Своєчасне засвоєння правильної вимови фонем, формування вмі­ння контролювати їхню вимову у процесі спілкування з оточуючи­ми - одна з вагомих запорук повноцінного розвитку дитини. Різні відхилення у розвитку фонетичного боку мовлення викликають у ді­тей комплекс труднощів: у процесі адаптації їх у соціальне середо­вище, особливо нове, незвичне для них; під час навчання, особливо при опануванні навичками письма та читання; при спілкуванні з до­рослими та дітьми. Порушення звуковимови часто є причиною фор­мування у них комплексів неповноцінності, вони також можуть у майбутньому гальмувати їхню професійну самореалізацію. Усі ці причини вагомі для того, щоби своєчасно виявляти такі відхилення у розвитку дитини і виправляти їх.

Проблема діагностики порушень фонетичного боку мовлення у дітей була предметом дослідження багатьох науковців (М.А. Сав­ченко, В.В. Тищенко, М.Ю. Хватцева, Т.Б. Філічєвої та інших) та логопедів-практиків (Г.Й. Блінової, А.Я. Малярчук та інших). Внас­лідок дослідження особливостей мовлення у дітей з дислалією, ри- нолалією та дизартрією, а також причин, що їх обумовлюють, було створено багатоаспектні характеристики цих дітей такими науков­цями, як О.С. Алмазова, А.Г. Іполітова, С.Ю. Конопляста, Є.М. Ма- стюкова, О.В. Правдіна, Є.Ф. Соботович, В.В. Тарасун, М.К. Шере­мет та іншими. Метою нашого дослідження було, в першу чергу, узагальнення уже напрацьованого багатьма поколіннями науковців досвіду і систематизація його, а також створення системних допов­нених характеристик стану розвитку фонетичного боку мовлення у цих дітей.

Нами було вибрано для дослідження та опису три групи дітей - ринолаліки, дизартрики та дислаліки - не випадково, оскільки саме у них найвираженіше і первинно порушеним виявляється фонетич­ний бік мовлення. Також у дослідженні було використано підхід, який базується на аналізі змісту симптомів, які вказують на причини порушень фонетичного боку мовлення у дітей та їх наслідки. Вибір форми викладу матеріалів дослідження було здійснено і з практич­них міркувань. Зокрема, тоді коли дитина приходить вперше на об­стеження ми не знаємо, який з цих трьох діагнозів притаманний їй, тим більше, що прямої залежності між характером звуковимови, рівнем її недорозвитку і цими порушеннями не спостерігається. А тому підхід, який побудований на спостереженні за зовнішніми симптомами, які вказують на наслідки (характер порушення фоне­тичного боку мовлення) та причини (недорозвиток чи порушення базових для засвоєння правильної вимови фонем психічних проце­сів та функцій пізнавальної діяльності) сприятиме формуванню у вчителів-логопедів вміння їх бачити у досліджуваних дітей, розріз­няти і розуміти, допоможе сформувати навички аналізу структури порушення фонетичного дефекту, навчить створювати ланцюжки залежностей між причиною і наслідком і навпаки, а отже дасть змо­гу точніше визначати характер порушення і правильно ставити діаг­ноз. Такий підхід, на наш погляд, сприятиме розв’язанню ще однієї проблеми: виявлення дітей з комбінованим дефектом (тоді, коли на­слідком порушення фонетичного боку мовлення є декілька причин) і правильної постановки їхнього діагнозу.

У першій частині посібника нами було розглянуто теоретичні аспекти проблеми розвитку фонетичного боку мовлення у дітей в нормі та при таких порушеннях, як дислалія, ринолалія та дизартрія.

У другій частині ми висвітлили причини, що викликають пору­шення вимови фонем у дітей та охарактеризували різноманітні по­рушення звуковимови. Також нами запропоновано до уваги читача комплекс методик для всебічного обстеження дітей з порушеннями фонетичного боку мовлення. За результатами аналізу наукових дже­рел та на підставі матеріалів нашого дослідження, багаторічного досвіду роботи з дітьми з порушеннями мовлення було визначено ряд залежностей між причинами та наслідками, подано якісні харак­теристики ряду симптомів, які вказують на наявність у дитини пе­редумов для виникнення порушень звуковимови, а також системно описано варіанти прояву у них вад вимови фонем.

Крім того, у посібнику подано короткі відомості з анатомії, не­вропатології та нейропсихології про органи, що забезпечують засво­єння людиною фонем та реалізацію нею мовлення.

Для покрашення сприймання матеріалу з анатомії та невропато­логії, поданого у посібнику, з ряду наукових джерел (К.-П. Беккер, М. Совак «Логопедія», A.B. Нейман «Анатомія фізіологія і патоло­гія органів слуху і мовлення», Л.О. Бадалян «Невропатологія», Є.Д. Хомская «Нейропсихологія», О.І. Свиридов «Анатомія люди- ни» та інших) було підібрано комплекс рисунків, поданих у додат­ках. Також у додатки винесено розроблені нами картки стану роз­витку у дітей окремих психічних функцій та процесів пізнавальної діяльності, що забезпечують засвоєння фонем.

Таким чином, запропонований нами до уваги читача посібник вмістив як теоретичний, так і практичний матеріал, який буде ціка­вим логопедам, студентам і викладачам факультетів корекційної педагогіки та психології, невропатологам, батькам.