Своєчасне засвоєння правильної вимови фонем, формування вміння контролювати їхню вимову у процесі спілкування з оточуючими - одна з вагомих запорук повноцінного розвитку дитини. Різні відхилення у розвитку фонетичного боку мовлення викликають у дітей комплекс труднощів: у процесі адаптації їх у соціальне середовище, особливо нове, незвичне для них; під час навчання, особливо при опануванні навичками письма та читання; при спілкуванні з дорослими та дітьми. Порушення звуковимови часто є причиною формування у них комплексів неповноцінності, вони також можуть у майбутньому гальмувати їхню професійну самореалізацію. Усі ці причини вагомі для того, щоби своєчасно виявляти такі відхилення у розвитку дитини і виправляти їх.
Проблема діагностики порушень фонетичного боку мовлення у дітей була предметом дослідження багатьох науковців (М.А. Савченко, В.В. Тищенко, М.Ю. Хватцева, Т.Б. Філічєвої та інших) та логопедів-практиків (Г.Й. Блінової, А.Я. Малярчук та інших). Внаслідок дослідження особливостей мовлення у дітей з дислалією, ри- нолалією та дизартрією, а також причин, що їх обумовлюють, було створено багатоаспектні характеристики цих дітей такими науковцями, як О.С. Алмазова, А.Г. Іполітова, С.Ю. Конопляста, Є.М. Ма- стюкова, О.В. Правдіна, Є.Ф. Соботович, В.В. Тарасун, М.К. Шеремет та іншими. Метою нашого дослідження було, в першу чергу, узагальнення уже напрацьованого багатьма поколіннями науковців досвіду і систематизація його, а також створення системних доповнених характеристик стану розвитку фонетичного боку мовлення у цих дітей.
Нами було вибрано для дослідження та опису три групи дітей - ринолаліки, дизартрики та дислаліки - не випадково, оскільки саме у них найвираженіше і первинно порушеним виявляється фонетичний бік мовлення. Також у дослідженні було використано підхід, який базується на аналізі змісту симптомів, які вказують на причини порушень фонетичного боку мовлення у дітей та їх наслідки. Вибір форми викладу матеріалів дослідження було здійснено і з практичних міркувань. Зокрема, тоді коли дитина приходить вперше на обстеження ми не знаємо, який з цих трьох діагнозів притаманний їй, тим більше, що прямої залежності між характером звуковимови, рівнем її недорозвитку і цими порушеннями не спостерігається. А тому підхід, який побудований на спостереженні за зовнішніми симптомами, які вказують на наслідки (характер порушення фонетичного боку мовлення) та причини (недорозвиток чи порушення базових для засвоєння правильної вимови фонем психічних процесів та функцій пізнавальної діяльності) сприятиме формуванню у вчителів-логопедів вміння їх бачити у досліджуваних дітей, розрізняти і розуміти, допоможе сформувати навички аналізу структури порушення фонетичного дефекту, навчить створювати ланцюжки залежностей між причиною і наслідком і навпаки, а отже дасть змогу точніше визначати характер порушення і правильно ставити діагноз. Такий підхід, на наш погляд, сприятиме розв’язанню ще однієї проблеми: виявлення дітей з комбінованим дефектом (тоді, коли наслідком порушення фонетичного боку мовлення є декілька причин) і правильної постановки їхнього діагнозу.
У першій частині посібника нами було розглянуто теоретичні аспекти проблеми розвитку фонетичного боку мовлення у дітей в нормі та при таких порушеннях, як дислалія, ринолалія та дизартрія.
У другій частині ми висвітлили причини, що викликають порушення вимови фонем у дітей та охарактеризували різноманітні порушення звуковимови. Також нами запропоновано до уваги читача комплекс методик для всебічного обстеження дітей з порушеннями фонетичного боку мовлення. За результатами аналізу наукових джерел та на підставі матеріалів нашого дослідження, багаторічного досвіду роботи з дітьми з порушеннями мовлення було визначено ряд залежностей між причинами та наслідками, подано якісні характеристики ряду симптомів, які вказують на наявність у дитини передумов для виникнення порушень звуковимови, а також системно описано варіанти прояву у них вад вимови фонем.
Крім того, у посібнику подано короткі відомості з анатомії, невропатології та нейропсихології про органи, що забезпечують засвоєння людиною фонем та реалізацію нею мовлення.
Для покрашення сприймання матеріалу з анатомії та невропатології, поданого у посібнику, з ряду наукових джерел (К.-П. Беккер, М. Совак «Логопедія», A.B. Нейман «Анатомія фізіологія і патологія органів слуху і мовлення», Л.О. Бадалян «Невропатологія», Є.Д. Хомская «Нейропсихологія», О.І. Свиридов «Анатомія люди- ни» та інших) було підібрано комплекс рисунків, поданих у додатках. Також у додатки винесено розроблені нами картки стану розвитку у дітей окремих психічних функцій та процесів пізнавальної діяльності, що забезпечують засвоєння фонем.
Таким чином, запропонований нами до уваги читача посібник вмістив як теоретичний, так і практичний матеріал, який буде цікавим логопедам, студентам і викладачам факультетів корекційної педагогіки та психології, невропатологам, батькам.
Розділи
- Розділ І. Механізми розвитку фонтичного боку мовлення у дітей в нормі та при дислалії, ринолалії та дизартрії
- Розділ II. Методика вивчення порушень фонетичного боку мовлення у дітей та причин, що обумовлюють це порушення