійні прикметники від назв тварин, птахів:

  • Собака — собачий хвіст;
  • Лисиця — лисячий хвіст;
  • Білочка — білчин хвіст;
  • Ведмідь — ведмедів хвіст.

«Чий дзьоб?»

  • Ластівка — ластівчин;
  • Соловей — соловейків;
  • Жайворонок — жайворонків;
  • Шпак — шпаків.

«Назви лагідно»

Мета: вправляти у вживанні прикметників з різними суфіксами:

  • Чорна голова — чорненька голівка;
  • Чорний хвіст — чорненький хвостик;
  • Чорні очі —
  • Дзьоб —
  • Язик —

«Роблю — зроблю»

Мета: вчити утворювати форми майбутнього часу за допомогою префіксів.

Дітям пропонуються картинки і зразок висловлювання:

Перу — виперу

їм — з’їм

лагоджу — полагоджу

рву — зірву

збираю — зберу

пишу — напишу

«Навпаки»

Мета: вправляти в утворенні за допомогою префіксів спільнокореневих дієслів протилежного значення.

  • Ввійти — вийти.
  • Забігти — вибігти.
  • Зв’язати — розв’язати.
  • Приклеїти — відклеїти.
  • Приїхати — поїхати.

«Що зробили птахи?»

Мета: вправляти у вживанні дієслів з різними префіксами.

Птахи відлетіли, прилетіли, злетіли, перелетіли, долетіли, вилетіли, залетіли, влетіли, підлетіли, полетіли.

«Знайди маленьке слово»

Мета: вправляти у вживанні прийменників на, під.

Дітям пропонуються картинки. Логопед промовляє речення, пропускаючи прийменник. Діти знаходять потрібне «маленьке слово» і промовляють правильно речення.

  • Кіт спить... дивані.
  • Кіт сидить... диваном.
  • Мишка сидить... мішку.
  • Папуга сидить... гілці.
  • Котя стоїть... тополею.

«Хто з ким?»

Мета: практичне засвоєння прийменника з.

Логопед розкладає картинки з зображенням дорослих тварин та їх малят і говорить: «Вийшли на галявину тварини. Кожна мама покликала до себе своє дитинча. Знайдіть дитинчат і поставте їх з мамою ».

Питання: «Хто з ким гуляє?»

Лисиця з лисеням (лисенятком ).

«З чим кошик?»

У дітей у руках кошики. Вони ідуть «у ліс». У кошики діти збирають гриби, горіхи, ягоди (картинки).

Логопед питає: «У тебе з чим кошик?»

«У мене кошик з ягодами» — відповідає дитина.

«Хто з ким стоїть?»

Діти стоять парами. Логопед питає: «Оля, з ким ти стоїш?» «Я стою з Оксаною», — відповідає Оля.

«Хто на чому поїде?»

Мета: практичне засвоєння вживання прийменника на.

Дітям пропонуються предметні картинки з зображенням транспорту. Діти беруть картинки і відповідають на питання: «Ти на чому поїдеш?» «Я поїду на машині (велосипеді, автобусі, мотоциклі, самокаті).

Питання: «На чому ростуть?»

  • Ромашки ростуть на...
  • Горіхи ростуть на...
  • Гриби ростуть на...
  • Яблука ростуть на...

Питання:

  • «Хто на чому сидить?»
  • «Хто на кого дивиться?»
  • «Хто на кого сердиться?»

«Допоможи Незнайці»

Мета: вправляти у вживанні прийменників. Логопед. «Незнайка придумав різні речення. Послухайте: „Квіти стоять на вазі”».

Діти виправляють.

  • «Мама і Маша ідуть на кіно».
  • «Кіт заліз під дерево».
  • «Риба живе на воді».

«Овочі»

Мета: розпізнавання прийменників в, на.

1) Діти складають речення за опірними картинками і питанням: де ростуть овочі?

  • Томат росте на землі.
  • Буряк росте в землі.
  • Огірок росте на землі.
  • Картопля росте в землі.
  • Кабачок росте на землі.
  • Редиска росте в землі.
  • Горох росте на землі.
  • Морква росте в землі.

2) Діти розглядають картинки. Потім відбирають рослини, які ростуть у садку, на городі, у полі, у лісі. Відповідають на питання: що де росте? Горіхи ростуть у лісі. Кабачок росте на городі

тощо.

«Порахуй»

Мета: узгодження числівників з іменниками.

1) порахувати предмети:

одна кулька, дві кульки, п’ять кульок.

2) порахувати скільки предметів і які вони: один білий гриб, два білих гриба, п’ять білих грибів.

«Які вони?»

Мета: утворення складних речень.

Логопед

  • «Розкажіть, які лимон і кавун за смаком». Лимон кислий, а кавун солодкий.
  • Які за кольором вугілля і крейда?

Вугілля чорне, а крейда біла.

  • Які за кольором огірок і помідор?

Огірок зелений, а помідор червоний, якщо стиглий.

«Чомучка»

Мета: утворення складних речень.

Діти відповідають на питання.

  • Чому прийшов лікар?
  • Чому люди беруть парасольки?
  • Чому відлітають птахи?
  • Чому діти ходять до школи?
  • Чому взимку тепло одягаються?

«Склади речення»

Мета: вчити складати речення з однорідними членами.

Діти за картинками складають речення типу:

  • У саду ростуть дерева:
    • яблука;
    • сливи;
    • вишні.
  • У магазині продають одяг:
    • пальто;
    • сукні;
    • костюми.

«Що я буду робити?»

Мета: вчити складати речення з сполучником і.

Діти складають речення за зразком:

У мене м’яч і сачок. Я буду грати в М’яч і ловити метелика.

«Хто у кого?»

Мета: засвоєння складносурядного речення з сполучником а.

Спочатку діти складають прості речення типу: «У корови теля». Потім за зразком логопеда складають складносурядні речення за двома парами картинок.

У корови теля, а у кози козеня.

«Скажи більше»

Мета: поширення речень.

Логопед говорить речення і пропонує дітям збільшити його, послідовно додаваючи слова.

Наприклад:

Ми граємо.

Ми граємо в магазин.

Ми граємо в магазин довго і дружно.

«Спробуй сам»

Мета: вчити будувати речення за початком.

Логопед починає говорити речення, діти продовжують (висловлюють різні думки):

  • Всім потрібні...
  • Влітку ми вирішили...
  • У дівчини була...
  • Над галявиною...

«Я починаю, а ти закінчи»

Мета: вчити слухати і розуміти складні конструкції.

  • Я хочу, щоб...
  • Добре жити на світі, коли...
  • Вона підійшла до мене, і...
  • Розкажіть мені, де...

«Моє питання — твоя відповідь»

Мета: вчити будувати свої висловлювання.

  • Хто зачарував Кая?
  • Кого перехитрив Колобок?
  • Хто переміг злого Бармалея?
  • Хто подарував Попелюшці черевички із кришталю?
 

Вгору