Дидактичні ігри і завдання з формування лексики

В. Ф. Пугакова


РОЗВИТОК АНТОНІМІЇ

1. Вибрати з трьох слів слова-антоніми. Пропонуються слова — іменники, дієслова, прикметники.

  • Друг, сум, ворог.
  • Ніч, доба, день.
  • Радість, радісний, сум.
  • Піднімати, опускати, брати.
  • Давати, продавати, віддавати.
  • Купувати, продавати, віддавати.
  • Говорити, йти, мовчати.
  • Високий, великий, низький.
  • Довгий, великий, короткий.
  • Великий, низький, маленький.
  • Білий, довгий, чорний.
  • Короткий, маленький, довгий.
  • Важкий, довгий, легкий.
  • Добрий, світлий, поганий.

2. Вибрати з 3-4 слів одне, антонімічне за змістом.

  • Холодильник — (морозиво, електроплита, лампа, сніговик).
  • Олівець — (зошит, ручка, гумка, альбом).
  • Клей — (ножиці, пензлик, папір, олівець).
  • Душ — (мило, рушник, мочалка, відро з водою).
  • Цукор — (чай, кавун, лимон, чайник).
  • Мікрофон — (праска, навушники, гітара, магнітофон).
  • Молоток — (сокира, кліщі, рубанок, цвях).
  • Обігрівач — (сумка, пилосос, вентилятор, праска).
  • Сірники — (свічка, сковорода, вогнегасник, плита).

3. Закінчити речення і назвати слова, протилежні за змістом/

  • Слон великий — комар...
  • Камінь важкий, а пушинка...
  • Попелюшка добра, а мачуха...
  • Взимку погода холодна, а влітку...
  • Цукор солодкий, а гірчиця...
  • Дерево високе, а кущ...
  • Дідусь старий, а внук...
  • Суп гарячий, а компот...
  • Сажа чорна, а сніг...
  • Лев сміливий, а заєць...
  • Молоко рідке, а сметана...
  • Річка широка, а струмочок...
  • Працювати важко, а відпочивати...
  • Вдень ясно, а вночі....
  • Сьогодні весело, а вчора було...
  • Заєць скаче швидко, а черепаха повзає...
  • Переходячи вулицю, спочатку подивися наліво, а потім...
  • Кричать голосно, а шепочуть...
  • Я хвора, але скоро буду...
  • Я живу близько від річки, а мій друг...
  • Продавець продає, а покупець...
  • Друзі часто сваряться, але швидко...
  • Легко захворіти, але важко...
  • Логопед питає, а діти...
  • Вранці діти приходять до дитячого садочка, а ввечері...
  • Спочатку гостей зустрічають, а потім...
  • При зустрічі вітаються, а при розставанні...
  • Увечері лягають у ліжко, а вранці...

4. Порівняти:

  • за смаком: гірчицю і мед;
  • за кольором: сніг і сажу;
  • за висотою: дерево і квітку;
  • за шириною: дорогу і стежину;
  • за віком: хлопця і дідуся;
  • за вагою: гирю і пушинку;
  • за розміром: будинок і курінь.

5. До заданих слів придумати протилежні слова. Пропонується наступний мовний матеріал:

а) іменники: день, ранок, схід, весна, зима, добро, друг, бруд, спека, мир, правда, радість, вдих, видих, користь;

б) прикметники: хворий, білий, високий, веселий, темний, гіркий, добрий, здоровий, новий, молодий, гострий, товстий, широкий, сухий, сміливий, твердий, чистий, яскравий, красивий, хороший;

в) дієслова: увійти, говорити, узяти, знайти, забувати, насмітити, лягати, одягатися, миритися,

опускати, допомагати, сміятися, залетіти, закривати, включати, входити, хвалити, заснути, вирішити;

г) прислівники: близько, рідко, повільно, рано, темно, низько, легко, важко, радісно, багато, погано, сухо, широко, яскраво, високо, чисто, мокро, ясно, швидко.

6. Гра «Скажи навпаки».

Використовуються слова: більше — менше,

важче — легше, вище — нижче, швидше — повільніше тощо.

 

  • Вантажівка і таксі. Що більше? Що менше?
  • Жираф і кінь. Хто за кого вищий? Хто за кого нижчий?
  • Слон і ведмідь. Хто важчий? Хто легший?
  • Заєць і черепаха. Хто бігає швидше? Хто рухається повільніше?

 

7. Гра з м’ячем «Скажи навпаки».

Логопед називає слово і кидає м’яч одному з дітей. Дитина, що зловила м’яч, повинна придумати слово, протилежне за значенням, сказати це слово і кинути м’яч назад логопеду.

Одягнути — (роздягнути), кинути — (зловити), покласти — (прибрати), купити — (продати), підняти — (опустити), заховати — (знайти), дати — (узяти), налити — (вилити).

РОЗВИТОК СИНОНІМІЇ

1. Вибрати з трьох слів два слова, які «приятелюють»:

а) серед іменників: будинок, солдат, боєць; будинок, вулиця, будівля;

б) серед прикметників: сумний, засмучений, глибокий; хоробрий, дзвінкий, сміливий; великий, красивий, гарний;

в) серед дієслів: узяти, схопити, йти; думати, їхати, міркувати; радіти, веселитися, вбиратися.

2. Придумати синоніми до слів:

а) до іменників: печаль — (смуток), солдат — (боєць), приятель — (друг);

б) до дієслів: ллється — (тече);

в) до прикметників: крихітний — (маленький), сміливий — (хоробрий).

3. Придумати речення з кожним із слів, які «приятелюють »:

їжа — корм — харчі; вантаж — ноша — багаж; людина — незнайомець — гість; великий — величезний — велетенський; швидкий — скорий — стрімкий; ніяковий — незграбний — нескладний.

4. Гра «На що схоже?»

Дітям пропонується підібрати схожі слова (порівняння).

  • Білий сніг схожий на (що?)...
  • Синій лід схожий...
  • Густий туман схожий...
  • Чистий дощ схожий...
  • Блискуча на сонці павутина схожа...

Слова для довідок: вата, пух, скло, білий дим, сльози, срібло.

5. Гра «Закінчи речення» (підбери порівняння).

  • Земля вкрита снігом, як...
  • Лід блищить біля берега,як...
  • Туман стелеться над озером, як...
  • Дощинки течуть по обличчю, як...

6. Пояснити, чим відрізняються слова. Підібрати малюнки до кожного слова. Придумати речення зі словами.

Шити — в´язати, мити — прати, лежати — спати, класти — ставити, чистити — підмітати, лежати — стояти, будувати —лагодити, нести — везти, малювати — розфарбовувати.

БАГАТОЗНАЧНІСТЬ СЛІВ

Спочатку уточнюються різні значення омонімів-іменників, потім проводиться робота над переносним значенням слів і словосполучень.

1. Вибрати серед інших малюнки (або предмети), назви яких звучать однаково. Пояснити значення схожих слів. Наприклад: коса (у дівчинки), коса (знаряддя праці), коса (у морі).

2. Пояснити значення слів у словосполученнях: прозорий ключ, залізний ключ; гостра коса, довга коса; смачна вівсянка, спляча вівсянка; пухнасті лисички, смачні лисички; хвора ніжка, дерев´яна ніжка; пухка ручка, дверна ручка.

3. Визначити, стосовно яких предметів використовуються слова. Пропонуються питання — «укого?», «учого?» Наприклад:

  • ручка — у людини, у дверей, у валізи, у сумки;
  • язичок — у людини, у черевика;
  • ніжка — у стільця, у дитини, у гриба.

ФОРМУВАННЯ ВАЛЕНТНОСТІ ДІЄСЛОВА

Використовуються наступні завдання.

1. Додати одне загальне слово до двох слів (з використанням питань).

  • Дерево, квіти — що роблять?
  • Кішка, собака — що роблять?
  • Тарілка, кухоль — що роблять?
  • Дощ, сніг — що роблять?
  • Фрукти, овочі — що роблять?
  • М´яч, яблуко — які?
  • Цукор, мед — які?
  • Сніг, лід — які?
  • Вода, молоко — які?
  • Сидить, стоїть — хто?
  • Ллється, дзюрчить — що?
  • Шумить, дме — що?
  • Росте, зеленіє — що?
  • Кругле, соковите — що?
  • Жовтий, кислий — що?
  • Високе, зелене — що?
  • Довгий, дерев´яний — що?
  • Яскраве, тепле — що?

2. Підібрати якомога більше назв предметів (іменників) до назви дії (дієслова).

  • Біжить хто? (людина, звір); що? (річка, струмок, молоко, час).
  • Йде хто? (дівчинка, кішка); що? (час, дощ, сніг, град).
  • Росте хто? (дитина, цуценя); що? (дерево, квітка). Дається завдання підібрати малюнки, назви яких можуть уживатися з даним словом- дієсловом.

3. «Хто як пересувається?»

Логопед показує малюнки, на яких зображені тварини. Діти визначають їх і називають, як вони пересуваються:

  • кінь — скаче
  • риба — плаває
  • змія — повзає
  • жаба — стрибає
  • птах — літає

4. «Хто як їсть?» (за малюнками)

  • Кішка — хлебче молоко.
  • Собака — гризе кістку.
  • Корова — жує сіно.
  • Курка — клює зерно.

5. «Хто як голос подає?» (за малюнками)

  • голуб воркує
  • жаба квакає
  • горобець цвірчить
  • вовк виє
  • ворона каркає
  • ведмідь реве
  • свиня хрюкає
  • корова мукає
  • собака гавкає
  • півень кукурікає
  • курка кудкудакає
  • качка крякає
  • сорока стрекоче
  • сова ухає
  • кішка нявчить
  • вівця бекає
  • кінь ірже

6. Назвати слово-дію. Дітям задаються питання:

  • Що робить людина, якщо вона їсть вранці? (Снідає)
  • Що робить людина, якщо вона їсть вдень? (Обідає)
  • Якщо вона їсть увечері? (Вечеряє)

7. «Хто що уміє робити?»

Дітям пропонуються малюнки із зображенням людей різних професій. Діти називають, хто що робить:

  • вчитель навчає
  • лікар лікує
  • прибиральниця прибирає
  • шофер водить машину
  • художник малює
  • кравець шиє
  • тесляр рубає сокирою, пиляє, стругає
  • кресляр креслить
  • будівельник будує будинки
  • продавець продає
  • двірник підмітає
  • перукар стриже
  • кухар варить, смажить

8. «Хто які звуки видає?»

  • двері — скриплять
  • вітер — свистить
  • струмочок — дзюрчить
  • машина — гуде
  • дощ — шумить
  • папір — шарудить
  • листя — шелестить
  • грім — гуркоче
  • град — стукає

9. «Хто або що може це робити?»

  • бігати —...
  • літати —...
  • стрибати —...
  • стояти —...
  • плавати —...
  • йти —...
  • скакати —...
  • повзати —..
  • лежати —...
  • котитися —...

10. Гра в лото «Хто що робить?»

На картках лото зображені люди і тварини, що виконують різні дії. Логопед називає дію. Діти знаходять відповідний малюнок і називають речення. Якщо речення відтворене правильно, малюнок закривається фішкою.

Наприклад, логопед називає слово «скаче», діти знаходять зображення даної дії (заєць скаче, кінь скаче, жаба скаче) і закривають малюнки після відтворення речень.

Пропонуються картки на дієслова: йде, стоїть, лежить, сидить, біжить, плаває, летить, спить, гладить, скаче, повзе, гойдається та ін.

11. Відгадати назви тварин.

  • Мукає (хто?)—...
  • ірже —...
  • хрюкає —...
  • нявчить —...
  • гавкає —...
  • бекає —...

12. До назв тварин підібрати і записати слова, які відповідають на питання: «Якголос подає?», «Як рухається?», «Якїсть?» Наприклад:

  • Кішка — нявчить, муркоче, крадеться, стрибає, лазить, хлебче.
  • Собака — гавкає, гарчить, біжить, кидається, стрибає, кусає, гризе.

13. Підібрати якомога більше слів до назв тварин, які відповідають на питання «Хто що робить?»

  • Курка — кудкудакає, квокче, клює, скликає, біжить.
  • Корова — мукає, жує, обмахується (хвостом), лежить, стоїть, йде, годує (теля).

14. Гра «Відгадай, що це за тварина?»

Логопед називає дії, які властиві даній тварині. Діти повинні відгадати, про яку тварину йде мова.

  • Вартує, гризе, гавкає (хто це?)
  • Нявчить, хлебче, дряпається —...
  • Хрюкає, риє землю, чавкає —...
  • Ірже, бігає, скаче —...
  • Бекає, буцається —...
  • Мукає, жує, ходить —...
  • Літає, дзижчить, жалить —...

15. Відгадати загадку.

Вона руденька, ще й хитренька,

Не велика й не маленька.

Вона — вовчику сестричка,

А зовуть її... (Лисичка).

Після відгадування пропонується описати, яка лисиця.

16. Придумати і записати якомога більше слів, що відповідають на питання «що робить?», «що роблять?», за темою «Рання осінь»

  • сонце (що робить?) —...
  • дерева —...
  • трава —...
  • листя —...
  • дощ —...
  • люди —...
  • хмари —...
  • тварини —...
  • квіти —...

17. Придумати слова, що відповідають на питання «хто?» або «що?», за темою «Осінь».

  • приходить (що?) —...
  • відлітають —...
  • в´януть —...
  • мокне —...
  • жовтіє —...
  • дме —...
  • мжичить —...
  • пливуть —...
  • готуються до зими —...
  • облітає —...

18. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «що робить?», «що роблять?», за темою «Зима».

  • сніг (що робить?) —...
  • діти —...
  • вітер —...
  • узори. —...
  • сніжинки —...
  • птахи —...
  • небо —...
  • люди —...
  • іній —...

19. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «хто?» або «що?», за темою «Зима».

  • настає (що?) —...
  • свище—...
  • ліплять —...
  • блищить —...
  • лежить —...
  • катаються —...
  • замерзає —...
  • кружляють —...
  • бушує —...
  • зіщулилися —...

20. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «що робить?», «що роблять?», за темою «Весна» (рання, пізня).

  • сонце (що робить?) —...
  • птахи —...
  • струмки —...
  • яблуні —...
  • трава —...
  • бурульки —...
  • сади —...
  • листя —...
  • сніг —...
  • дерева —...
  • бруньки —...
  • діти —....

21. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «хто?» або «що?», за темою «Весна».

  • тане (що?) —...
  • гріє —...
  • біжать —...
  • розпускаються —...
  • з’являються —...
  • зеленіє----- ...
  • прилітають —...
  • вкриваються листям —...
  • квітнуть —...
  • Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «що робить?», «що роблять?», за темою «Літо».
  • сонце (що робить?) —...
  • фрукти, овочі —...
  • трава —...
  • селяни —...
  • квіти —...
  • хмари —...
  • діти —...
  • небо —...
  • птахи —...
  • листя —...

22. Уточнення синтагматичних зв’язків прикметника та іменника. Відповіді на питання «який?», «яка?», «яке?», «які?»

Логопед називає слово, що позначає предмет. Діти повинні підібрати до нього якомога більше слів, що відповідають на дані питання.

Наприклад: трава (яка вона?) — зелена, м´яка, шовковиста, висока, смарагдова, густа, слизька, суха, болотна...

Перемагає той, хто назве останнім слово- прикметник.

23. Додати слово до речення, що відповідає на питання «який?», «яка?», «яке?», «які?»

Світить (яке?) сонце.

Підібрати якомога більше слів, що відповідають на питання «яке?»

Сонце — яскраве, блискуче, червоне, велике, веселе, радісне, весняне...

24. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «який?», «яка?», «яке?», «які?», за темою «Осінь» (рання, пізня).

  • сонце (яке?) —...
  • вітер —...
  • земля —...
  • дощ —...
  • хмари —...
  • день —...
  • небо —..
  • листя—...
  • трава —...

25. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «який?», «яке?», «яка?», «які?», за темою «Зима».

  • сонце (яке?)—...
  • сніжинки —...
  • вітер —...
  • небо —...
  • погода —...
  • іній —...
  • сніг—...
  • повітря —...
  • узори —..
  • день —...
  • мороз —...
  • лід —...

26. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «який?», «яка?», «яке?», «які?», за темою «Весна» (рання, пізня).

  • сонце (яке?)—...
  • бурульки —...
  • ніч —...
  • небо —...
  • струмок —...
  • хмари —...
  • листочки —...
  • сніг —...
  • день —...

27. Придумати якомога більше слів, що відповідають на питання «який?» «яка?», «яке?», «які?», за темою «Літо».

  • сонце (яке?)—...
  • трава —...
  • погода —...
  • небо —...
  • листя—...
  • дощ—...
  • хмари —...
  • квіти —...
  • день —...
  • повітря —...
  • дерева —...
  • ніч —...

28. Придумати слова, що відповідають на питання «що?», за темою «Овочі і фрукти».

  • великий (що?) — кавун
  • крупний —...
  • дрібний —...
  • жовта —...
  • довгий —...
  • свіжий —...
  • синя —...
  • зелений —...
  • чорна —...
  • солодка —...
  • стигла —...
  • маленька —...
  • круглий —...
  • твердий —...
  • смачне —...
  • соковитий —...
  • червона —...
  • овальна —...
  • м´яка —...
  • гіркий —...
  • хрусткий —...

29. Придумати слова, що відповідають на питання «хто?», за темою «Дикі тварини».

  • великий (хто?) — слон
  • могутній —...
  • сірий —...
  • боязкий—...
  • швидкий —...
  • хижий —...
  • маленька —...
  • плямистий —...
  • незграбний —...
  • слабка —...
  • горбатий —...
  • пухнаста —...
  • смугаста —...
  • бурий —...
  • добрий —...
  • хитра —...
  • колючий —...
  • довгоногий —...
  • сильний —...
  • злий —...
  • спритна —...

30. Придумати слова, що відповідають на питання «що?», за темою «Транспорт».

  • новий (що?) —...
  • вантажний —...
  • маленька —...
  • довгий —...
  • великий —...
  • швидкохідний —...
  • старий —...
  • триколісний —...
  • могутній —...

31. Гра з м’ячем «Розкажи про зайчика».

На дошці малюнок із зображенням зайця. Логопед дає завдання дітям придумати слова, що описують зовнішній вигляд зайця, його звички, настрій, «характер».

Потім логопед кидає м’яч одному з дітей. Дитина, що зловила м’яч, називає слово, що відповідає на питання «Який заєць?», і кидає м’яч назад логопеду. В процесі гри логопед міняє питання.

  • Який заєць? (Сірий, білий, довговухий, полохливий)
  • Яка шуба у зайця? (Сіра влітку, біла взимку, пухнаста, м´яка)
  • Який у зайця може бути настрій? (Веселий, сумний, гарний, поганий)
  • Які зайченята бувають у зайця? (Швидкі, спритні, веселі, довговухі)

32. Складання дітьми загад ок-описів за певнимпланом.

Наприклад, дітям пропонують скласти загадку про одяг, використовуючи опис кольору, розміру, форми, матеріалу, з якого він зроблений, пори року, коли його носять.

Смугастий, довгий, теплий, вовняний, носять восени, взимку. Що це? (Шарф)

33. Додати в речення слово, що відповідає на питання «як?». Наприклад:

Черепаха повзає (як?)... (поволі). Сонце світить (як?)... (яскраво).

РОЗВИТОК СЛОВОТВОРЕННЯ

З метою розвитку словотворення використовуються наступні прийоми роботи.

1. Гра «Назви ласкаво».

Логопед пропонує дітям запросити в гості ляльку. Лялька маленька, і її можна назвати «лялечка» . Всі предмети для лялечки теж маленькі,і тому їх треба називати ласкаво.

В процесі гри діти утворюють зменшувально- пестливі форми іменників (столик, стільчик, огірочок, помідорчик, вазочка, серветочка, тарілочка тощо).

2. Гра «Що для чого?».

Логопед пропонує дітям назвати предмети, які лежать на столі (хліб, цукор, цукерки, мило). Потім ставить питання: «Де зберігаються ці предмети?» (Хліб—у хлібниці, цукор —у цукорниці, цукерки — в цукерниці, мило — в мильниці.) Під час називання предметів їх кладуть у той посуд, у якому вони зберігаються.

Логопед ще раз пропонує послухати ці словаі визначити їх загальну частину. При цьому логопед акцентує голосом суфікс -ним-.

Далі логопед робить висновок: посуд, у якому що-небудь зберігається, звичайно називається словом, в якому є частина слова -ниц-.

3. Гра «Хто у кого?».

В процесі гри використовуються малюнки з зображенням тварин і їх дитинчат.

Спочатку логопед загадує дітям загадку про тварин. Наприклад:

Сама мала, шубка пухка,

З гілки на гілку стрибає,

Шишки, горішки збирає. (Білка)

— А як називають дитинчат білки? (Білченята)

— Зараз ми пограємо в гру «Хто у кого?» Для цього вам треба пригадати дитинчат тварин.

Логопед називає тварин і показує малюнки. Діти згадують назви дитинчат тварин (лисеня, кошеня тощо).

4. Гра з м’ячем «Правильно назви дитинчат

тварин».

На дошці малюнок «Лисиця і лисенята». Діти згадують назву одного дитинчати лисиці.

— Подивіться, діти, на малюнок. У лисиці одне лисеня чи багато? (Багато)

— Лисеня — одне. А як сказати одним словом, якщо їх багато? (Лисенята)

— А зараз пограємо з м’ячем.

Логопед називає дитинчат у однині і кидає м’яч, а діти називають множину цього слова і повертають м’яч назад логопеду.

5. Гра «Як звуть маму, тата і дитинча (дитинчат)?».

На дошці малюнок за казкою «Три ведмеді».

— Яку казку нагадує вам цей малюнок? (Казку «Три ведмеді»)

— Пригадуєте, як звали тата, маму і дитинча в цій казці? (Тато — ведмідь Михайло Іванович, мама — ведмедиця Настасья Петрівна, дитинча — ведмежа Михайлик).

Три ведмеді — це ведмідь, ведмедиця і ведмежа. У кожній лісовій сім’ї тато, мама і дитинча називаються по-різному.

За малюнками діти називають тата, маму і дитинча (дитинчат) тварин:

  • Лис — лисиця — лисеня — лисенята;
  • заєць — зайчиха — зайченя — зайчата;
  • вовк — вовчиця — вовченя — вовченята;
  • їжак — їжачиха — їжаченя — їжаченята;
  • лев — левиця — левеня — левенята;
  • тигр — тигриця — тигреня — тигренята;
  • слон — слониха — слоненя — слоненята тощо.

Далі уточнюються назви свійських тварин і їхніхдитинчат.

6. Уточнити значення і закріпити правильневживання назв професій з суфіксом -ар-(-яр-).

Логопед пропонує дітям відповісти на запитання:

  • Хто стриже, робить зачіски? — Перукар.
  • Хто вставляє скло? — Скляр.
  • Хто кладе камені? — Каменяр.
  • Хто лагодить годинники? — Годинникар. а Хто ремонтує чоботи? — Чоботар.

Далі логопед ставить питання: «Яка загальна частина в словах перукар, скляр, муляр, годинникар, чоботар? »

Логопед інтонаційно виділяє голосом суфікс -ар-(-яр-). Діти роблять висновок, що в багатьох словах, які позначають професії, чується частина слова -ар- (-яр-).

7. Гра «Як назвати?».

Логопед пропонує дітям назвати: того, хто на паровозі їздить — машиніст;

  • хто вранці робить зарядку — фізкультурник, спортсмен;
  • хто пісні складає — композитор;
  • хто грає на роялі — піаніст;
  • хто водить вертоліт — льотчик, пілот.

8. Уточнення назв професій жіночого роду з суфіксами -к-(-ц-).

Приклад: чоловік — актор, а жінка — акторка... Назвіть жіночі професії:

  • співак —...
  • піаніст —...
  • учитель —...
  • тракторист —...
  • льотчик—...
  • прибиральник —...
  • художник —...
  • провідник —...

9. Диференціація дієслів доконаного і не доконаного виду. Логопед пропонує дітям показати на малюнках, де дія вже завершена, а де ще здійснюється.

  • мила — вимила
  • вішає — повісила
  • малює — намалював
  • умивається — вмився
  • одягається — одягнувся
  • ховається — сховався

10. Гра «Чим відрізняються слова?».

Логопед просить дітей показати на малюнках: хто умиває —умивається, купає — купається, ховає — ховається, причісує — причісується, витирає— витирається, взуває — взувається, гойдає яч — гойдається, одягає — одягається.

— Послухайте ще раз ці слова і скажіть, яка загальна частина чується в кінці цих слів? (-ся)

З метою закріплення матеріалу діти називають різні дії, зображені на малюнках, роблятьвисновок: дієслова умивається, взувається, купається, гойдається, ховається, причісується, витирається, одягається означають, що людина робить щось сама з собою.

11. Диференціація дієслів із префіксами (за малюнками).

а) У імпресивному мовленні.

Логопед називає слова, діти повинні показати відповідний малюнок. Мовний матеріал: входить — виходить, залітає — вилітає, підходить — відходить, підпливає — відпливає, під’їжджає — від’їжджає, заїжджає — з’їжджає, наливає — виливає, залазить — злазить.

б) У експресивному мовленні.

Логопед пропонує дітям назвати дії за малюнками, а потім придумати речення з цими словами.

12. Утворення присвійних прикметників. Логопедрозповідає казку.

ХВОСТИ

Одного разу прокинулися тварини в лісі і не знайшли в себе хвостів. Вони вирішили, що вночі вітер відірвав їх і розніс по лісу. Ось і пішли звірі лісом шукати свої хвости. (Давайте і ми допоможемо їм!) Але хвости сховалися в лісі, і, щоб знайти їх, треба вміти їх правильно називати, відповідаючи на питання: «Чий це хвіст?»

Ось на сосні висить сіренький, пухнастенький хвостик білки. Чий це хвіст? (Білячий) Білка знайшла свій хвіст. А під дубом лежить коричневий хвіст ведмедя. Чий це хвіст? (Ведмедячий) Дамо ведмедю його короткий хвіст. У гущавині лісу знайшовся хвіст вовка. Чий це хвіст? (Вовчий) А ось в моху видніється рудий, пухнастий хвіст лисиці. Чий це хвіст? (Лисячий) А на пеньочку — тоненький, маленький хвостик мишки. Чий це хвостик? (Мишачий)

Всі тварини знайшли свої хвости і були цьому дуже раді.

Потім логопед пропонує пригадати, як називаються хвости у свійських тварин: хвіст собаки — собачий, хвіст кота — котячий, хвіст корови — коров´ячий, хвіст коня — кінський, хвіст бика — бичачий, хвіст кози — козячий, хвіст вівці — овечий, хвіст барана — баранячий.

13. Гра «Єралаш».

Використовуються малюнки з зображенням тварин, що розрізані на три частини. Дітям роздаються частини розрізаних малюнків. На дошку виставляється одна з частин малюнка, наприклад, зображення тулуба тварини. Діти знаходять у себе зображення інших частин — голови, хвоста. При цьому вони повинні правильно назвати, чия це голова або хвіст. Наприклад: «У мене на малюнку лисячий хвіст». Потім з частин діти складають цілий малюнок.

14. Гра в лото «Що з чого зроблено?»

Дітям роздаються картки лото із зображенням різних предметів. Логопед називає предметі той матеріал, з якого він зроблений. Наприклад: «Ваза зі скла». Діти шукають зображення цього предмету на картках. Той, у кого на картці є цей предмет, повинен назвати словосполучення прикметника й іменника, тобто відповісти на питання «яка?» (скляна ваза), а потім закрити малюнок фішкою.

Мовний матеріал: ваза зі скла — скляна, сковорода з чавуну— чавунна, ложка з дерева — дерев´яна, ніж із металу — металевий, відро з заліза — залізне, ваза з кришталю — кришталева, чашка з порцеляни — порцелянова, плаття з шовку — шовкове, коробка з картону — картонна, шарф із вовни — вовняний, булка з пшениці — пшенична, хліб із жита — житній, варення з вишні — вишневе, дорога з піску — піщана, сумка зі шкіри — шкіряна, м’яч із гуми — гумовий, шуба з хутра — хутряна, дах із соломи — солом´яний, іграшка з пластмаси — пластмасова, труба з цегли — цегляна, подушка з пуха — пухова, ковдра з вати — ватяна.

15. Назвати правильно листя.

Листок дуба — дубовий, листок берези — листок липи —листок вільхи —листок горобини —..., листок осики —..., листок клена —..., листок яблуні —..., листок смородини —.../шишка сосни —..., шишка ялини —..., сережка вільхи —....

16. Порівняти й закінчити речення.

Апельсин великий, а кавун ще більший. Полуниця маленька, а смородина ще... Диня солодка, а кавун ще... Персик м´який, а слива ще... Груша смачна, а ананас ще... Дерево високе, а башта ще... Кущ низький, а трава ще... Клен товстий, а дуб ще... Горобина тонка, а очерет ще... Куля легка, а пушинка ще... Сумка важка, а чемодан ще... Подушка м´яка, а вата ще... Дерево тверде, а залізо ще... Лід прозорий, а скло ще... Стрічка вузька, а мотузка ще... Шнурок довгий, а нитка ще... Лінійка коротка, а олівець ще... Вовк великий, а слон ще... Олень високий, а жираф ще.:.

17. Відповісти на питання «як?».

Вранці світло, а вдень (як?) ще світліше. Увечері темно, а вночі ще... Восени холодно, а взимку ще... У пальті тепло, а в шубі ще... Весною сонце світить яскраво, а влітку ще... Весною птахи співають дзвінко, а влітку ще... Потяг йде швидко, а літак летить ще... Черепаха повзе повільно, а равлик ще...

18. Підібрати слова-«родичі» (за темою «Зима»). На дошці малюнок «Зима». Проводиться бесіда замалюнком.

— А зараз доберіть слова-«родичі» до слова «зима». Яким словом можна ласкаво назвати зиму? (Зимонька) А як можна назвати день узимку? (Зимовий) А як називаються птахи, які у нас залишаються на зиму? (Зимуючі) А як по-іншому сказати «залишаються на зиму»? (Зимують) А що таке «зимівля»? Отже, які ви пригадали слова- «родичі» до слова «зима»? (Зимонька,зимовий,зимувати, зимуючі) Про що можна сказати «зимовий»? (Зимовий ліс, день, сад)

Аналогічна робота проводиться з наступними спорідненими словами:

  • Сніг — сніжок, сніжинка, сніжний, сніговик, під- сніжник.
  • Ліс — лісок, лісовий, лісник, лісничий.
  • Гриб — грибок, грибник, грибний.
  • Вода — водний, водяний, водолаз, водоспад.
  • Цукор — цукровий, цукорниця.
  • Листок — листочок, листя, листяний, листопад.
  • їжак — їжачиха, їжаченя, їжачок, їжаковий.
  • Весна — веснонька, весняний, веснянка.

19. Знайти зайве слово.

Мовний матеріал: вода, водити, водний; море, зморшки, морський; гриб, грибний, грип; міст, місточок, місто; вітер, вітряний, вітатися.

20. Пояснити, чому так називається.

Землекоп — землю копає, пішохід — ходитьпішки, криголам — кригу ламає, лісоруб — ліс рубає, листопад — листя падає, льодохід — лід ходить (йде), самокат — сам котиться, всюдихід — всюди ходить, самоскид — сам скидає, паровоз — возить за допомогою пари, пароплав — пливе (іде) за допомогою пари, сажотрус — трусить сажу.

21. Придумай одне слово замість двох.

Сніг чистить —возить за допомогою електрики —швидко ходить —сам ходить —...

У разі утруднень логопед називає слово, діти його повторюють.

загрузка...
 

Вгору