Планування занять із ліплення. Середня логопедична група.

Ю. В. Рібцун


Потребами сьогодення продиктована необхідність оновлення програмово-методичного забезпечення загальної та спеціальної дошкільної освіти. Якщо вихователі загальноосвітніх дошкільних навчальних закладів тепер мають у своєму науково-практичному арсеналі Базову програму розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», то для спеціальних дошкільних навчальних закладів компенсуючого типу для дітей із тяжкими порушеннями мовлення науковці Інституту спеціальної педагогіки НАПН України тільки цього року завершують розробляти відповідні програми для вчителів-логопедів. Вихователям логопедичних груп украй важко самостійно адаптувати Базову програму до специфічних умов навчання та виховання дітей із мовленнєвими вадами. Саме тому старший науковий співробітник лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук Юлія Рібцун пропонує орієнтовне планування занять із ліплення у середній логопедичній групі.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, затвердженої Указом Президента України № 347/2002 від 17.04.2002 р., модернізація як загальної, так і спеціальної системи освіти спрямована на забезпечення її якості відповідно до новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики. Серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти є постійне оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, створення і впровадження у практику дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) варіативних та інтегрованих навчальних планів і програм, індивідуалізація навчання та виховання в сучасному освітньому просторі.

Згідно з проектом «Порядок розроблення та затвердження програм для дошкільних навчальних закладів» для ДНЗ можна розробляти як основні, так і додаткові (регіональні, варіативні) програми.

До основних належать:

  • Державна базова програма, у якій конкретизуються вимоги Базового компонента дошкільної освіти як державного освітнього стандарту;
  • спеціальні програми, які розробляються з урахуванням Державної базової програми та специфіки проведення навчально-виховної роботи з дітьми із обов’язковим виокремленням корекційного компонента відповідно до типу закладу.

У Базовому компоненті дошкільної освіти та Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» окреслено такі основні складові, згідно з якими здійснюється планування у загальноосвітніх ДНЗ:

  1. Сфери життєдіяльності: «Природа», «Культура», « Люди », « Я Сам ».
  2. Змістові лінії відповідно до кожної зі сфер (природа Космосу, природа планети Земля; предметний світ, світ гри, світ мистецтва; родина, інші люди, людство; фізичне-Я, психічне-Я, соціальне-Я) із зазначенням змісту освіти.
  3. Форми активності особистості (фізична, соціально-моральна, пізнавальна, мовленнєва, емоційно-ціннісна, художньо-естетична, творча) та відповідні показники їх прояву.

У листі МОН України «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах» № 1/9-455 від 03.07.2009 р. зазначається, що вихователь може:

  • планувати свою роботу:

а) за сферами життєдіяльності (понеділок — четвер — метод занурення; п’ятниця — день узагальнення);

б) за режимними моментами (з урахуванням сфер життєдіяльності та ліній розвитку);

в) за лініями розвитку (щодня головною є певналінія розвитку у взаємодії з іншими); г за інтегрованими блоками (завдання всіх рорм активності розв’язують через усі сфери життєдіяльності);

  • самостійно обирати найзручнішу для себе модель і форму планування.

КОМПЛЕКСНИЙ ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД

На сьогодні для вихователів, які працюють у логопедичних групах ДНЗ компенсуючого типу, не розроблено жодної програми. Саме тому ми ллопонуємо комплексний інтегрований підхід до лланування у середній логопедичній групі (п’ятий рік життя), що включає вимоги як Державної базової програми, так і корекційної спрямованості навчання на виховання, із обов’язковим урахуванням наявних компенсаторних можливостей дітей. В основу новоствореної програми покладено психолінгвістичний підхід до виправлення мовленнєвих порушень у дошкільників.

Як відомо, провідним завданням роботи педагогів у логопедичній групі є формування та і розвиток мовлення дітей. Згідно з психолінгвістичним підходом формування і функціонування мовленнєвої діяльності забезпечується двома основними групами механізмів: загальнофунк- ціональними та специфічними мовленнєвими, кожен з яких має свою структуру.

Так, до загальнофункціональних механізмів належать розумові операції аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення, довготривала й оперативна пам’ять, увага, які забезпечують засвоєння семантики мовних знаків — морфем, слів та речень (Є. Ф. Соботович).

Специфічні мовленнєві механізми складаються з двох ланок — рецептивної та мовновідтворювальної. Рецептивна ланка мовленнєвого механізму здійснює прийом мовленнєвих сигналів у їхній акустичній фізичній модальності, а також їхню внутрішню переробку, результатом якої є перекодування цих акустичних одиниць у мовні знаки — фонеми.

Мовновідтворювальна ланка забезпечує перекодування змісту майбутнього висловлювання у систему мовних знаків та її моторну реалізацію (так звана дія програмування мовленнєвого висловлювання) (Є. Ф. Соботович). Тісний взаємозв’язок вищезазначених мовленнєвих механізмів дає змогу повноцінно оволодіти мовленням.

На нашу думку, формування усного мовлення на всіх видах ігор-занять:

  • має відбуватися на основі вдосконалення окремих ланок мовної системи;
  • знаходитись у тісному взаємозв’язку з розвитком інших психічних процесів;
  • пов’язуватися з основними видами діяльності (ігровою, практичною, фізичною, трудовою, дослідницькою, зображувальною, творчою);
  • враховувати зону актуального і найближчого розвитку дитини.

Ми навмисне не виокремлюємо категорію дітей відповідно до діагнозу, а враховуємо лише вік, адже вихователь, працюючи, наприклад, із дітьми, які мають загальний недорозвиток мовлення (ЗНМ), спиратиметься на лексико-граматичний матеріал, із дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ) — на фонетичний матеріал, на заняттях із заїкуватими робитиме акцент на ритміко- просодичній складовій мовлення.

ПЛАНУВАННЯ З ЛІПЛЕННЯ

Заняття з ліплення проводяться у середній логопедичній групі раз на два тижні (поряд із аплікацією).

Крім зазначених у Державній базовій програмі сфер життєдіяльності, змістових ліній, результатів активності особистості (загальноосвітній блок), ми:

  • виділяємо освітні напрями, що конкретизують зміст спеціальної освіти;
  • наводимо перелік вимог до знань та умінь, якими має оволодіти дошкільник упродовж навчального року;
  • розписуємо спрямованість корекційно-розвиваль- ного навчання із зазначенням як загальноосвітніх, так і корекційно-розвивальних завдань;
  • пропонуємо засоби забезпечення, за допомогою яких здійснюється реалізація спеціальної програми (корекційний блок).

У програмі виділяємо такі освітні напрями:

  1. Інтерес до ліплення як виду зображувальної діяльності.
  2. М’язово-моторні та технічні навички ліплення.
  3. Предметне ліплення.

Такий розподіл обумовлений необхідністю виробляти у дітей із мовленнєвими порушеннями:

  • пізнавальної та мотиваційної основи виконання завдань;
  • рухової вправності;
  • загальної готовності до засвоєння програмового матеріалу.

Напрями умовно поділені на окремі частини (відділені лінією), кожна з яких хоч і має свої специфічні корекційно-розвивальні цілі, проте реалізується за допомогою спільних засобів забезпечення.

Розглянемо на конкретному прикладі, як забезпечується взаємозв´язок загальноосвітнього та корекційно- го блоку програми.

У навчально-виховному процесі ми завжди йдемо від дитини, її потреб, а тому починаємо розгляд із вимог до знань та умінь дошкільника. У першому блоці освітнього напряму. «Інтерес до ліплення як виду зображувальної діяльності» у колонці «Вимоги до знань та умінь дошкільника» зазначено: «Отримує задоволення від слухання музичних мініатюр і літературних творів, розгляду виробів майстрів-гончарів».

Спеціальна програма має забезпечувати насамперед корекцію та розвиток, а тому переходимо до колонки « Спрямованість корекційно-розвивального навчання», у якій написано: «Розвиток зорового, слухового сприймання та уваги, естетичного смаку». Встановлюємо взаємозв’язок: слухання —> слухове сприймання та увага, розгляд зорове сприймання та увага, естетичний смак.

Наступний крок — з’ясувати, яким чином можна розвинути вищезазначені психічні процеси.

Відповідь на це запитання ми знаходимо у колонці «Засоби забезпечення»: екскурсії; розгляд керамічного посуду, глиняних іграшок, маніпулювання ними; слухання музичних та літературних творів; бесіди. Таким чином, ми проаналізували корекційний блок і висвітлили причиново-наслідкові зв’язки між його складовими.

Розглянемо загальноосвітній блок програми на тому самому прикладі. У цьому блоці, ми також ідемо від потреб дитини: «Отримує задоволення від слухання музичних мініатюр і літературних творів, розгляду виробів майстрів-гончарів».

Такі вимоги до знань та умінь дошкільника реалізуються у двох сферах життєдіяльності («Культура» і «Я Сам») та охоплюють кілька змістових ліній: вироби —> предметний світ, музичні мініатюри і літературні твори —> світ мистецтва, отримання задоволення —> психічне-Я.

Усе вищезазначене дає змогу виокремити дві чітко виражені форми активності особистості: отримання задоволення від слухання та розглядання —> емоційно-ціннісна форма активності, слухання та розглядання, тобто процес пізнання —> пізнавальна форма активності.

Як бачимо, корекційний і загальноосвітній блоки нерозривно пов’язані між собою, що, у свою чергу, забезпечуватиме цілісний, комплексний, інтегрований підхід до подолання мовленнєвих порушень.

Отже, пропонуємо таблицю орієнтовного планування, що містить як загальноосвітні навчально-виховні завдання, передбачені Базовою програмою «Я у Світі», так і корекційно-розвивальні, необхідні для подолання мовленнєвих вад у дошкільників п’ятого року життя.

Люблять пальчики ліпити

Сфера життєдіяльності

Змістові лінії

Вимоги до знань та вмінь дошкільника

Спрямованість корекційно-розвивального

навчання

Засоби

Забезпечення

Інтерес до ліплення як виду зображувальної діяльності

Культура

Я Сам

Предметнийсвіт.

Світмистецтва.

Психічне-Я

Емоційно-

ціннісна.

Пізнавальна

Отримує задоволення від слухання музичних мініатюр і літературних творів, розгляду виробів майстрів-гончарів

Розвиток зорового, слухового сприймання та уваги, естетичного смаку

Екскурсії; розгляд керамічного посуду, глиняних іграшок, маніпулювання ними; слухання музичних та літературних творів; бесіди

Культура Я Сам

Предметнийсвіт.

Світмистецтва.

Психічне-Я

Пізнавальна.

Мовленнєва.

Художньо-естетична.

Емоційно-ціннісна.

Творча

Пов’язує минулий досвід із незнайомими подіями. Спостерігає за виготовленням педагогом іграшок з тіста, глини чи пластиліну. Розглядає відбитки різних форм на тісті чи. глині, печиво різних форм. Висловлює особисту точку зору; бере участь у розмальовуванні та зафарбовуванні нескладних готових виробів

Розширення орієнтування дитини в навколишньому середовищі.

Розвиток зорового сприймання, пам’яті, зв’язного монологічного мовлення, дрібної моторики

Культура

Предметнийсвіт.

Світмистецтва

Художньо-естетична.

Емоційно-ціннісна

Прагне втілювати образи добре знайомих предметів у ліпленні

Виховання бажання навчатися ліплення

М’язово-моторні та технічні навички ліплення

Я Сам

Культура

Люди

Фізичне-Я.

Психічне-Я.

Соціальне-Я.

Предметнийсвіт.

Світ гри. Інші люди

Фізична.

Мовленнєва.

Соціально-моральна.

Пізнавальна

Із зоровою опорою наслідує рухи дорослого. Виконує вправи мімічної гімнастики (прояв базових емоцій та емоційних станів радості, страху, гніву, подиву тощо), пальчикової (на задану статичну позу, поперемінне чергування рухів, різноспрямованих рухів однією та одночасно двома руками) та психогімнасти- ки (психологічні етюди), логоритмічних вправ із мовленнєвим (музичним) супроводом і без нього.

У різних видах діяльності віддає перевагу одній руці (правій чи лівій). Із цікавістю виконує вправи обома руками.

Самостійно застібає блискавки, ґудзики (з частковою допомогою). Оперує дрібними предметами, копає совочком, гортає сторінки книжки, вирізає, малює, зафарбовує, координуючи рухи

Розвиток загальної, мімічної та дрібної моторики, навичок самообслуговування. Активізація міжпівкульної взаємодії. Розвиток реци- прокної координації рук. Вироблення сили, точності, спрямованості та ритмічності рухів. Оволодіння адекватними формами прояву своїх почуттів у спілкуванні з однолітками та дорослими

Пальчикові ігри: «Йо-йо»,« Гусачок », « Жук Фук », «Курочка», «Качині лапки», «Пташенята у гнізді», «Регулювальник», «Місимо тісто», «Квасимо капусту», «Розкажи вірші руками»; вправи мімічної гімнастики: «Ми знайшли великий гриб», «Нас лякає сірий вовк», «Я всміхаюсь сонечку», «Злючка- колючка»; етюди психогімнастики: «Яблунька», «Зимові розваги», «Хто, хто в лісі живе?», інсценізація за мотивами вірша П. Воронька «Зайчика злякались»; вправи артикуляційної 1 гімнастики: «Голочка», «Змійка», «Годинничок», «Млинчик», «Лопатка», «Вареничок»

Природа

Культура Я Сам

ПриродапланетиЗемля.

Предметнийсвіт.

Психічне-Я

Мовленнєва.

Пізнавальна

Знає властивості глини (еластичність у вологому стані та твердість під час засихання). Уміє напружувати та розслабляти язичок (робити його твердим і м’яким). Уживає в активному мовленні якісні прикметники «твердий — м´який», розуміє поняття

Розвиток тактильних та кінестетичних відчуттів, розумової операції порівняння, категоріального рівня лексичних узагальнень, лексичного явища антонімії, артикуляційної моторики

Я Сам Культура

Фізичне-Я.

Психічне-Я.

Предметнийсвіт.

Світ мистецтва

Фізична.

Пізнавальна.

Художньо-естетична.

Творча

Володіє конструктивним способом та основними прийомами ліплення:

  • скачування: шматок глини (пластиліну) кладе на напружену ліву долоню, прикриває правою, виконує колові рухи руками, утворюючи в такий спосіб кулю;
  • розкачування: кульку глини (пластиліну) розміщує між долонями та прямими рухами долонь утворює витягнуту ковбаску. Довгі ковбаски розкочує на скляній підставці,
  • а маленькі — між великим та вказівним пальцями руки. За потреби загострює кінець ковбаски (морква);
  • з´єднання кільця: глину (пластилін) розкочує ´ у вигляді ковбаски, з’єДнує кінці (бублик)´,
  • витягування: з кульки глини (пластиліну) витягує носик (дзьоб) або хвостик (бурячок). Коротші та товстіші «носики» (груша, хвіст пташки чи курки) витягує за допомогою пучки з трьох пальців;
  • защипування: вказівним та великим пальцями сплющує краї (грива коника, вушка, вареничок);
  • вдавлювання: кульку глини (пластиліну) потрібної величини кладе на підставкуі великим пальцем робить у ній заглиблення (мисочка, човник), потім витягує стінки за допомогою великого та вказівного пальців (чашечка); згладжування: з метою надання предмету цілісності та єдності, плавних переходів з однієї частини на іншу, не порушуючи основної форми, згладжує поверхню виробу зволоженими пальчиками, користується серветочкою для їх витирання;
  • примазування: з’єднує між собою деталі виробу зволоженими пальчиками, користується серветочкою для їх витирання (ручка для чашечки, кошика)

Формування операційно- технічних дій, засвоєння основних прийомів ліплення.

Розвиток зорового сприймання, розумової операції аналізу та порівняння, дрібної моторики

Я Сам Культура

Фізичне-Я.
Психічне-Я.
Предметний світ.
Світ мистецтва

Фізична.

Пізнавальна.

Художньо-естетична

Творча

Користується стеками, якщо треба зробити надріз чи заглиблення, щільніше примазати одну деталь до іншої, видалити зайвий пластилін чи глину, підкреслити деталі, оформити поверхню виробу візерунком тощо

Формування вміння користуватися стеками різної конфігурації. Розвиток розумової операції аналізу, дрібної моторики

Культура

Люди

Я Сам

Предметний світ.

Світ мистецтва. Інші люди. Психічне-Я. Соціальне-Я. Фізичне-Я

Мовленнєва.

Пізнавальна.

Фізична. Художньо- естетичнгі- Соціально-моральна.

Емоційно-ціннісна

Здатний самостійно ліпити, за потреби може звернутися по допомогу. Самостійно прибирає за собою робоче місце. Може адекватно оцінити свою роботу та вироби товаришів відповідно до поставленого завдання

Розвиток зв’язного діалогічного та монологічного мовлення, уміння співпрацювати з дорослим.

Виховування самостійності, навичок прибирати своє робоче місце

Культура

Я Сам

Предметний світ.

Фізичне-Я

Соціально-моральна

Фізична

Перед початком ліплення засукує рукави. Розуміє небезпечність ситуацій потрапляння глини (пластиліну) до рота, носа, вух. Не тре очі брудними руками. Своєчасно користується серветочкою. Після заняття ретельно миє руки з милом

Удосконалення навичок безпечної поведінки, дотримання гігієни

Предметне ліплення

Культура

Природа

Я Сам

Предметний світ.

Світ гри.

Світ мистецтва. Природа планети Земля. Фізичне-Я. Психічне-Я. Соціальне-Я

Мовленнєва.

Пізнавальна.

Емоційно-

ціннісна.

Фізична

Маніпулює реальними предметами та розбірними іграшками.

Спостерігає за предметами та явищами навколишньої дійсності.

Слухає музичні та літературні твори, висловлює міркування з приводу почутого

Розвиток зорового, слухового сприймання,уваги та пам’яті, зорово-рухової координації, зв’язного монологічного мовлення

Маніпулювання реальними предметами;складання пірамідок, мотрійок, кубиків, пазлів з чотирьох та більше частин, візерунків мозаїки; спостереження; слухання літературних і музичних творів

Культура

Я Сам

Предметний світ.

Світ гри. Психічне-Я

Пізнавальна.

Мовленнєва.

Фізична

Розуміє слова антонімічного значення (гострий — тупий (заокруглений), товстий — тонкий, глибокий — мілкий, гладенький — шорсткий)

Розвиток зорового сприймання, уваги та пам’яті, розумових операцій порівняння і аналізу, лексико- граматичних мовних явищ антонімії та багатозначності

Дидактичні ігри та вправи: «Добери пару», «Відгадай»

Культура

Я Сам

Природа

Предметний світ.

Світ гри.

Психічне-Я.

Природа планети Земля

Пізнавальна.

Мовленнєва.

Фізична

Упізнає предмети за словесним позначенням, на дотик. Виділяє окремі частини предметів, знаходить їх за проханням педагога (шапочка, ніжка у гриба). Правильно користується словами на позначення частин тіла людей або тварин фуки, ноги —лапи). Співвідносить ліпні вироби з реальними предметами

Розвиток зорового і тактильного сприймання, розумових операцій аналізу та синтезу, лексичної системності

Дидактичні ігри та вправи; «Упізнай на дотик»,

«Є у тебе, є у мене», «Полагодимо іграшку»

Культура Я Сам Природа

Предметний світ.

Світ гри. Психічне-Я. Соціальне-Я.

Природа планети Земля

Пізнавальна.

Мовленнєва.

Емоційно-ціннісна.

Творча

Порівнює однорідні й неоднорідні предмети, контрастні за величиною (розмір, висота) та формою (куля, циліндр, конус, куб), порівнює між собою частини предмета. Уживає у самостійному мовленні прикметники та числівники на позначення антонімів (великий — маленький, багато — мало, твердий — м´який, довгий — короткий, мокрий — сухий).

Уміє ліпити предмети різної величини з двох шматків пластиліну (великий і маленький м´яч (яблуко, кульки)

Відгадування загадок; розповіді з власного досвіду; складання описових розповідей за запропонованим планом та самостійно; дидактичні ігри та вправи; «Порівняй», «Розкажи який (яка)...»

Природа

Культура

Я Сам Люди

Природа планети Земля.

Предметний світ.

Світ гри.

Світ мистецтва.

Фізичне-Я, Психічне-Я. Соціальне-Я. Інші люди

Фізична.

Мовленнєва.

Соціально-моральна.

Пізнавальна.

Емоційно-ціннісна.

Художньо-естетична.

Творча

Уміє ліпити будівлі, тунелі, фігурки з вологого піску та снігу. Розповідає про свій задум.

Дотримує правил безпечної поведінки зі снігом та піском (не бере до рота, не кидає на товаришів)

Розвиток аналітико- синтетичної діяльності, дрібної моторики, фантазії, зв’язного монологічного мовлення.

Виховання навичок безпечної поведінки, уміння гратися разом

Ліплення з вологого піску та снігу

Я Сам

Культура

Фізичне-«Я», Психічне-«Я»

Предметний світ.

Світ гри

Пізнавальна.

Мовленнєва.

Соціально-моральна

Знає послідовність одягання, миття рук. Розуміє послідовність частин доби (самостійно) і пір року (з допомогою вихователя).

Розглядає, відстежує на схемах послідовність виконання ліплення, встановлює взаємозв’язки. Планує власні дії, коментує їх (з частковою допомогою вихователя)

Використовує у власному мовленні прислівники «зараз» («спочатку») і «потім»

Розширення знань про частини доби та сезонність пір року. Розвиток зорового сприймання, уваги та пам’яті, зорово-рухової координації, уміння встановлювати причиново- наслідкові зв’язки, уміння планувати дії, фіксуючої, супроводжувальної, регулюючої та плануючої функцій мовлення, зв’язного монологічного мовлення

Удосконалення навичок самообслуговування. Виховання самостійності

Спостереження; коментування власних дій під час режимних моментів, ігор; дидактичні ігри та вправи: «Коли це буває?», «Що за чим?», «Продовж ряд», «ІЦо змінилось?»

Культура

Я Сам

Природа

Предметний світ.

Світ гри.

Світ мистецтва.

Фізичне-Я. Психічне-Я. Соціальне-Я. Природа планети Земля

Фізична.

Пізнавальна.

Мовленнєва.

Художньо-естетична.

Емоційно-ціннісна.

Творча

Уміє ліпити знайомі предмети з окремих частин. Відриває шматки глини, розплющує їх долонями, надає кулеподібної, циліндричної, яйцеподібної, конусоподібної форми, використовує знання кольорів (3-4) (під час ліплення з пластиліну), за допомогою пальців передає характерні деталі предмета. Ураховує просторове розташування частин. Уживає у власному мовленні прислівники: вгорі, внизу.

Використовує додаткові матеріали (шматочки кольорового паперу, тканини, природний матеріал) оригінальним способом, проявляючи фантазію.

Отримує задоволення від самостійної творчості. Занурюється у творчу діяльність ліплення. Виявляє наполегливість у доведенні справи до кінця

Удосконалення навичок самостійного ліплення предметів.

Розвиток зорового сприймання та уваги, розумової операції аналізу, категоріального рівня лексичних узагальнень, просторового орієнтування, естетичного смаку, почуття кольору та форми, дрібної моторики, фантазії.

Виховування здатності самостійно розв’язувати поставлені задачі, уміння доводити справу до кінця; отримувати задоволення від виконаної роботи, охайності та посидючості

Ігри-заняття:

  • осінь:

«Грибочки для білочки», «Дозріли яблучка в саду», «Соковиті сливи», «Морква для зайчика», «Подарунки осені (овочі)», «Мисочка для кошеняти»;

  • зима:

«Весела баба снігова», «Куцохвості зайченята», «Дівчинка- Снігуронька», «Улюблена чашечка»,

« Подарунок для друга (за задумом)», «Мишенятко Пік» «Смачне частування», «Поросятко Хрю »;

  • весна:

«Равлик Павлик», «Ведмежа Потапчик», «Квіти для мами (на пластині)», «Хлопчик- горобчик», «Калачі для гостей», «Літачок Вжик»;

  • літо:

«Курчата маленькі, курчата гарненькі», «Гусенята на ставку», «Казковий птах», «Пливи, пливи,човнику, за водою»

Культура

Люди Я Сам

Предметний світ.

Світмистецтва.

Інші люди.

Психічне-Я.

Соціальне-Я

Мовленнєва.

Художньо-естетична.

Соціально-моральна.

Розповідає, що подобається (не подобається) у своїй роботі та роботах інших дітей (за навідними запитаннями вихователя, а згодом самостійно) Розвиток естетичного смаку, зв’язного монологічного мовлення, уміння встановлювати причиново- наслідкові зв’язки Опис виконаних робіт

Культура

Люди Я Сам

Предметний світ.

Світ гри.

Світ мистецтва.

Інші люди. Фізичне-Я. Психічне-Я. Соціальне-Я

Мовленнєва.

Пізнавальна.

Фізична.

Соціально-моральна.

Емоційно-ціннісна.

Творча

Використовує предмети ліплення в ігровій, конструктивній і театралізованій діяльності із залученням зв’язного діалогічного (монологічного) мовлення

Розвиток фантазії, зв’язного діалогічного та монологічного мовлення, уміння створювати ігровий сюжет.

Виховання вміння гратися разом, дотримуватися спільних правил гри

Конструктивні та будівельні ігри:

  • «Хто, хто в теремочку живе? » ,
  • «Будиночок для...»,
  • «На гостину до...»,
  • «Новосілля у...»

Культура

Я Сам

Світ гри

Фізичнє-Я.

Психічне-Я

Фізична.

Мовленнєва.

Пізнавальна.

Емоційно-ціннісна

Виконує вправи фізкульт- хвилинок із мовленнєвим супроводом.

Уточнення вимови голосних і приголосних звуків раннього онтогенезу, звуконаслідувань представників тваринного світу.

Розвиток ритмічності, загальної та ручної моторики.

Сполучення руху зі словом

Фізкультхвилинки:

  • «Ми вареники ліпили», «Печу, печу хлібчик»,
  • «Ой смачні калачі»

Культура

Я Сам

Предметний світ.

Психічне-Я.

Соціальне-Я

Фізична.

Мовленнєва.

Пізнавальна.

Соціально-моральна.

Емоційно-ціннісна

Розуміє гумористичний відтінок віршованих літературних творів Розвиток слухового сприймання та уваги, контекстуально зумовлених лексичних узагальнень на імпресивному рівні

Слухання та розуміння віршів-веселинок:

  • П. Воронько «Кіт не знав»,
  • Г. Бойко «Нетерплячий»,
  • 0. Пархоменко «Що то робить наша Ніна? »,
  • І. Січовик «Поліна і глина»,
  • 0. Інська «А тепер не розберу»

 

Вгору